Так само введення тваринам цих компонентів у дозах 1/20 ЛД50 протягом 4 місяців призводить до статистично вірогідного зменшення коефіцієнту дихального контролю, швидкості та коефіцієнту фосфо-рилювання.

Інгібуючий вплив ароматизатора на функціональну активність мітохондрій може бути зумовлений, з одного боку, безпосередньо дією ароматизаторів з гетероциклічною структурою — біс (фурфурол) дисульфіду та 2-тіофентіолу на активність ферментів, а саме АТФ-аз, а, з другого боку, наслідком активації процесів ПОЛ у печінці щурів під впливом таких ароматичних речовин, як меркаптани та бісульфіти. На користь останнього свідчать дані про появу пероксиду водню в еритроцитах щурів за дії ароматичних бісульфітів.

Олександр Баранов у інтерв’ю висловив думку про необхідність проведення токсикологічних досліджень на людях, при яких слід звернути увагу на кінетику та шляхи екскреції метаболітів після перорального введення стевіозиду. Корисними можуть бути також дослідження змін кишкової мікрофлори за цих умов у людей.

Встановлено, що імунотоксичність, добутих з генетично модифікованих організмів харчових добавок є досить висока. Окремі харчові добавки негативно впливають на імунну систему і сприяють розвитку аутоімунних захворювань, тобто відіграють роль імунодепресантів. Так, встановлено, що барвник карамель ІІІ викликає зменшення кількості лімфоцитів в крові, особливо на фоні В6-гіповітамінозу. Така дія карамелі ІІІ пов'язана з присутністю в її складі 2-ацетил-4/5/-тетрагідроксибутимімідазолу. Крім зменшення кількості лімфоцитів в крові, за цих умов спостерігається також зниження маси вилочкової залози, значне зменшення кількості клітин, які дають позитивну реакцію на різні антигени. Комісія з харчових добавок ЄС рекомендувала країнам ЄС кілька барвників коричневого кольору, близьких до карамелі ІІІ — коричневий НТ, проста карамель, сульфітнолужна карамель, сульфатноаміачна карамель тощо, які можуть за певних умов мати подібну до карамелі ІІІ дію. [12]

На окисні процеси в мітохондріях негативно впливають також окремі інтенсивні підсолоджувачі. Доведено, що введення щурам сахаролу протягом 5 місяців у дозах, що перевищують "нормальні" у 10 та 50 разів, викликає ефект зменшення спряження окиснення сукцинату з фосфорилюванням в мітохондріях печінки внаслідок значного збільшення швидкості дихання у метаболічному стані 4 (V4). Одержані дані узгоджуються з наслідками досліджень зарубіжних авторів, які в дослідах in vitro показали, що натуральні продукти із стевії негативно впливають на окисне фосфорилювання та активність дихальних ферментів. Разом з тим, вітчизняний аналог ацесульфаму К-отизон у всіх використаних дозах (8; 80 та 160 мг/кг маси тіла протягом 6 місяців) не впливав на показники окисного фосфорилювання, що дозволило використовувати ацесульфам К як харчову добавку в Україні. [13]

Для регулювання рівня глюкози в крові та її обміну в організмі використовують підсолоджувачі в дієтотерапії цукрового діабету.

Нещодавно встановлено, що генетична модифікація топінамбура, хоча і викликає утворення фруктозану інуліну, але не підвищує ефективності дієтотерапії хворих на цукровий діабет, і не має відчутної глюкозознижуючої та гіполіпідемічної дії. Навпаки, включення модифікованого топінамбура до складу змішаного вуглеводного сніданку супроводжується тенденцією до підвищення глікемії після сніданку, що, вочевидь, відображає давно відомий факт прискорення всмоктування глюкози в присутності фруктози — мономера інуліну. Крім того, при заміні 10% вуглеводу на інулін підвищується вміст триацилгліцеролів в крові хворих на цукровий діабет ІІ типу. Отже, це свідчить про недоцільність широкого використання продуктів переробки модифікованого на генному рівні топінамбура для дієтотерапії інсулінзалежного цукрового діабету. Так само використання фруктози сприяє підвищенню вмісту глюкози в крові. [14]

Тепер відомо, що 90% фруктози, що всмоктується в тонких кишках, надходить до печінки, де вона перетворюється на глюкозу, і потім глюкоза надходить у кров.

Експертна рада ФАО/ВООЗ із харчових добавок вважає, що гемоліз еритроцитів викликають сапоніни, які містяться в екстракті мильного кореня культивованого методами генетичних модифікацій. Доведено, що їх токсична дія блокується внаслідок поєднання з білками. Тому екстракт мильного кореня використовується тільки у виробництві халви. Широке застосування лакриці, яка містить токсичні сапоніни, в медичній практиці свідчить про її токсичність, що зумовлює необхідність обмеження її вживання. Останнім часом запропоновано новий підсолоджувач гліциризин, який є сапоніном, виділеним з екстракту коренів лакриці. З метою вирішення питання про можливість використання гліциризину як підсолоджувача проводяться медико-біологічні дослідження. [15]

1.2 Аналіз обігу в Україні харчових продуктів, виготовлених на генетично модифікованій основі

В медико-статистичній праці “Безпека харчування в Україні” А. В. Бабюк професор медичних наук та кандидати медичних наук О.В. Макаров, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів О. Є. Федорова виділив ряд харчових добавок отриманих з продуктів житєдіяльності генетично модифікованих організмів, що використовуються в Україні. Вони підпадають під цю ж саму функціональну класифікацію, що і інші типи харчових добавок, але за впливом на здоров’я людини можуть істотно різнитися. [36]

В 35-ій доповіді об’єднаного комітету єкспертів ФАО/ВООЗ по харчових добавках, (оприлюднена у Женеві в 1990р) за характером використання виділені такі групи харчових добавок:

Харчові добавки, що необхідні для використання в технологічному процесі виготовлення продуктів:

прискорювачі процесу виготовлення;

розпушувачі;

відбілювачі;

фіксатори міоглобіну.

Харчові добавки, що попереджують мікробіологічне і окислювальне псування продуктів:

антимікробні засоби;

хімічні;

біологічні;

антиоксиданти.

Харчові добавки, що формують товарні властивості:

барвники;

поліпшувачі консистенції;

ароматизатори;

смакові добавки.

Харчові добавки, що поліпшують якість харчових продуктів.

Всього експертами ФАО/ВООЗ виділено 30 функціональних класів харчових добавок: барвники, консерванти, антиоксиданти, підсолоджувачі, емульгатори, загусники, желюючі речовини, стабілізатори, посилювачі смаку, регулятори кислотності (буфери), розпушувачі, піногасителі, глазурі, солі – плавителі, поліпшувачі борошна, отверджувачі, регулятори вологи, наповнювачі та. Ін. [16]

Бабюк А. В. та інші співавтори в своїй праці стверджують, що на даний момент в світі, в тому числі і