дія; підсилює основний обмін речовин.
Ліщина звичайна, лист - при гіпертрофії пе-редміхурової залози; судинозвужувальна, про-тизапальна дія.
Меліса лікарська, лист - спазмолітична та болезаспокійлива дія.
Золототисячник звичайний, трава - анти-септична дія.
Шипшина корична, плоди - підсилює син-тез гормонів і ферментів, підвищує регенерацію тканин.
Кріп запашний, плоди - знижує артеріаль-ний тиск, зменшує прояву хронічної коронарної недостатності.
Спосіб приготування: 1 пакетик настояти 10-15 хвилин в чашці окропу (100-150 мл).
Вживати: дорослим - по 1 чашці 2-3 рази на день протягом 1,5-2 місяців. За необхідністю курс можна повторювати 2-3 рази на рік.
Протипоказання: не рекомендується при-ймати дітям до 12 років; вагітним: жінкам, що годують дітей груддю: при особистій підвищеній чутливості до компонентів фіточаю.
Взаємодія: по закінченні курсу можна перехо-дити на фіточай № 52 «Кропива», № 54 «Горіх», № 66 «Шипшина», № 69 «Звіробій», № 90 «Меліса», № 96 «Йодофіт щитовидний», № 105 «Вдалого дня», № 107 «Вітамінний»
Підбирайте «свій» фіточай для одержання найкращого результату.
ФІТОЧАЙ «ДОКТОР» №23 і «Дитячий заспокійливий» Фіточай № 23 рекомендується для нормалізації сну.
Сприяє зниженню збудливості, полегшує засинання, поглиблює сон.
Особливі властивості: зниження гіпер- : активності.
Біоактивні компоненти: поліфенольні сполу-ки, дубильні речовини, вітаміни, макро- і мікро-елементи, органічні кислоти, вуглеводи, жирні :
Ефірні олії. :
СКЛАД: :
Валеріана лікарська, корені і кореневища - зменшує нервову збудливість, заспокоює спастичний біль у шлунку й кишечнику.
Солодка гола, корені - протизапальний, і антисептичний і відхаркувальний засіб.
Береза бородавчаста, лист - жовчогінна й спазмолітична дія.
М'ята перцева, лист - вітрогонна, антисептична, спазмолітична, секретостимулююча дія.
Лаванда колоскова, трава - тонізує нерво-ву систему; заспокійлива дія.
Кропива собача п'ятилопатева, трава седативна, гіпотензивна й спазмолітична дія.
Шипшина корична, плоди - жовчогінний, протизапальний засіб; поліпшує обмін речовин, прискорює синтез гормонів.
Спосіб приготування: 1 пакетик настояти 10-15 хвилин в чашці окропу (100-150 мл).
Вживати: дорослим - по одній чашці 2-3 рази на день протягом 1.5-2 міс. За необхідніс-тю курс можна повтор дати 2-3 рази на рік.
Протипоказання: вагітні жінки та жінки, що годують груддю; особиста чутливість до скла-дових фіточаю.
Взаємодія: після закінчення курсу можна пе-реходити на фіточай № 40 «Валеріана», № 53 «М'ята», № 66 «Шипшина», № 90 «Меліса».
Підбирайте «свій» фіточай для найкращого результату.
ФІТОЧАЙ «ДОКТОР» №39. «При застуді»
Фіточай №39 рекомендується для підви-щення захисних сил організму.
Сприяє активації захисних сил організму в холодну пору року.
Особливі властивості: профілактика розвитку ларингофарингітів і гаймориту, підсилює дію антибіотикотерапії.
Біоактивні компоненти: поліфенольні сполу-ки, вітаміни, мінеральні солі, терпени, флаво-ноїди, органічні кислоти, вуглеводи, жирні й ефірні олії.
СКЛАД:
Оман високий, корені - протизапальна дія; застосовується при бронхіті, поліпшує само-почуття, зменшує кашель, застосовується при запальних процесах горла.
Солодка гола, корені - відхаркувальна дія; підсилює секреторну функцію верхніх ди-хальних шляхів.
Бузина чорна, квітки - протизапальна, м'яка відхаркувальна дія; послабляє початкову фазу запалення.
Липа серцелиста, квітки - протизапальна, жарознижуюча дія.
М'ята перцева, лист - заспокійлива, анти-септична, болезаспокійлива дія.
Шавлія лікарська, лист - бактерицидна, протизапальна дія, приймається при гострих респіраторних захворюваннях, при гострих ангінах.
Материнка звичайна, трава - підсилює секрецію бронхіальних залоз; протизапальна, антисептична, болезаспокійлива дія.
Ялівець звичайний, плоди - підсилює секрецію бронхіальних залоз, надає бактери-цидну дію.
Шипшина корична, плоди - містить аскор-бінову кислоту, що стимулює опірність організ-му до шкідливих впливів довкілля, інфекцій і інших несприятливих факторів.
Спосіб приготування: 1 пакетик настояти 10-15 хвилин в чашці окропу (100-150 мл).
Вживати: дорослим приймати по одній чашці 2-3 рази на день протягом 1,5-2 місяців. У разі необхідності курс можна повторювати 2-3 рази на рік.
Протипоказання: не рекомендується прий-мати дітям до 12 років; вагітним жінкам та жін-кам, що годують дітей груддю; при особистій чутливості до компонентів фіточаю.
Взаємодія: після закінчення курсу можна переходити на фіточай № 29 «Загальнозміц-нюючий», № 32 «Очищуючий», № 52 «Кропи-ва», № 66 «Шипшина», № 96 «Йодофіт щито-видний» , № 107 «Вітамінний».
Підбирайте «свій» фіточай для найкращого результату.
Висновок
Препарати солодки голої є цінними засобами проти багатьох хвороб і без перебільшення можна стверджувати, що є популярними в багатьох країнах світу.
В Болгарії, наприклад, корінь солодки використовується як протизапальний, сечогінний, послаблюючий, обезболюючий засіб, а також при запаленні дихальних шляхів. Клінічними дослідженнями встановлена цілюща дія її при язві шлунку. Болгарські вчені відмічають, що при досить довгому використанні гліциризін солодки може спричинити порушення електролітно-водного балансу і призвести до утворення набряків (за 25 років застосування солодки невеликим дозами в зборах був замічений лише один випадок утворення незначного набряку).
В китайській медицині вважається, що корінь солодки по своєму значенню не поступається женьшеню і використовується в якості болезаспокійливого, обволікаючого відхаркувального, легкого послаблюючого засобу, при екземі. Порошок, густий екстракт, сироп широко застосовується для виготовлення пілюль, покращення смаку мікстур і інших цілей.
У Франції сироп із кореня солодки застосовують при ревматизмі, бронхіті і інфекційних захворюваннях.
В світі існують також обнадійливі дані про протиракову і протистоцидну активність кореня солодки і речовин, що містяться в ньому.
Список використаної літератури
1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: ГУГК, 1980. – с. 301-303.
2. Аммосов А.С., Литвиненко В.И. Солодка: технология препаратов / краткий обзор // Фармаком. – 2004. – №1. – с. 53-61.
3. Архангельська А.Н. 200 самых полезных лекарственных растений. – Донецьк: Мультипресс, 2006. – с. 230-234.
4. Бензель Л.В., Олійник П.В., Грицак А.Р., Волинська О.М. Лікування соками рослин: Посібник-фітодовідник. – Івано-Франківськ: Видавництво ІФДМА, 2003. – с. 126.
5. Гродзинський А.М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. – К.: 1992. – с. 408-409.
6. Збірник анотацій фіточаїв. – Донецьк: Видавництво Лікфарма “Адоніс”. – с. 5-50.
7. Зоринов П.С., Короткова И.П.