Цінні інтродуценти у дендрофлорі міського парку ім. Т.Г. Шевченка

(дипломна робота для здобуття кваліфікації спеціаліст біології)

Вступ

Розділ І Огляд літературних джерел

Розділ ІІ Район та методика досліджень

Розділ ІІІ Природні умови м. Івано-Франківська

Розділ ІV Історія створення міського парку ім. Т.Шевченка

Розділ V Імпродуценти міського парку ім. Т.Шевсенка

V.1 Дендрофлора парку: загальна характеристика

V.2 Інпродуценти парку: конспект флори, аналіз

V.3 Коротка ботанічна характеристика окремих цінних порід парку

Розділ VІ Роль міського парку ім. Т.Шевченка в озеленені міста

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку людського суспільства стало очевидним, що його благополучне існування в майбутньому можливе лише при перебудові життєвого укладу на основі збалансованих взаємовідносин людини з оточуючим середовищем.

Поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності, стійкості, захисних і рекреаційних властивостей -одне з основних завдань розвитку лісового господарства. Успішне виконання цього завдання вимагає прискореного використання таких резервів підвищення ефективності лісогосподарського виробництва, як переведення лісовідновлення на генетико-селекційну основу і планомірне збагачення лісів швидкоростучими, технічно і естетично цінними місцевими та іноземними породами дерев і кущів.

Мета роботи: дослідити флору цінних інтродуцентів міського парку ім.Т.Шевченка.

Завдання дослідження:

- ознайомитись з науковою літературою з даної теми;

- привести характеристику природно-кліматичних умов району дослідження;

- подати загальну характеристику дендрофлори парку;

- дослідити флору інтродуцентів парку, привести її аналіз;

- визначити роль міського парку возелененні м.Івано-

Франківська.

Об’єкт дослідження - міський парк ім.Т.шевченка.

Предмет дослідження - інтродуценти міського парку ім.Т.Шевченка.

Дослідницький матеріал зібрано на основі літературних матеріалів, а також - польових робіт, проведених на території міського парку ім. Т.Шевченка. В роботі використані матеріали обласної науково-технічної бібліотеки ім. В.Стефаника, наукової бібліотеки Прикарпатського університету ім. В.Стефаника, відомчої наукової бібліотеки Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.Пастернака.

Робота складається із: вступу, шістьох розділів: огляду літератури, району та методики дослідження, фізико-географічної характеристики та природних умов м. Івано-Франківська, загальної характеристики дендрофлори парку, конспекту флори інтродуцентів парку, ботанічної характеристики окремих цінних інтродуцентів парку, ролі міського парку в озелененні міста, а також висновків, списку використаних джерел і додатків, які включають фотографії цінних інтродуцентів парку та гербарій рослин.

РОЗДІЛ І ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Під процесом інтродукції лісових деревних рослин ми розуміємо сукупність дій і явищ, зв’язаних з використанням в лісокультурних цілях деревних порід, сучасний ареал, яких знаходиться за межами регіону, де ці культури створюються [18].

Автори робіт по інтродукції основну увагу приділяють здатності пристосовуватися (на рівні видів) рослин до нових умов місцезростання. Інтродуцент введений в ценоз, функціонально заміщує в даному ценозі конкретний місцевий вид. Очевидно, що процес такого заміщення носить одночасно як тимчасовий, так і просторовий характер і веде до зміни вихідних параметрів системи [8, 25].

Інтродукція, змінюючи породний склад деревостанів, є радикальним засобом зміни вихідних параметрів лісових екосистем, тому вона може служити одним із найбільш ефективних засобів оптимізації лісових культуроценозів [12].

Метою найближчого етапу лісової інтродукції повинно бути розширення можливостей конструювання лісоводами різних екосистем. Уже в наш час необхідно розгорнути роботи по селекції, насінництву в створенні дослідних культур інтродукованих деревних порід [7].

Ліосутворюючі інтродуценти необхідно використовувати переважно для створення змішаних по складу насаджень [13]. Проблема лісової інтродуції в рівній мірі є екологічною, лісівничою і генетико- селекційною проблемою, тому її успішне вирішення можливе лише сукупним приміненням спеціалізованих, лісокультурних і лісівничих методів [19].

Успіх інтродукційної роботи в значній мірі визначаються її масштабами: кількістю і генетичною якістю вихідного матеріалу, числом змін поколінь і кількістю інтродукційних популяцій [20].

З соціальної точки зору інтродукцію можна розглядати , як одну із сфер діяльності людей направлену на покращення умов їх існування. Тому проектування селекційно-інтродукційних міроприємств повинно супроводжуватись економічним аналізом. Економічний ефект від впровадження екзотів в лісові ценози може проявлятися безпосередньо у вигляді прибутку від реалізації додаткової основної і побічної продукції, одержуваної при експлуатації насаджень інтродуцентів, а також підвищення продуктивності окремих компонентів зооценозу [5].

Промислові відходи розбудованих міст, районних центрів помітно впливають на склад води, ґрунту, повітря - і все це негативно відбивається на здоров"ї людини [2]. Ніякі очисні споруди не зможуть захистити навколишнє середовище, якщо поруч з ними не діятиме природний фільтр - зелені насадження [2].

Створення нових парків , скверів та збереження старих є важливим у покращенні благоустрою і озелененні міст і населених пунктів [1]. У парках зосереджено чимало цінних екзотичних і декоративних рослин, які мають унікальне значення [3].

Створення парку - складне мистецтво, в якому поєднуються зусилля архітекторів, будівельників і ботаніків. Основне у створенні парків - підбір дендрологічних складів хвойних, листяних декоративних насаджень та їх вільне розміщення на значних територіях. Підбір рослин повинен здійснюватися з врахуванням кліматичних факторів: температури і вологості повітря, кількості опадів, сили і напрямку вітру і т.д. [14].

Розміщення рослин серед паркових насаджень не випадкове, а строго обумовлене запланованою композицією. Поодинокі кущі або дерева, висаджені серед газонів ізольовано від інших подібних рослин, називаються солітерами. У цій ролі виступають особливо цінні екзоти або декоративні кущі (навіть трав'янисті, квіткові види); пірамідальні тополі, сріблясті ялинки, квітучі кущі бузку чи чубушника та інші. Основне призначення солітерів — визначити центр експозиції, підкреслити архітектурну значимість відповідної ділянки парку. Рослини, висаджені як солітери, повинні різко відрізнятися від навколишньої рослинності забарвленням, формами, архітектонікою. Як правило, такі рослини несуть і певне символічне навантаження Наприклад, сріблясті ялинки підкреслюють урочистість і строгість, плакучі верби навівають сум і журбу, могутні дуби символізують нескореність і силу, берези відзначаються