Таблиця 4.1.3.1

Структура врожаю рослини озимого ріпаку (середня по n=12)

Пагони | Галужень | Стручків | Маси насіння | Маса 1000 насінин

Кількість, шт. | % | Кількість, шт. | % | гр. | % | гр. | % до

Централь-ного пагона | Сере-днини рослини

Центральний пагін | 1,00 | 4,60 | 46,00 | 10,45 | 2,90 | 13,12 | 5,05 | 100 | 125,6

І-й порядок галуження | 6,25 | 28,75 | 197,58 | 44,88 | 10,07 | 45,54 | 3,93 | 77,82 | 97,7

ІІ-й порядок галуження | 13,33 | 61,31 | 190,25 | 43,22 | 8,98 | 40,62 | 3,92 | 77,62 | 97,5

ІІІ-й порядок галуження | 1,16 | 5,34 | 6,41 | 1,45 | 0,16 | 0,72 | 2,21 | 43,76 | 55,0

Всього | 21,74 | 100 | 440,24 | 100 | 22,11 | 100 | 4,02 | 79,6 | 100

Однак, якщо розглядати внесок кожного порядку галуження в загальну продуктивність, то має місце певна різниця. Так, найбільше пагонів припадає на галуження ІІ-го порядку, як в абсолютному (13,33 шт.), так і в процентному відношенні (61,31 %), (Рис. 4.1.3.1).

Галуження ІІІ-го порядку майже не відрізняється по своїй кількості відносно до центральної китиці, яка одна.

Порядок галуження

Рис. 4.1.3.1 Структура рослин озимого ріпака

Порядок галуження

Щодо кількості стручків на пагонах, то характер їх утворення дещо інший. Якщо на центральній гроні їх зав’язалось 46,0 шт., або 10,45 % (Рис. 4.1.3.1) то на пагонах ІІІ-го порядку лише 6,41 (1,45 %). По цьому показнику різко зростає роль пагонів ІІ-го порядку, на яких, незважаючи на їх меншу кількість, кількість стручків як в абсолютному (197,58 шт.), так і відсотковому відношенні (44,88 %) вирівнюється і практично стає рівною пагонам І-го порядку.

Різниця між пагонами ще більше зростає по масі одержаного насіння. Врожай центральної китиці (2,90 г) в порівнянні з наявними стручками дещо зростає (13,12 %), а галужень ІІІ-го порядку (0,16 г) ще більше знижується (0,72 %) (Рис. 4.1.3.3).

Пагони галуження

Рис. 4.1.3.3 Маса насіння рослин озимого ріпака

Найбільша маса насіння сформувалась – 45,54 % (10,07 г) на пагонах І-го порядку і дещо менша – 40,62 % (8,89 г) на пагонах ІІ-го порядку.

4.4. Схожість насіння.

Одним із показників, який характеризує ступінь дозрівання насіння є схожість. В наших дослідженнях прослідковується чітка його закономірність (Рис. 4.1.4.1)

Дні після закінчення цвітіння - процент схожості

Рис. 4.1.4.1 Зміна схожості насінини в процесі формування і дозрівання

З 28-30 і до 37-40 дня після закінчення цвітіння, коли вміст сухої речовини не дуже низький, і основною масою є вода. Схожість насінини є нульовою. На 48-51 день при збільшенні кількості сухої речовини більше (про що буде сказано далі) в межах 40-50 і води 50-60 відсотків схожість знаходиться в межах 4-х відсотків. На 59-61 день більшість структур насінини практично вже сформовано, про що говорить його схожість – 79 %. Починаючи з 69-71 дня, насіння практично вже сформовано. За вказаний період схожість насіння утримується на рівні 96-98-93 відсотків, тобто в межах державних стандартів для насіння, що допускається для сівби.

В залежності від місця формування стручків змінюється і масові показники насінини, показником чого є маса 1000 насінин. Найважче насіння формується на центральній китиці, маса 1000 насінин якого – 5,05 г і найменше – на пагонах ІІІ-го порядку – 2,21 г. На пагонах І-го і ІІ-го порядку насіння має однакову масу 1000 насінин (3,93-3,92 г), а в цілому по рослині – дещо вищу (4,01 г).

Якщо проаналізувати цю закономірність у процентному відношенні (Рис. 4.1.3.4), що при умові прийняття маси 1000 насінин найважчого насіння з центральної китиці за 100 % буде на пагонах І-го і ІІ-го порядках галуження вона майже рівного – в межах 78,0 % і в основному за їх рахунок формується маса 1000 насінин цілої рослини (79,6 %). Вага 1000 насінин на галуженні ІІІ-го порядку складає менше половини (43,76 %) від ваги на центральному пагоні.

Рис. 4.1.3.4 Маса 1000 насінин рослин озимого ріпака

Якщо за 100 відсотків брати масу 1000 насінин цілої рослини, то маса насіння пагонів І-го і ІІ-го порядків складає більше 97 відсотків. Маса не насіння з центрального пагона і галужень ІІІ-го порядку суттєвого впливу на цей показник. ??? масу насіння від рослини не робить через порівняно не велику його кількість.

Схематично фрагмент структури врожаю рослини ріпаку можна представити таким чином (Рис. 4.1.3.5)

Рис. 4.1.3.5 Схематичний фрагмент структури рослини ріпаку.

4.2. Деякі біохімічні особливості складу насіння озимого ріпаку в процесі його розвитку і дозрівання

4.2.1 Вміст сухої речовини і води

Проведені в динаміці дослідження за вмістом деяких основних речовин в процесі формування і достигання насіння ріпаку виявили певні закономірності. Так, починаючи з 28-30 дня після закінчення цвітіння вміст сухої речовини в натуральному насінні становив всього 17,7 %, закономірно зростаючи і на час завершення формування (перед збиранням) ??? 87,3 % (Рис. 4.2.1.1).

В цей же час в протилежному напрямку відбувався процес зміни вологості насіння, зокрема, вміст води різко зменшується з 84,3 % на 28-30 день до 17,8 % на 73,75 день. За останні 6 днів, з 73-75 до 79-81 дня лише до 12,7 %, або на 5,1 %.

Рис. 4.2.1.1 Динаміка вмісту сухої речовини і води в насінні ріпаку натуральної вологості

4.2.2. Вміст цукрів.

Із зміною вмісту сухої речовини і води в процесі формування насіння відбувались