Клас Війчасті черви
Переважна більшість видів - вільноживучі тварини. Це в основному морські і прісноводні форми, які ведуть хижий спосіб життя. Наземні види (їх не так багато) живуть у тропічних країнах, деякі з них - паразити безхребетних тварин (червів, молюсків, ракоподібних, голкошкірих та ін.). Відомо близько 1600 видів війчастих червів, з них 80 ведуть паразитичний спосіб життя. Тіло цих червів звичайно листкоподібно витяг-нуте. Поверхня його покрита дрібними війками, за допомогою яких черви плавають.
Під покривами лежать два шари м'язів (з поперечним і поздовжнім розташуванням м'язових волокон). На нижньому боці тіла розташований рот, що веде в глотку. У різ-них видів від глотки відходить різне число сліпих гілок кишечника. Велика частина червів – гермафродити
Клас Сисуни
До цього класу відноситься близько 3 тис. видів. Усі вони ведуть паразитичний спосіб життя. Мають листкоподібне (без війок) тіло, звичайно озброєне присосками для прикріплення до тіла хазяїна. Покриви виділяють на своїй поверхні захисну плів-ку - кутикулу. Мають рот, ковтку, двогілчастий кишечник та інші системи органів, з яких м'язова і нервова розвинуті слабкіше, ніж у вільноіснуючих плоских червів.
Деякі сисуни присмоктуються до покри-вів і зябер риб, але більшість у доросло-му стані живе у внутрішніх органах різних хребетних тварин. Багато які сисуни завдають великої шкоди тваринництву, викликаючи захворювання і навіть заги-бель худоби. Є види сисунів, які паразиту-ють у печінці та інших органах людини, що сильно відбивається на її здоров'ї і може стати причиною смерті.
Найбільш небезпечний і поширений серед сисунів печінковий сисун.
Поїдаючи рослини та вгамовуючи спрагу у водоймі, домашня худоба може заковт-нути цисти, з яких у її тілі розів'ються дорослі сисуни.
У людину цей паразит потрапляє при питті води із стоячих водойм. Сисуни, очеви-дно, походять від війчастих червів, що перейшли до паразитичного способу життя.
Клас Стьожкові черви
Склас Стьожкові черви включає па-разитичних червів із стьожкоподібним тілом, яке складається з невеличкої голівки, короткої нерозчленованої шийки і великого числа члеників. М'язова і нервова системи розвинуті слабко, а органи чуття представлені чутливими клітинами шкіри. Травна система зникла: поживні речовини всисуються всією поверхнею тіла з ки-шечника хазяїна.
Учнівська сторінка
Місце плоских червів у системі живої природи.
Імперія
Клітинні форми життя
Надцарство
Еукаріоти
Царство
Тварини
Тип Плоскі черви (близько 12 тис. видів)
Клас Війчасті черви Клас Сисуни Клас Стьожкові черви
(Турбелярії) (3 тис. видів) (Трематоди) (4 тис. видів) (Цестоди) (3500 видів)
1. Вставте пропущені слова.
Загальна характеристика типу Плоскі черви
Найбільш древні і найбільш примітивні ______ тварини, для яких характерна поява справжніх ______ і ______ ______. Для більшості характерна ______ симетрія тіла. У плоских червів є ______ мішок. Усередині його - _____, що заповнює простір між внутрішніми органами. Видільна система представ-лена тоненькими канальцями - ______. Нервова система ______ типу. Травна система утворена ______ відділами: ______ і ______. Рот виконує функцію ______ отвору. Органи дихання і кровоносна система ______. Статева сис-тема влаштована дуже ________. За рідкісним винятком, усі плоскі черви -_______. Характерна риса паразитичних червів - _______ цикл розвитку.
Слова ДЛЯ ДОВІДКИ: протонефридіями, складний, двома, тришарове, двобічна (біла-теральна), гермафродити, стовбурного, складно, переднім, середнім, органів, систем органів, анального, шкірно-м'язовий, відсутні, паренхіма.
2. Заповніть таблицю «Ускладнення організації вільноіснуючих плоских червів у порівнянні з кишковопорожнинними».
Кишковопорожнинні |
Плоскі черви
1 |
2
1. У процесі ембріонального розвитку закладаються два зародкових листки: екто- і ентодерма. |
1. Виникає зародковий листок: і її похідні – м'язова система і паренхіма. Мускулатура дозволяє активно пересуватися в пошуках їжі.
2. Радіальна (променева) симетрія тіла. |
2. Тіло двобічно-симетричне, тобто у нього можна розрізнити правий і черевний і боки. Поява мезодерми і двобічної симетрії визначила вихід багатоклітинних тварин на сушу.
3. Між екто- і ендодермою - мезоглея – безструктурна речовина (опорна плас-тинка). |
3. Шкірно-м'язовий мішок з паренхімою. Паренхіма виконує опорну роль і слу-жить місцем відкладення запасних пожи-вних речовин (глікогену).
3. Заповніть таблицю «Різноманітність плоских червів».
Особливості класу Війчасті черви (Турбелярії) |
Особливості класу Сисуни (Трематоди) |
Особливості класу Стьожкові черви (Цестоди)
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________ |
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________ |
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
4. Пристосування в будові і життєдіяльності червів до паразитичного способу життя:
1) Велика сплощеність їхнього тіла.
2) Поперечне розчленування тіла (у багатьох).
3) Органи для прикріплення і знаряддя поранення (присоски, гачки та ін.).
4) Тіло покрите кутикулою - щільним покривом, завдяки якому тварина не пере-травлюється під дією травних соків хазяїна.
5) Спрощена або зовсім відсутня травна система, відсутня кровоносна і дихальна системи, органи чуття.
6) Дихання анаеробне.
7) Надзвичайна плодючість. Наприклад, протягом року ціп'як може відтворити до 800 зрілих члеників. У кожному з них більш ніж 50 тис. дрібних яєць, які розсію-ються в зовнішньому середовищі.
8) Деяким видам притаманне живородіння.
Це цікаво.
Гельмінтами називають червів, що пристосувалися до паразитичного способу життя. Паразитизм серед червів надзвичайно поширений. З відомих науці приблиз-но ЗО тис. видів червів понад 12 тис. – гельмінти. За образним висловлюванням К. І. Скрябіна (основоположник гельмінтології): «Усе живе на земній кулі потрапило в дуже чіпку гельмінтологічну павутину».
Нематоди – паразити тварин і людини. Найбільш по-ширеними паразитами тварин і людини є аскариди (людська, кінська, свиняча та ін.), гострики, трихінели, ришти, волосо-голови.
Аскарида людська паразитує в тонких кишках людини, органів прикріплення не має. Утримується в кишечнику, просуваючись назустріч їжі. Живляться аскариди напівперетравленою їжею. Для аскариди характерна висока плодючість. Кожної доби самка відкладає близько 200 тис. яєць. Запліднені яйця потрапляють у ґрунт, а потім, при недотриманні правил особистої гігієни, в організм людини. Уже в