При диференційованих цінах доцільна така структура популяції козулі: самці 1 класу віку - 25%, самці 2 класу віку -57%, самці 3 класу віку - 18%, самки 1 класу віку - 25%, самки 2 класу віку - 75%. Відсоток самців - 37,5, самок - 37,5, молодняку - 25,1. Середній вік популяції - 3,3 роки. Відстріл від загальної чисельності 7,2% (при відпаді 15% загальної чисельності).

У результаті розв'язку обох задач з'ясувалося, що система оцінки і диференціації вартості полювання на трофейних і нетрофейних тварин у кінцевому підсумку суттєво впливає на економічні показники мисливства і визначає доцільну (господарсько-оптимальну) структуру популяцій копитних.

Статева структура популяцій, тобто співвідношення кількості самців до кількості самок, має значення у двох сенсах. По-перше, кількість статевозрілих самок визначає репродуктивний потенціал популяції. А кількість статевозрілих самців - можливість реалізувати цей потенціал, з одного боку, і цінність самої популяції як об'єкту полювання - з іншого. По-друге, збільшення кількості самок щодо кількості самців істотно підвищує репродуктивність, однак цінність популяції знижується.

До того ж збільшується відсоток самок, які залишаються непокритими. Показник співвідношення статей дуже інертний і має біологічно визначені межі.

Оптимальною з економічного погляду є популяція з одних лише самців віком 7-10 років. Однак така популяція не буде мати поновлення і за один-два сезони полювання цінність її дорівнюватиме нулю.

Як і у випадку з віковою структурою, немає єдиного рішення стосовно оптимальності статевої структури. Запропонована нами модель дає змогу вирішувати ці питання в кожному конкретному випадку.

4.6. Біотехнія як система заходів оптимізації умов існування тварин

Під біотехнією розуміють розділ мисливствознавства, що вивчає способи підвищення біологічної і господарської продуктивності мисливських угідь. Прикладніше формулювання - розділ мисливствознавства, що розробляє заходи цілеспрямо-ваного впливу на природні біологічні системи переважно шляхом зміни факторів довкілля (кормових, захисних) з метою підвищення виходу товарної продукції мисливства з одиниці площі мисливських угідь [109, с.51]. Біотехнія не лише наукова дисципліна, а й сфера практики.

Досвід багатьох країн західної Європи довів, що інтенсивна біотехнія необхідна при інтенсивному веденні мисливства, особливо коли мова стосується копитних. Але... Проаналізуємо ситуацію в Україні і досліджуваному регіоні зокрема. Щороку витрачаються значні кошти на біотехнічні заходи - 956,45 тис. крб. (41,1% загальних витрат на мисливство) (табл. 4.5).

Найбільше витрат на біотехнічні заходи було в Івано-Франківській обл. в середньому 213,3 тис. крб. на рік, Львівській - 171,5 тис. крб. та Чернівецькій - 125,5 тис. крб.

Найменше витрат на біотехнічні заходи за досліджуваний період було у Хмельницькій обл. в середньому 97,4 тис. крб. і Тернопільській - 95,0 тис. крб.

З усіх біотехнічних заходів найбільше витрат було на заготівлю кормів для підгодівлі копитних взимку. У середньому щороку витрачається 389,9 тис. крб. (40,8% витрат на всі біотехнічні заходи і 16,8% загальних витрат на ведення мисливства). Найбільше коштів на заготівлю кормів виділяли в Івано-Франківській обл. у середньому 62,13 тис. крб. щороку. Це становило близько 61% коштів виділених на всі біотехнічні заходи. У Хмельницькій обл. витрати на заготівлю кормів становили 54,56 тис. крб. на рік, що дорівнювало 56% витрат на біотехнічні заходи, у Львівській - відповідно 92,6 тис. крб. і 54%.

Таблиця 4.5

Витрати на біотехнічні заходи в досліджуваному регіоні (середнє значення за 1979-1990 pp.)

Область |

Заг. витрати мисл.,

тис.крб. |

У т.ч. на біотехнічні заходи

Разом |

розсе-лення |

заготівля кормів

тис. крб. |

% |

тис. крб. |

% |

тис. крб. |

% |

%

Волинська | 350,70 | 102,14 | 29.1 | 6.41 | 6.3 | 62.13 | 60.8 | 17.7

Ів-Франківська | 436.84 | 213.33 | 48.8 | 27.89 | 13.1 | 47.20 | 22.1 | 10.8

Львівська | 429.34 | 171.50 | 39.9 | 12.66 | 7.4 | 92.60 | 54.0 | 21.6

Рівненська | 335.76 | 151.33 | 45.1 | 9.23 | 6.1 | 57.15 | 37.7 | 17.0

Тернопільська | 232.5 | 95.04 | 40.9 | 4.38 | 4.6 | 41.41 | 43.6 | 17.8

Хмельницька | 268.32 | 97.44 | 36.3 | 7.18 | 7.4 | 54.56 | 56.0 | 20.3

Чернівецька | 274.22 | 125.46 | 45.8 | 2.73 | 2.2 | 34.86 | 27.8 | 12.7

Разом | 2327.68 | 956.45 | 70.48 | 389.9

Середнє | 41.1 | 7.4 | 40.8 | 16.8

У середньому по регіону щороку витрачається 98 крб. на тис. на угідь на біотехнічні заходи, в тому числі на заготівлю кормів - 40 крб. на тис. га (за цінами 1990 р.)(табл. 4.6).

А чи потрібні вони? Головні біотехнічні заходи, що проводяться в Україні, спрямовані на підгодівлю диких тварин у зимовий період. Сюди входить: створення біотехспоруд на зразок годівниць, влаштування солонців, кормових полів, заготівля віників на зиму. Дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів довели, що зимова підгодівля є згубною для копитних.

Таблиця 4.6

Витрати на біотехнічні заходи на одиницю площі угідь (середнє значення за 1979-1990 pp.)

Область |

Площа мисл. угідь тис.га |

Біотех заходи, тис. крб. |

Біотех. заходи на тис. га угідь, тис. крб. | Заготівля кормів, тис, крб. |

Загот. корм.

на тис.

га угідь, тис.

крб.

Волинська | 1754.10 | 102.14 | 0.058 | 62.13 | 0.035

Ів.-Франківська | 1232.52 | 213.33 | 0.173 | 47.20 | 0.038

Львівська | 1547.16 | 171.50 |