Флора долини річки Бистриця Надвірнянська

Зміст

Вступ …………………….…………………….………………………..3

Огляд літератури ………………………………………….…………...5

Методика та об’єкти досліджень ……………………………….…….6

Фізико – географічна характеристика території дослідження ….…..7

3.1. Георафічне положення ………………………………………….…7

3.2. Геологічна будова ……………………………………………….…7

3.3. Геоморфологія ………………………………………………….….8

3.4. Грунти ….…………………………………………….....…………10

3.5 Водні ресурси .……………………………………………...…..….11

3.6.Клімат ………………………………………………………….......12

3.7.Рослинний світ ……………………………………………..……..13

3.8.Тваринний світ ……………………………………………..……..15

4. Флора долини річки Бистриця Надвірнянська………………………17

4.1.Конспект флори …………………................……………………..17

4.2.Аналіз флори ……………………………………………………..25

4.3.Еколого-біологічні особливості найбільш поширених

видів рослин ……………………………………………………...40

4.4.Можливості використання лікарських рослин ………………...44

Висновки…………………………………………………………………51

Література………………………………………………………………..52

Додатки ………………………………………………………………….57

Вступ

З часів появи на Землі людини життя її постійно зв’язане з рослинами, і цей зв'язок з часом не зменшується, не дивлячись на всі досягнення науки і техніки. Вже на зорі свого розвитку людина змушена була набувати найпростіші біологічні знання і навички, щоб вміти відрізняти отруйні рослини від їстівних і лікарських. З часом все більше стає очевидним, що рослини заслуговують глибокого вивчення, так як відіграють величезну роль на земній кулі. Вже одна кількість рослин розповсюджених на суші і в воді, говорить про значення, яке вони мають в загальній економіці природи на Землі.

Найважливіший процес на Землі – фотосинтез – відбувається в зеленому листку рослини. Гектар зелених паркових насаджень протягом сонячного дня поглинає 220-280кг вуглекислого газу і виділяє 180-220кг потрібного людині кисню.

Мільйони років існує на землі людина. Але, як і колись, життя на Землі забезпечують рослини. Вони годують, одягають, зігрівають нас, забезпечують чистим повітрям. Значення рослин носить глобальний характер. Тому будь-які дослідження флори того чи іншого регіону є не тільки актуальним, але й необхідним.

Актуальність роботи полягає в необхідності отримати достовірні дані про рідкісні і зникаючі види, лікарські і декоративні рослини долини річки Бистриця Надвірнянська. Актуальність даної теми є тим більш значущою, тому що дослідження на даній території раніше не проводилось. Отже лише детально вивчивши рослинність даної місцевості, ми зможемо оцінити господарську цінність, ступінь антропогенного впливу, можливість практичного використання, охорону рослинних угруповань та інше.

Основна мета роботи – це вивчення флори даної місцевості.

Завдання:

скласти конспект флори;

провести аналіз флори;

виявити найбільш поширені види;

виявити лікарські рослини даної території;

визначити які рослини зустрічаються в малих кількостях;

оцінити ступінь антропогенного впливу на рослинність (по наявності рудеральних, рідкісних видів).

Розділ 1. Огляд літератури

Дослідження флори Передкарпаття та Карпат першими розпочали німецький вчений Herbich F. (1866) та польський вчений Zapalowich H. (1908). В їх працях охарактеризовано карпатську рослинність, географію рослин Галичини в цілому.

Під час Другої Світової війни дослідження припинилися. Війна зробила свій внесок, знищуючи багато рідкісних угруповань рослин, змінюючи загальний стан флори.

Другий етап досліджень західно української рослинності починається в післявоєнний період. Вчені серйозно займаються дослідною роботою, вивчають окремі асоціації рослинних угрупувань. Проводяться дослідження рідкісних, ендемічних та реліктових видів Карпатського краю. Вивчаються також взаємовідносини рослин в середині популяції. Стан лук охарактеризовано в наукових статтях (Куковиця Г.С., Мовчан Я.І., Соломаха В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р., 1992). Тим не менше рослинність даної території потребувала детальнішого дослідження та вивчення.

Цю роботу продовжив наш український дослідник Шеляг-Сосонко «Лучна рослинність долини верхнього Дністра» (1936р.). великий вклад зробив Афанасьєв Д.Я. своєю працею «Рослинність УРСР. Природні луки.» (1968).

Пізніше вийшло ще кілька праць: Шеляг-Сосонко Ю.Р., Луковиця Г.С. «Геоботанічне районування рівнинної частини заходу України» (1971). Великий внесок у дослідження даної території зробили Стойко С.М., Заєць З.С., Мілкіна Л.І., Солодкова Т.І., Жижин М.П.

Розділ 2. Методика та об’єкти досліджень

Для дослідження даної території найперше був використаний маршрутний метод. Суть його полягає в тому, що вибирається певний маршрут по якому дослідник рухається вздовж і впоперек. Під час маршруту складається список видів рослин, їх рясність, визначаються фітоценотичні умови зростання, збирається гербарний матеріал.

Іншим використаним методом досліджень став метод профільних ліній, який дещо схожий на попередній. Для даного методу маршрут має вигляд паралельних ліній, що розміщенні на вибраній мною території. Крокуючи профільними лініями, дослідник, аналогічно попередньому методу, записує зустрічні види рослин.

Також застосовується метод пробних ділянок. В найбільш репрезентативних місцях закладали пробні ділянки певної площі і здійснювали опис згідно плану (детально вивчається видовий склад, щільність видів рослин). В даному випадку були використані ділянки площею 4м2, 25м2.

Гербарний матеріал визначався за «Визначником вищих рослин України» [15] і «Визначником рослин Українських Карпат» [16]. Розміщення виду визначалось за В.Василевичем і «Основи фітоценології» [25]. За первинним матеріалом, зібраним під час маршрутного методу, проводимо його систематичний аналіз (за Заверухою, К.А. Калиновським). Частоту зустрічності визначаємо за О. Друде. У системі визначення рясності виду приймаємо такий поділ:

Сop3 (copiosae) – рослини дуже рясні;

Сop2 – рослини рясні;

Сop1 – рослини досить рясні;

Sp (sparsae) – рослини рідкі;

Sol (solitaries) – рослини поодинокі.

Аналіз життєвих форм проведено за І.Г.Серебряковим.

Роділ 3. Фізико-географічна характеристика території дослідження

3.1. Географічне положення

Територія дослідження знаходиться в м. Івано-Франківську. Місто розташоване біля південного краю Бистрицької улоговини при злитті рік Бистриці Солотвинської з Бистрицею Надвірнянською. Три географічні зони Івано-Франківської області утворюють ніби три сходинки, найнижча з яких північна, подільська, середня – перед карпатська, найвища – південна, карпатська.

Середня, передгірська частина області між Дністром і Карпатами – височина досить складної орографічної будови. Західна частина цього передгір’я нахилена на північ до Дністра і зрошується ріками Свічою, Сивкою, Лімницею з Червою, Луквою з Луквицею, Бистрицею з її притоками Бистрицею Солотвінською, Бистрицею Надвірнянською і Вороною. Ці ріки поділяють західне перед гір’я області на низку паралельних височин і угловин, утворених давніми і молодими терасами цих річок.

3.2. Геологічна будова

Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктур них