Цибулини і кореневища рекомендують збирати во-сени або на початку весни, бруньки - весною, в період найбільшого набубнявіння, тобто тоді, коли рекомендо-вані частини рослини досягнуть певної стадії свого розвитку.

Щоб рослини не втрачали лікувальних властивос-тей, найкраще збирати їх в суху сонячну погоду, коли спаде роса. При цьому уважно стежити, щоб росли-ни не були пошкоджень гнилизною, комахами, черв’яками, щоб мали властивий їм колір.

При заготівлі сировини можна користуватися ножицями, серпом, копалкою, лопатою, ножем.

Рослини укладають в кошики, ящики, мішки або іншу тару. При цьому їх не можна м’яти або туго навивати. Тара повинна бути цілком чистою і сухою.

Заготовлена сировина повинна зберегти всі ліку-вальні речовини, для чого її потрібно якнайшвидше висушити. Найкраще це робити на горищі під залізним дахом, де є протяг, у клуні чи в інших приміщеннях, куди не проникає сонячне світло, а також в спеціально

Обладнаних сушарках, у печах з температурою не вище 30-50°.

Підготовлену до сушіння сировину розкладають тон-ким шаром на чистих простирадлах, полотнищах, спе-ціальних решітках, рогожка тощо.

Жива рослина містить в собі органічні речовини ферменти або ензими, з допомогою яких в ній відбу-ваються складні хімічні процеси. У відмираючій рос-лині вони різко прискорюють процес, розкладання цілющих речовин- глікозидів, алкалоїдів, вітамінів, в результаті чого знижується їх лікувальна властивість.

Своєчасне ж видалення вологи оберігає лікарські рослини від шкідливого впливу цих ферментів. Таким чином, сушіння є одним з найважливіших етапів у справі і заготівлі якісних лікарських рослин.

1.2. Збирання й сушіння окремих час-тин рослини.

Збирають ранньою весною, коли вони пов-ністю набубнявіють, тобто, коли в рослині почнеться сокорух. Їх зрізують ножем або ножицями і легенько укладають в мішки і козуби. Сушать тонким шаром, часто перемішуючи, в добре провітрюваному примі-щенні, без доступу сонця.

Кору збирають також весною, з настанням сокоруху, до розпускання листків. Зрізують її з гілок і молодих стовбурів, на яких на рівній віддалі (через 16-24 см) гострик ножем роблять кільцюваті надрізи. Збирають кору в ящики, мішки, кошики. Сушать на вільному повіт-рі, під накриттям, розстеленою в один ряд. Доброякісною вважається кора, яка зберегла властивий їй колір, без червоточин й не пріла. Квітки збирають на початку цвітіння, але не тоді, коли вони починають в'янути. Зрізують ножицями, спеці-альними граблями, гребінцяки, або ж обережно зривають руками. Збирають квітки в кошики, ящики, козуби уклада-ючи їх пухко. Мішки для цього непридатні. Сушать розстеленими тонким шаром, обов'язково в тіні, в добре провітрюваному приміщенні або під залізною покрівлею.

Доброякісними вважаються квітки, які зберегли власти-вий їм колір, вигляд, запах і смак, не пошкоджене гниллю, сирістю, комахами, без сторонніх домішок і не покри-шені,

Листки збирають здебільшого до або на початку цвітіння. Зривають руками, зрізують ножем чи ножицями. Іноді зрізують всю надземну частину рослини, а потім обривають листки. Для збирання листків використовують ту саму тару, що й для квітів. Перед сушінням листки очищають від стебел, черешків (якщо вони не потрібні) та інших сторонніх домішок розкладають тонким шаром і сушать. Іноді їх зв'язують в невеличкі пучки або нанизують на нитку й підвішують.

Доброякісним вважається сухе не побите листя, яке добре зберегло природний вигляд, властивий йому колір, запах і смак, не пошкоджене гниллю, комахами, черв'я-ками тощо.

При заготівлі трави зрізують (ножем чи серпок) всю надземну частину рослини на початку або під час повного цвітіння. Тару використовують ту саму, що й для квітів, сушать теж так само. Доброякісними вважа-ються сухі трави, що зберегли природний колір і влас-тивий їм запах та смак, не пошкоджені гниллю й комахами, без сторонніх домішок і якнайменше покри-шені.

Корені, кореневища та бульби збирають в одно- і дворічних рослин восени, а в багаторічних-восени і вес-ною. Викопують їх ножем або лопатою, старанно обчищають від землі, промивають у холодній воді. В деяких рослин відрізують головний стрижневий дерев'янистий корінь. Дуже великі корені та кореневища перед сушінням розрізують на частини.

Сушать на вільному повітрі або на горищах чи в печах, розіславши тонким шаром, в сушарні при темпера-турі не вище 40-50°. Щоб очистити від пороху, землі та інших сторонніх домішок, висушене коріння струшу-ється на решеті. Доброякісним вважається сухе коріння, що зберегло природний запах і смак, не пріле й не де-рев'янисте. Для збирання використовують мішки, ящики, кошики і козуби.

Плоди та насіння збирають цілком стиглими, ціли-ми і зразу ж сушать на вільному повітрі або в сушарні. Плоди й насіння укладають в мішки, ягоди - у тверду тару (ящики, кошики, козуби).

Доброякісними вважаються свіжозібрані стиглі плоди, насіння і ягоди, які зберегли відповідний вигляд, запах і смак, не пошкоджені комахами, без будь-яких сторонніх домішок.

1.3. Зберігання висушених рослин.

Лікарські рослини треба зберігати в сухому, добре провітрюваному з помірною температурою приміщенні, куди не проникає сонячне проміння, пил та комахи. Рос-лини для зберігання укладають в дерев’яні ящики, зсере-дини облицьовані чистим папером, або в бляшані чи скляні банки які щільно закриваються. Висушену кору та деякі корені кожна зберігати в підвішених мішках або на стелажах. На тарі повинна бути назва рослини і дата заготівлі.

Рослини з сильним запахом слід зберігати осторонь, отруйні й сильнодіючі (листки дурману, беладони, скополії) у відокремленому приміщенні.

1.4.