ознайомимося на прикладі форамініфер та радіолярій. Форамініфери — бентосні організми морів. Характерною ознакою є наявність захисної черепашки (з карбонату кальцію або піщинок), яка може мати складну будову. Черепашка пронизана численними дрібними порами і має великий отвір — устя. Крізь пори й устя виходять тоненькі псевдоподії, які галузяться і в певних місцях зливаються між собою. Так утворюється ловильна сітка. Ці псевдоподії забезпечують рух і травлення. У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як у інфузорій). Розмножуються як нестатевим, так і статевим способом. При цьому спостерігається явище чергування відповідних поколінь. Черепашки форамініфер відіграють велику роль у формуванні покладів крейди та вапнянку.
На відміну від форамініфер, радіолярії (або променяки) входять до складу планктону. Вони мають внутрішньоклітинний мінеральний (кремнезем) скелет складної будови. Тоненькі псевдоподії утворюють навколо клітини ловильну сітку, за допомогою якої захоплюється здобич. Розмножуються здебільшого нестатево. У цитоплазмі про^ меняків часто мешкають одноклітинні водорості. З радіолярій також утворюються поклади, з яких добувають яшму, опали тощо.
Значення найпростіших у природі та житті людини. Встановлено, що найпростіші відіграють значну роль у колообігу речовин у природі. Багато видів найпростіших поїдають у водоймах бактерії та інші мікроорганізми. Найпростішими живляться різні види більших тварин (мальки риб). Деякі види найпростіших беруть участь в Утворенні крейди. Черепашок окремих видів використовують для визначення віку гірських порід. Деякі нвйпростіші можуть бути індикаторами ступеня забрудненості поверхневих вод — джерел водопостачання деяких країнах дуже поширені захворювання людини тварин, які спричинюються найпростішими (малярійним азмодієм, дизентерійною амебою, кокцидіями, споровикатощо), що завдає великих економічних збитків.