Кору заготовлюють у квітні – травні, в період сокоруху, кусками завдовжки 1-6 см.

Листя заготовляють після цвітіння (травень - ли-пень), плоди - після достигання, у вересні - жовтні.

2.3. Барвінок малий (Vinca minor L.)

Місцева назва - барвінок, барвенок, барвінець, барвінок звичайний, барвінок хрещатий, зеленка, могильник.

Вічнозелена рослина з години, барвінкових (Apocynaceae). Стебло лежаче, вкорінюється, до 60см. завдовжки. Листки супротивні, еліпсовидні, блискучі, шкірясті, квітки темно-голубі, одиничні) пазушні, на ніжках, цвіте навесні в травні-червні. Рослина отруйна.

Росте в дубових, дубово-грабових, рідше дубово-буко-вих лісах. За останні роки в Закарпатті проводиться заготівля надземних частини цієї рослини, це може призвести до повного її знищення.

Із лікувальною метою використовують траву барвінку. З листків барвінку виділений кристалічний алкалоїд минорин.

Барвінок застосовують в народній медицині у вигляді відвару для полоскання рота при зубній болі, як зміцнювальний, кровоочисний, в'яжучий, кровоспин-ний та послаблюючий засоби. Листки відомі як в'яжучий засіб, при цинзі.

2.4. Волошка синя (Centaurea cyanus L.)

Місцева назва - блават, блевіт, васильки, волошки блакитні, метлиця.

Загальновідома однорічна трав'яниста рослина з родини складноцвітних (Compositae) з прямостоячим гіллястим стеблом, заввишки від 30 до 60 см. Квіткові кошики на довгих, безлистих квітконосах, складаються із голубих і середніх фіолетових трубчатих квіток, оточених жорсткими чешуйками яйце-видної обгортки. Цвіте в червні - липні. Плоди – насіння, дозрівають в серпні.

Росте як бур'ян в посівах жита, пшениці та інших зернових культур.

З лікувальною метою використовують квітки (Floscyani sin calycibus). Вони містять барвник ціамін, гіркий глюкозид, центаурін або кніцин.

В народній медицині вживається проти гарячки і для очних примочок.

М.А. Носаль пропонує напар пелюсток квітів во-лошки пити при захворюваннях нирок і сечового міхура.

Квітки збирають в період повного цвітіння. Збирати слід тільки крайові воронковидні віночки квітів. Спочатку відривають квіткові кошики, а потім з них витягають віночки крайових квітів, намагаючись не захопити внутрішніх трубчастих. Зібрані віночки зразу сушать в затіненому приміщенні тонким шаром на папері.

2.5. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.)

Місцева назва - воронець, деревій, іван-зілля, іванок. Багаторічна трав'яниста рослина з родини звіробійних (Guttiferae). Стебло пряме, двогранне, гіллясте, заввишки 30-80см, листки дрібні, сидячі, супротивні, овальні, з великою кількістю крапок, ідо просвічуються. Квітки золотисто-жовті, розташовані у вигляді щитка. Цвіте з червня до вересня.

Росте на луках, лісових галявинах, перелогах, серед чагарників та біля шляхів. Запаси великі.

Застосування.

З лікувальною метою використовують надземну час-тину (Herba hyperici), яка містить до 10% дубильних речовин, 0,05-0,1% ефірного масла, 0,5-0,7% гіперіну, холін, смоли, вільні кислоти, нікотинову кислоту, , 0,1% вітаміну С, 14 мг % каротину, та деякі інші речо-вини. Згубно діє на бактерії.

Траву звіробою вживають як в'яжучий засіб: ззов-ні - для загоювання ран та опіків і всередину - при шлунково-кишкових хворобах.

Трава звіробою широко застосовується в на-родній медицині, її використовують окремо і в суміші з іншими рослинами при захворюваннях печінки, жіночих хвороб, наривах, виразках, ревматизмі.

Збирання. Обирають надземні частини під час цвітіння рослин. Очищають їх від товстих стебел. (сушать на горищі, або на відкритому повітрі.

2.6 Калина звичайна (Virburnum opulus L)

Місцева назва - бульденеж, калена, калинка, свіба.

Кущ з родини жимолостевих (Caprifoliaceae), зав-вишки до 2-5м. Кора на гілках бурувата, іноді з червонуватим відтінком. Гілки голі. Листки супротивні, крупнозубчасті, зверху майже голі, знизу пухнасті, черешки довгі, голі. Квітки білі в щитковидному суцвітті. Крайні квітки значно більші середніх. Плоди круглі, яскраво-червоні. Цвіте в кінці травня – в червні.

Росте в лісах, по берегах річок, на луках.

Застосування. З лікувальною метою використо-вують кору калини (Cortex viburni). Вона міс-тить глюкозид виборній і ферменти який викликає його розкладання, солі валеріанової кислоти.

Ягоди містять вітамін С і застосовуються у ві-тамінних наборах. Ягоди мають властивість посилю-вати скорочення серця і підвищувати діурез.

Збирання. Кору з гілок калини збирають в квітні-травні. Сушать на відкритому повітрі або у спеціальних печах.

2.7 Кінський каштан (Aedculus hippocastanum L.)

Місцева назва (гистиня, жолузник).

Високе, гарне дерево з родини гірко каштанових (Hippocastanaceae). Листки супротивні, довгочерешкові, пальчатоскладні. Квітки неправильні, білі або рожеві, зібрані в прямостоячі пірамідальні волоті. Цвіте в травні-червні, плід - коробочка з дуже великими на сінинами.

У нас росте у парках, садах, біля осель.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки (Flos hippocastani), насінна (Semen castanae aquinae),а в народній медицині й кору. Квітки містять цукор, слиз, дубильні речовини, плоди - незнач-ну кількість жиру (5-7%), глюкозид ескулін, близько 8% білкових речовин, 24-28% сапоніну, 8-13% гірких і ду-бильних речовин, амінокислоту аргінін, протеолітичний ензим ерепсин і деякі інші речовини.

Збирання. Квітки заготовляють у травні-черені і сушать в закритих і добре провітрюваних місцях, насіння збирають восени, розкладають тонким шаром і сушать дуже обережно. Досушується при t 50оС.

2.8. Кованлія (Convalaria majalis L.)

Місцева назва - гладиш, конвалія запашна, коновалія, ландиш, маївка, порічка дика, ранник, шестка.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини лілійних (Liliaceae), з повзучим кореневищем, від якого вгору відходить коротке (до 20 см.) квіткове стебло. Квіт-ки білі, пахучі, зібрані в однобічну китицю. Цвіте в квітні-травні.

Росте в світлих листяних лісах, серед чагарників, окремими островками в низинних і передгірних ра-йонах, розводять в палісадниках, на присадибних ділянках.

Застосування. Конвалія є цінною лікарською росли-ною. З лікувальною метою використовують квітки (Flores comvallariae majalis), лиситя (Folia convallariae majalis) або ж в’ю надземну частину (Herba convallariae majalis), іноді кореневища (Rizoma convallariae majalis). Рослина отруйна.

Конвалія містить глюкозиди, з яких найцінніший – конваллатоксин – серцевий препарат, а також