У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


фелогенна тканина (пробковий камбій). Новоутворена тканина до центра відкладає паренхімні клітини, які утворюють філодерму, а в бік периферії — пробку.

У результаті наростання нових тканин у первинній корі у місці виходу бічних корінців з обох боків кореня в площині розміщення сім'ядольних листків утворюється тріщина. Внаслідок дальшого потовщення кореня і утворення пробкового шару поверх філодерми первинна кора зовсім скидається. Відбу-вається линяння кореня, яке закінчується у фазі чотирьох-п'яти пар листочків.

Третинна будова кореня характеризується потовщенням його за рахунок утворення нових камбіальних кілець і паренхімних клітин, де відкладаються продукти асиміляції. Ріст і потовщення кореня відбуваються в такій послідовності. У клітинах паренхімної тканини вторинної кори з'являється вторинний камбій, який утворює друге камбіальне кільце. Камбіальні клітини цього кільця до центра відкладають елементи ксилеми, а назовні — лубу у вигляді окремих концентрично розміщених пунктів із паренхімними клітинами між ними. Ще до припинення діяльності цього камбію в новоутворених паренхімних клітинах, розміщених ближче до периферії, закладається третє камбіальне кільце, яке утворює нове концентричне коло судинно-волокнистих пучків. Так виникають четверте, п'яте та інші кільця. У цукрових буряків утворюється 9—12, у кормових — 5—6 камбіальних кілець. Отже, корінь потовщується за рахунок утворення нових камоіальних кілець, а також у результаті розростання паренхімної тканини, розміщеної між судинно-волокнистими пучками камбіального кільця. В цій тканині відкладається цукор.

Камбіальні кільця неоднакової товщини. Ті, що розміщені в центрі кореня, утворюються раніше і ростуть довше, тому вони товщі. Периферійні кільця - наймолодші і найтонші.

3.2 Листки. Через кілька днів після з'явлення сходів з бруньки, що міститься між сім'ядолями, виростає перша пар справжніх листочків, ще через два-три дні — друга, потім — третя. Після цього нові листки з'являються через пі втора-два дні.

Після з'явлення сходів швидко росте засвоювальна поверхня рослин у вигляді розетки прикореневих листків і в системі малих бічних корінців. Пізніше розростається головний корінь, де відкладається цукор.

Всього за вегетаційний період із листкових бруньок у центрі головки кореня виростає близько 50—60 (іноді до 90) листків, спірально розмішених на головці кореня.

Листки, що з'являються раніше, відтіснюються до периферії розетки. Перші дві пари справжніх листків асимілюють протягом 20—25 днів, після чого відмирають, пізніше утворені листки живуть значно довше.

Листок складається з черешка і пластинки. Листкова пластинка суцільнії, у перших пар листків — овальна, гладенька. У старіших листків черешок видовжений, пластинка серцеподібна, наближається до трикутної з гладенькою або брижуватою поверхнею і хвилястими краями. Поверхня листків однієї рослини досягає 3—4 тис. м2. Колір листків — від світло- до темно-зеленого, форма розетки, залежно від сорту, може бути розлогою або піднятою.

3.3 Фази розвитку

а) перша фаза — з'явлення сходів. Сім'ядолі зародка внаслідок розростання підсіхм'ядольного коліна виносяться на поверхню грунту, розправляються і зеленіють. Іноді такий етап рослин називають фазою "вилочки".

б) через кілька днів з брунечки, розміщеної між сім'ядольними листками, утворюється перша пара справжніх листків, що є ознакою настання другої фази — утворення першої пари справжніх листків.

в) третя фаза розвитку буряків характеризується з'явленням третьої пари справжніх листків. Після цього настає період інтенсивнішого наростання листків та кореневої системи буряків.

г) четверта фаза— змикання листків у міжряддях — настає під час посиленого росту надземної частини рослини.

д) у другій половині вегетаційного періоду настає п'ята фаза росту і розвитку буряків — відбувається інтенсивне нагромадження сухих речовин, особливо цукру. Нижні бічні листки починають жовкнути, підсихають і відпадають, внаслідок чого рядки в міжряддях розмикаються, корені набувають технічної спілості. Коренеплоди, вирощені в перший рік і закладені на зберігання для одержання насіння, називають маточниками, а ті, що перезимували і висаджені в ґрунт на другий рік — висадками, або насінниками.

4. Сорти.

Ялтушківський однонасінний ЗО. Коренеплоди правильної конусоподібної форми. Сорт урожайно-цукристого напряму. Високоврожайний. Має високі технологічні якості. Малоцвітушний, відносно стійкий проти грибних хвороб. Схожість насіння — 85%, однонасінність — 90%. Сорт пла-стичний, добре реагує на внесення підвищеної норми добрив. Рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу і на Поліссі.

Улидівський однонасінний 35. Коренеплоди правильної конусоподібної форми, заглибленість у грунт повна. Сорт урожайно-цукристого напряму. Технологічні показники, стійкість проти хвороб такі самі, як і в Ялтушківського однонасінного 30. Рекомендований для вирощування на Поліссі.

Ювілейний, Гібрид урожайно-цукристого напряму. Посівні якості насіння добрі: схожість — 85 %, однонасінність — 95 %. Гібрид більш стійкий проти цвітухи. Уражується хворобами на рівні стандарту. Відмінною особливістю гібрида є рівномірне заглиблення коренеплодів у ґрунт, що особливо важливо при механізованому збиранні врожаю. Рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу і на Поліссі.

Веселоподолянський однонасінний 29. Коренеплоди правильної конусоподібної форми, дещо виступають над поверхнею землі. Сорт урожайно-цукристого напряму. Має добрі технологічні якості та високі показники якості насіння. Рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу і на Поліссі.

Білоцерківський полігібрид 41. Гібрид урожайно-цукристого напряму. Посівні якості насіння високі: схожість — 88— 90 %, однонасінність — 96-98%. Стійкий проти цвітухи, середньостійкий проти церкоспорозу і коренеїду. Технологічні якості вищі, ніж у стандарту. Рекомендований для вирощування в Лісостепу.

Уладівський ЧС-5. Диплоїдний однонасінний гібрид на стерильній основі, урожайно-цукристого напряму. Стійкий проти цвітухи, середньостійкий

проти коренеїду і церкоспорозу. У виробничих умовах урожайність коренеплодів — 489 ц/га, вміст цукру — 17,1 %. Рекомендований для вирощування в Лісостепу.

Лоретка. Однонасінний триплоїдний гібрид. Урожайність коренеплодів — 516—529 ц/га. Цукристість — 17,3—18,2 %. Ураженість коренеїдом — 6,5— 8,5, церкоспорозом — 4,5— 14,4 %. Сорт урожайно-цукристий. Рекомендований для вирощування на


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10