ім. Т. ШЕВЧЕНКА

Івано-Франківськ (до 9 листопада 1962 року - Станіслав) місто обласного підпорядкування, адміністративний , економічний і культурний центр Івано-Франківської області. Розташований у межиріччі Бистриці-Надвірнянської і Бистриці -Солотвинської. Територія міста- 2700га.

Ровесником міста, свідком його трьохсотлітньої історії є міський парк ім.Т.Шевченка (рисунок 1). В часи заснування Станіслава на цьому місці шуміла діброва, яка і стала основою майбутнього парку. Закладений в 1895 році на викуплених міською владою Станіслава землях барона Ромашкана. Магістрат виділив 8 тис. злотих на його закладини.

Стара частина парку (її площа 15 га) має вигляд окультурених і розріджених лісових масивів. Там ростуть старі дуби- ровесники міста, які тепер мають понад 300 років. Архітектурне планування парку не має чітко вираженого стилю: тут поруч з стрункими та широкими алеями межують елементи ландшафтного розміщення посадок. Пейзажності парку надають природні масиви дерев і кущів, які мало змінились за весь час реконструкцій і перетворень. Головна магістраль парку- липова алея- починається з вулиці Шевченка, де в давнину теж розміщувалась частина насаджень.

Інтродуковані дерева і кущі завозились сюди з Франції. Так. з'явились у парку тюльпанове дерево , гінго дволопатеве, платан кленолистий та інші. Вік цих дерев 12-130 років. В 1907 році були викопані 2 ставки, пізніше з'явився ще один, з білими та чорними лебедями й декоративними качками.

В 1977 році проведено реконструкцію парку. Було вдосконалено систему паркових алей, висаджено велику кількість декоративних паркових форм та інтродукованих видів. В результаті склад дерев і чагарників збільшився до 1230 видів. Серед них різні форми туї західної , кипарисовик горохоплідний, бархат амурський , форзиція й десятки інших.

Серед найбільш цікавих інтродуцентів цього парку слід назвати вербу вавілонську. Цими вербами прикрашали свої парки вавілоняни. Серед чагарників у парку виділяється форзиція європейська, її краса проявляється навесні, коли тонкі звисаючі гони кущів укриваються тисячами яскравих золотистих квіток. Походить форзиція з Західних Балкан, де створює густі зарості на гірських схилах і узліссях.

Крім вище згаданих в парку ми можемо побачити слідуючі види інтродукованих деревних і чагарникових порід:

Хвойні:

Біота східна - Biota orientalis L.

Кипарисовик горохоплідний - Chamaecypaiis pisifera Ende.

Модрина американська - Larix laricina (Durot) С. Koch.

Модрина даурська - Larix dahurica Turez

Смерека колюча ф.голуба - Picea pungens Engelm

Смерека сітхінська - Picea sitchensis (Bong) Carr.

Смерека звичайна - Picea excelsa Link

Сосна звичайна - Pinus silvestris L.

Сосна сибірська - Pinus sibirica

Кедровий стелюх - Pinus pumila (Pall)

Тис ягідний - Taxus baccata L.

Туя західна - Thuja occidentalis L.

Тис ягідний ф. Ельвангера - Taxus baccata f. Ellwangeriana

Ялівець звичайний - Juniperua communis L.

Тис ягідний ф.золотиста - Taxus baccata f.ericoides Hoopest

Ялиця одноколірна - Abies concolor (Gord)

Ялиця біла - Abies alba Mill

Листяні:

Айва продовгувата - Cydonia vulgaris Pers.

Акація біла - Acacia alba West.

Бояришник колючий - Crataegus oxycantha L.

Бук європейський - Fagus silvatica L.

Береза бородавчата - Tilia cordata

Бузок угорський - Syringa Josikaea

Верба біла ф.плакуча - Salix alba

Глід колючий - Crataegus occicantha

Дуб північний - Quercus borealis Michx.

Дуб скальний - Quercus petraea L.

Дуб червоний - Quercus rabra L.

Тополя біла - Populus alba L.

Жимолость татарська - Lonicera tatarica L.

Катальпа бігонієвидна - Catalpa speciosa Warder.

Калина звичайна - Viburnum opulus L.

Клен гостролистий - Acer platanoides L.

Клен цукристий - Acer saccharum Marsh.

Липа широколиста - Tilia platyphyllos Scop.

Магонія падуболиста - Mahonia aquifolium Nutt.

Магнолія Кобус - Magnolia Kobus DC.

Платан західний - Platanus occidentalis L.

Роза колюча - Rosa spinosissima L.

Самшит вічнозелений - Buxus sempervirens L.

V ІНТРОДУЦЕНТИ МІСЬКОГО ПАРКУ ім. Т.ШЕВЧЕНКА

V.1 Дендрофлора парку: загальна характеристика

За даними інвентаризації проведеної УкрНДігірліс і нашими дослідженнями у парку нараховується 6,3 тис. дерев, 2,2 тис. чагарників, біля 1 тис.м.п. живоплотів і майже 21 га газонів і квітників. Із 6302 дерев 62-х порід в доброму стані знаходиться біля 77% , в задовільному - 20%, а в незадовільному - 3%. 20% всіх дерев -це липа дрібнолиста. Середній діаметр її 35 см, вік біля 65 років. Ще 15% дерев припадає на клени , це майже 1 тис. стовбурів, з яких тільки 12 шт -клени сріблясті та Гіннала. Середній діаметр їх 20 см, вік 40 років. Граб звичайний (біля 10%) займає проміжне положення.

Біля 11% , тобто майже 700 дерев -хвойні види. Половина з них ялина (77 стовбурів сріблястої форми). Непогано представлена сосна і туя, значно гірше - кипарисовик, кедр, модрина та ялиця, поодиноко -тис, тсуга і біота. З цінних видів відмітимо:

Айлант високий- Ailanthus altissima V. (Симарубові-Simarubaceae); Гінкго дволопатеве - Gitikgo biloba L. (Гінкгові -Ginkgoaceae); Катальпа величава - Catalpa speciosa W. (Бігнонієві - Bignoniaceae); Платан східний - Platanus orientalis L. (Платанові -Platanaceae); Бархат амурський - Phellodendron amurense R. (Рутові - Rutaceae); Дугласія тисолиста - Pseudotsuga menziesii M. (Соснові - Pinaceae); Клен Гіннала - Acer ginnala M. (Кленові -Aceraceae); Тюльпанове дерево - Liriodendron tulipifera L. (Магнолієві -Magnoliaceae); Яблуня Незвецького - Malus purpurea R. (Розові -Rosaceae); Лох вузьколистий - Elaeaqnus anqustifolia L. (Лохові -Elaeagnaceae); Гледичія трьохколючкова - Gleditschia triacanthos L.(Бобові -Fabaceae).

В доброму стані знаходиться 4879 дерев 77,4% дерев, в задовільному 19,6%, а в незадовільному 3% від загальної кількості (таб. 5. 1.1)

Із 2213 екземплярів 37 різних видів чагарників у доброму стані знаходиться 91%, в задовільному - 8% і в незадовільному 1%. Переважають у парку ялівець (30%), роза (20%), сніжноягідник (7%), бузина (5%),