З головних структурних особливостей флавоноїдів солодки слід зазначити наявність пренільних (алільних) форм замісників: біля флавоноїдів (42%), біля ізофлавоноїдів (70%), біля птерокарпаноїдів (73%), у представників інших класів - 22 з'єднання, а загалом біля близько 160 з'єднань. Все це до певної міри узгоджується з висновками, висловленими в недавньому огляді з пренилюваним ізофлавоноїдам, що характеризують в хімічному плані в цілому родину бобових.

Згадані вище 2'-гідроксипохідні ізофлавоноїдів, є джерелом при циклічному утворенні нового гетероциклу між гідроксигрупами В- і С-кілець, з утворенням вже виділених птерокарпанів-куместанів, потенційно можливо і для освіти ще невизначених у солодці ротеноїдів. Ці речовини можуть бути загальними для роду, хоча і виділені в основному поки з 2-х видів: с.голої і с.уральської.

Таким чином, високий відсоток виділених з солодки флавоноїдів близько 46% і ізофлавоноїдів близько 42%, ще раз підтверджує тезу про те, що близько 28% усіх флавоноїдних і 95% ізофлавоноїдних агліконових структур в рослинному світі утворюються бобами. Ймовірно, солодка в цьому відношенні не є виключенням.

Розподіл виділених фенольних з'єднань за органами рослин у видах двох секцій і особливості цього розподілу є наступними:

Халкони

Вже давно виділені ізоліквіритигенін і його глюкозид ізоліквіритин знайдені тільки в підземних органах солодки. Всі халконові форми властиві лише підземним органам, за винятком ізоліквіритигенину і лікохалкону В, які знайдені і в надземних органах (можливо, виділені із столонів, а не з коріння і кореневищ).

Фаванони

Ліквіритигенін і його глюкозид ликвіритин виділені з підземних органів солодки. Аглікон знайдений і в надземних органах у с. голої. Деякі аглікони: нарингенин, глабранин, сигмоідин і ганкаонин Е і інші - лише в надземній частині біля с. голої. Єдиний цис-ізомер флаванонолу (фолерогенін) знайдений в надземній частині солодки, а виділений за кордоном 3-гідроксиглаброл - в корінні с. голої.

Флавони

Поширений в природі апігенин знайдений в надземній частині солодки.

Генкванін, ганкаоніни О і Q, куванон S -найдені в надземній частині с. голої. С-глікозидні форми знайдені тільки для флавонів. Причому, моно-С-глікозиди - лише в надземній частині с. голої.

Флавоноли

Кемпферол і кверцетин, широко відомі серед природніх флавонолів, знайдені в надземній частині солодки. Хоча ряд їх метоксипохідних виділені з кори коріння с. голої. Глікозидні форми флавонолів різноманітні за багатьма параметрам: за набором вуглеродних залишків, моно- і біо.... “альфа” і “бета” зв’язками між цукрами і агліконами. Вони виділені лише з надземної частини солодки.

Ізофлавоноїди

Ця група природних флавоноїдів представлена майже винятково агліконовими формами, виділеними з підземних органів солодки. Всередині підгрупи класи ізофлавоноїдів розподілені: ізофлаванони, ізофлавони (формононетин), ізофлавани (веститол) - знайдена у солодці.

Виділено поки всього три 0-глікозиди: два в класі ізофлавонів і один в класі птерокарпанів.

З'єднання інших класів

З класів речовин-попередників у біосинтезі основних з'єднань і відособлених класів слід зазначити в порядку ускладнення їх структур перш за все: прості бензоли і феноли, їх похідні, фенолокислоти і фенолоефіри з коріння с. голої. З етил-флавоноїдів - нещодавно виділені три ацетофенони, а з фенілпропаноїдів: оксикоричні кислоти, прості і фуранокумарини в траві с. голої.

Важливою біосинтетичною особливістю таксонів солодки є виявлення ретро-халкону ехінатину - ізомеру ізоліквіритигенину та інших ретроз’єднань, а також проміжних продуктів біосинтезу – пропан-1,3-діонів (дибензоілметанів) (десяти).

На початку досліджень ці з'єднання були виявлені лише в корінні (культура тканин коріння) с. щетиністої, а в останній час і в с.голой.

До речі, лікодіон є, мабуть, в якійсь мірі єдиним проміжним продуктом в загальному ланцюзі біосинтезу флавоноїдів і не тільки у солодки, а, наприклад, і у люцерни, що ще раз підкреслює спільність серед таксонів родини бобів.

У ряді флавоноїдів таких об'єднуючих речовин-маркерів ще більше. Так, в класі флаванонів - це ліквіритигенин, ліквіритин, у флавонів - апігенин, а у С-глікозидів, наприклад, ізовіолантин і 2-віценин, у флавонолів - кемпферол і кверцетин, у глікозидів - астрагалин, нікотифлорин, ізокверцитрин, рутин і деякі інші.

У підгрупі ізофлавоноїдів, що інтенсивно вивчаються останнім часом, речовини-маркери, що є загальними хемотаксономичними ознаками бобів, у видах солодки також знаходять свої, об'єднуючі тенденції. Так, в найбільш представницькому з ізофлавоноїдів класі ізофлавонів - це формононетин і його глікозид ононин, серед ізофлаванів - веститол. Деякі речовини могли б слугувати загальними відмінними маркерами-ознаками для солодки, наприклад, 2-метилізо-флавони (чотири) з подовженим до бутанового пропановим фрагментом, з яких, мабуть, можуть утворитися речовини своєрідного ряду гомоізофлавоноїдів, наприклад, нещодавно виділений гомоізофлаванін - ганкаонін К.

Далі, ретроз'єднання з 2'-заміщенням у В-кільці, можуть слугувати показником особливого біогенетичного шляху у с. голої, що виростає в Індії.

Відмічено наявність в підземних органах вивчених таксонів, переважно похідних В-заміщенних флавоноїдів і ізофлавоноїдів, а в надземній частині порівну В-заміщенних і В-незаміщенних тільки біля флаванонів і флавонів, з переходом до В-заміщенним біля решти класів фенолових з'єднань, що виділяються зі всіх органів рослин.

Простежується певна динаміка у вивченні (виділенні) фенолових з'єднань з таксонів солодки, наприклад, в огляді 1975 року представлено 145 з'єднань, в огляді 2003 року вже - 278 [4], а в теперішньому зафіксовано - 314.

Про постійний інтерес дослідників до солодки говорить хоча б і той факт, що нами зібраний і частково опублікований оглядовий матеріал з використання солодки у світовій практиці на основі аналізу охоронних (патентних) документів на глибину останні