У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Дипломна робота - Флора Богородчанського
27
Вступ

ВСТУП

РОЗДІЛ І.

Техніка збирання рослин,

11.Загальні правила

1.2. Збирання й сушіння окремих частин рослини.

1.3. Зберігання висушених рослин.

1.4. Охорона лікарських рослин і боротьба з неправильним забиранням.

1.5. Хвороби лікарських рослин

РОЗДІЛ ІІ.

Опис лікарських рослин.

2.1 Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla L.)

2.2. Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.)

2.3. Барвінок малий (Vinca minor L.)

2.4. Волошка синя (Centaurea cyanus L.)

2.5. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.)

2.6 Калина звичайна (Virburnum opulus L)

2.7 Кінський каштан (Aedculus hippocastanum L.)

2.8. Кованлія (Convalaria majalis L.)

2.9 Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale F. Web. Ex Wigg)

2.10. Волошка синя (Centaurea cyanus L.)

2.11. Волока лучна (Centaurea jacea L.)

2.12. Гвоздика дельтовидна. (Dianthus deltoids L.)

2.12. Гірчак перцевий (Polygonum hydropiper L.)

2.13. Деревій звичайний (Achilea millefolium L.)

2.14. Конюшина лучна (Trifolium pratense L.)

2.15. Мак дикий (Papaver rhoeas L.)

РОЗДІЛ ІІІ.

Використання лікарських рослин в медицині.

3.1. Хімічний склад рослин

3.2. Способи використання і дозировка

лікарських рослин.

 

Висновки.

 

Список використаної літератури

ВСТУП

Замислюючись інколи: коли ж зародився потяг, любов до рослин, цього ще не оціненого по заслузі справжнього чуда природи, і тоді пам'ять неодмінно сягає у далекі роки дитинства.

Безмежний світ рослин. Як його осягнути? В різних місцевостях люди підмічали різні особливості зела й давали свої, влучні, а часом і загадкові назви. Будра-розхідник, блющик, собача м'ята, тмин, нечуйвітер, сухарики, безсмертники, ромашка, рум’янок, романець.

Ми всі вийшли з природи. Природа в нас самих. І що ми все далі й далі відходимо від природи - цього не можна не бачити, не можна забувати. Час повертатися до неї новою дорогою, на новій спіралі пізнання, бо інакше вона буде нам мстити, і чим далі, то все дошкульніше (чорнобиль, стан наших великих і малих річок, занехаяність ґрунтів, осушені болота, замулені криниці - ось далеко не повний перелік на доказ цього). Природа мститиме жорстоко, коли ми порушимо всі межі її відтворних можливостей. Не можна про це не думати. Від неї залежить не лише наше здоров’я, а й наше життя, буття землі. Пам'ятаймо про це, малі, юні й дорослі!

А як глянути, ще далі, в глиб історії, то на скрижалях буття київської русі стрінемо імена лєчців (лікарів) княжої доби. З літописів знаємо: ще в ХІ столітті у Переяславі, Чернігові, Галичі створюються лікарні для простого люду. І зважте - уся давня медицина обома ногами стояла на рослинному світі, рекомендувала настої, відвари, мазі, оздоровчі бані, голодування.

І все ж не можна робити панацеї, порятунку від усіх можливих і не можливих хвороб, з рекомендацій народної медицини. Бо, на жаль, серед тих самоуків є не лише чесні, знаючі люди. Отож, необхідний союз народного знання і наукового. Справжні носії перевірених народних знань не засекречують, не втаємничують свої методи й засоби. Навпаки! Вони самі ідуть до науки, черпають з неї потрібне, готові віддати свої знання на вівтар людства. До речі, саме слово "знахар" мало колись лише позитивне значення, бо походить від, знати. Негативного забарвлення воно набуло з розвитком наукової медицини, розквіту її невиправданої зверхності щодо народної медицини. Але прийде час і це минеться. Бо серед травознаїв сьогодні безліч людей грамотних, обізнаних, справжніх дослідників з високим рівнем освіченості. Бо й справді народна медицина серед людей має велику притягальну силу. Хоча для декого вона лише носій примітизму. Але пробачте, наші науковці, офіційні лікарі – професіонали, хіба вони не народ, не частка його! Отож і вся наша медицина повинна бути саме народною, без отого подекуди штучного поділу на народну й офіційну. Сила і порятунок лише в поєднанні зусиль і досліджень. Аби на користь людині.

Актуальність теми. В сучасних умовах всезростаючого техногенного та антропогенного пресу на довкілля однією з найважливіших народногосподарських проблем стає раціональне використання природних ресурсів, в тому числі і лікарських. Важливим факторок розвитку. Широкомасштабні дослідження, глибоке вивчення та детальний аналіз місцевої флори, яка включає лікарські рослини, є нагальною потребою ботаніків сучасності.

Мета роботи: вивчити і дослідити флору лікарських рослин Богородчанського району, способи вирощування, їх особливості та хімічний склад.

Завдання дослідження:

- вивчити способи вирощування та їх особливості;

- вивчити зовнішню будову рослин;

- виявити хімічний склад;

- використання у медицині;

Об'єкт дослідження; фітоценози Богородчанського району, як елемент лікарської рослинності.

Предмет дослідження: лікарські рослини у флорі Богородчанського району. Дослідницький матеріал зібрано на основі літературних матеріалів, а також польових робіт; в роботі використані матеріали науково-технічної бібліотеки ім.В.Стефаника, наукової бібліотеки Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, відомчої наукової бібліотеки українського науково- дослідного інституту гірського лісництва ім.П.Пастернака і архівні джерела відомчого фонду галицького фонду.

РОЗДІЛ І.

Техніка збирання рослин,

11.Загальні правила

Лікарськими називають ті рослини, які містять в собі цілющі речовини: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни, дубильні речовини, ефірні масла, вуглеводи, фітонциди, органічні кислоти та їх солі, вітаміни тощо. Всі, хто збирає лікарські росли-ни, повинні вміти відрізняти їх від споріднених з ними видів, які не мають лікувального значен-ня. Для цього необхідно знати всі ознаки, харак-терні тій чи іншій лікарській рослині, як наприк-лад, будову квітів, форму листків, характер росту тощо. Необхідно знати також місця зростання потрібних лікарських рослин, які їх частини і в який час збирати. Справа в тому, що певні хімічні ре-човини, які обумовлюють лікувальну властивість рослини, звичайно знаходяться лише в окремих її органу підземних (коренях, кореневищах, цибулинах, бульбах) чи надземних (стеблах, листках, корі, квітках, плодах). Таким чином різні частини однієї й тієї ж рослини мають іноді й різне лікувальне значення.

Протягом року хімічний склад рослини зміню-ється. Деякі речовини


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7