порізами, ураженнями шкіри та з будь-якими відкритими ранами, включаючи ті, які утворилися після видалення зубів.
Після зняття гумових рукавичок слід негайно помити руки теплою водою з милом. Руки також треба мити після зняття забрудненого захисного одягу, перед виходом із лабораторії, перед уживанням їжі та курінням і протягом дня через інтервали, визначені характером роботи.
Насмоктування у піпетки розчинів хімічних реактивів та рідин, які містять збудників інфекційних захворювань, проводять за допомогою гумової груші або автоматичної піпетки. Насмоктування ротом забороняється.
Після закінчення робочого часу нефіксовані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд із заразним або підозрілим на зараженість матеріалом необхідно зберігати в опечатаних сейфах, термостатах, холодильниках. Після закінчення досліджень, пов'язаних з виділенням культури мікроорганізмів, і видачі висновків експертизи виділені культури мікроорга-нізмів знешкоджують автоклавуванням, дотримуючись належного режиму стерилізації.
Після закінчення роботи з патологічним чи іншим досліджуваним матеріалом (зараженим або підозрілим у зараженні) робоче місце, поверхні столів, прилади, апаратуру, інструмент, пробірки, скло, гумові рукавички та інші предмети необхідно обробити відповідним дезінфекційним розчином. Залишки інфікованого матеріалу (культури) термічно знезаражують (автоклавують або спалюють).
Миття посуду після попередньої дезінфекції потрібно проводити в гумових рукавичках.
Знезараження посуду та одноразового застосування, виготовлених з полімерних матеріалів, проводять шляхом автоклавування в залежності від виду збудника, відповідно до пунктів 9.5.17, 9.5.18 і 9.6.23 цих Правил, після чого їх утилізують згідно з інструкцією про збір, знезараження, зберігання й здачу використаних ме-дичних виробів одноразового застосування із пластичних мас.
Після роботи з інфікованим або підозрілим на зараження матеріалом руки потрібно продезінфікувати 0,5% розчином хлораміну, після чого вимити теплою водою з милом.
Перед пуском центрифуги потрібно перевірити стакани на відсутність тріщин або сколотих країв та стан гумових прокладок.
Під час роботи з центрифугою не можна допускати:
перевищення кількості обертів;
різкого (раптового) гальмування;
нерівномірного завантаження;
відкривання кришки до повної зупинки центрифуги.
Для центрифугування інфекційних суспензій необхідно:
настільні центрифуги розташовувати в боксах;
користуватися безпечними центрифугальними гільзами;
між стаканом та гільзою заливати відповідний дезрозчин, щоб у випадку, коли розіб'ється стакан, матеріал був продезінфікований. Крім того, це створює добру амортизацію;
надосадову рідину не виливати із стакана, а відсмоктувати безпечною вакуумною системою, яка містить безпечні ємкості та фільтри. Якщо рідину необхідно зливати, то після її зливу зовнішній край стакана потрібно протерти дезрозчином.
Дозволяється використовувати тільки ті дезінфекційні засоби, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні. Дезінфекційні розчини використовують тільки один раз.
Господарсько-ремонтні роботи у відділах лабораторії дозволяється виконувати тільки в присутності працівників відповідних відділів.
Для кожної лабораторії повинна бути відведена ділянка з урахуванням ро-зташування на ній необхідних виробничих і допоміжних будівель та споруд. Вибір майданчика під лабораторію повинен проводитися відповідно до вимог ДБН-360 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів ( z0379-96 ).
Територія лабораторії за розмірами та характером місцевості повинна відповіда-ти нормам технологічного проектування об'єктів ветеринарної медицини.
Територія лабораторії повинна бути огороджена та утримуватися у відповідному санітарному та протипожежному стані. Проїзди, пішохідні проходи і під'їзди до виробничих будівель та інших об'єктів на території лабораторії повинні мати тверде вологонепроникне покриття і стоки. Територія лабораторії повинна охоронятися та освітлюватися в нічний час.
Складські та допоміжні приміщення на території лабо-раторії необхідно розміщувати з урахуванням відповідних умов безпеки.
В'їзд стороннього транспорту і вхід сторонніх осіб на територію лабо-раторії забороняється.
Будівництво нових і переобладнання наявних виробничих приміщень лабораторії повинно проводитись за типовими або індивідуальними проектами, погодженими з органами державної ветеринарної медицини та державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Види приміщень лабораторного корпусу визначаються характером і обсягом досліджень, які проводяться, і залежать від зони діяльності лабораторії (господарство, район, область).
Лабораторні приміщення розміщують, як правило, в окремих будівлях (комплексі будівель). В окремих випадках дозволяється розміщення лабораторії в одному приміщенні з установами державної ветеринарної медицини за умові ізоляції виробничих приміщень лабораторії від адміністративних. Розміщення на території або в приміщеннях лабораторії інших установ та організацій не допускається.
Лабораторії санітарно-епідеміологічної експертизи розміщуються в торгівельній зоні ринків, в приміщеннях, які мають окремий вхід, або в окремих будівлях.
Приміщення лабораторії повинні мати центральне опалення та, крім боксів, загальну примусову припливно-витяжну вентиляцію, які повинні відповідати СНіП 2.04.05-91 та ДНАОП 0.03-3.15-86.
Вентиляція повинна забезпечувати необхідну кратність обміну повітря та мікрокліматичні умови.
Вентиляція повинна влаштована так щоб тиск в коридорах був дещо вищий, ніж в лабораторних та у повинно надходити через верхній отвір, обладнаний фільтру-вальними установками.
У блоці для заразного або підозрілого в зараженні матеріалу на виході при-пливно-витяжної вентиляції встановлюють біологічний фільтр.
Приміщення хіміко-токсикологічного відділу, де проводять роботу з особливо шкідливими та отруйними речовинами, додатково обладнують місцевою витяжною вентиляцією (витяжною шафою). Вентиляційні пристрої витяжних шаф повинні бути ізольовані від загальної вентиляційної системи.
Бокс обладнують самостійною автоматичною припливно-витяжною вентиляцією з бактеріологічним фільтром. Щоб запобігти надходженню повітря з інших примі-щень, вентиляцію влаштовують так, щоб вона автоматично вимика- лася при відчиненні дверей боксу. Вікна у боксах повинні бути зачинені наглухо. Природне і штучне освітлення виробничих і побутових приміщень лабораторії повинно відповідати вимогам СНіП II-4-79. Світильники й арматура у виробничих приміщеннях повинні бути закритого типу і доступними для вологого очищення.
Короби припливно-витяжної вентиляції, електроживлення, водопро-відно-каналізаційних труб повинні розміщуватись у спеціальних нішах коридорів, щоб забезпечити вільний доступ до них під час профілактичного огляду та ремонту.
Приміщення лабораторії повинні розташовуватись відповідно до основного потоку технологічного процесу (приймання матеріалу для дослідження, первинна обробка, власне дослідження, незараження відпрацьованого матеріалу, посуду тощо). У кожному лабораторному корпусі має бути вхід для працівників лабораторії та окремий вхід