використання енергоресурсів.
4. Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється за рахунокШляхом розробки і впровадження в дію проектів змін до податкового законодавства в частині обмеження віднесення на валові витрати спожитих суб’єктами господарювання енергоресурсів та встановлення збору за перевитрати енергоресурсів понад норми питомих витрат енергоресурсів. На даний момент держава у сфері енергозбереження здійснила:
Удосконалення порядку нормування питомих витрат енергоносіїв - прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” – Закону України „Про енергоефективність”.
Створення системи нових енергетичних стандартів - прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” – Закону України „Про енергоефективність”.
Удосконалення системи державної експертизи з енергозбереження - прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” – Закону України „Про енергоефективність”.
Запровадження обов’язкової статистичної звітності щодо використання енергоресурсів - прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” – Закону України „Про енергоефективність”.
Створення єдиного механізму державного контролю у сфері енергозбереження і енергоефективності, уникаючи дублювання функцій органів державного управління у цих сферах - прийняття нової редакції Закону України „Про енергозбереження” – Закону України „Про енергоефективність”.
Встановлення адекватної юридичної відповідальності юридичних осіб, посадовців та громадян за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів,а саме: підготовка змін до відповідних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення розмірів штрафів за правопорушення у сфері енергозбереження; запровадження фінансової відповідальності юридичних осіб за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.
Забезпечення переходу до масового застосування та заміни на сучасні приладів обліку споживання енергоресурсів. Існує нагальна необхідність упорядкування оплати за спожиті ресурси споживачами житлово-комунальних послуг, яка на даний час проводиться здебільшого за нормами.
Висновки.
Останнім часом у світі інтенсивно розвивається один із сучасних напрямів біотехнології — створення трансгенних продуктів харчування. Постійно зростає кількість нових трансгенних сільськогосподарських культур (буряки, картопля, соя, рис та ін.). Учені Швейцарії створили новий сорт генетично модифікованого рису з високим вмістом каротину шляхом уведення трьох нових генів. Раніше для створення нових сортів уводили лише один новий ген. Як важають, рис з каротином сприятиме ліквідації проявів дефіциту вітаміну А серед населення Південно-Східної Азії, де ця культура є основною зерновою культурою. Як показали дослыдження, трансгенні продукти мають трохи змінений хімічний склад. Так, трансгенні буряки не містять побічних продуктів обміну типу рафінози, інвертованого цукру і декстрину. Але попри успіхи генної інженерії в харчовій галузі, особливо в одержанні модифікованих рослинних білків, важливою проблемою постало питання харчової експертизи генетично модифікованих продуктів. У країнах ЄС останнім часом прийняті законодавчі акти, які регулюють виробництво, маркетинг і маркування цих продуктів, зокрема генетично модифікованої сої, кукурудзи та продуктів на їхній основі. Європейське законодавство вимагає у разі маркування вказувати наявність генетично модифікованих продуктів. Згідно з Директивою ЄС № 258/97, а також з Постановою Ради ЄС № 1139/98 вміст нових інгредієнтів у харчових продуктах не повинен перевищувати норматив (уміст модифікованого білка — не більш як 2 %). Розробляють два напрями визначення генетично модифікованого білка і визначення рекомбі-нантної ДНК шляхом використання полімеразноланцюгової реакції. Хоча чутливість методу, який ґрунтується на визначенні полімеразно ланцюгової реакції, є достатньою, проте вона залежить від матрикса, який аналізують. Останнім часом з'ясовано імунні залежності в генетично модифікованих продуктах, які ґрунтуються на визначенні моно- і поліклональних антитіл, але розвиток цього методу поки що залишається на ранній фазі свого розвитку.
За результатами експертних досліджень якісного та кількісного складу харчових продуктів було встановлено, що компоненти генетично модифікованих організмів як харчові добавки так і як цілісні харчові продукти містяться в продукції під такими торговими марками Nestle, Mars, Cadbury, Coca-Cola, Ferrero, Hershe’s, PepsiCo, Kraft Jacobs Sushard, Kellog’s, Campbell, Uncle Bens, Knorr, Lipton, Parmalat, Hellman’s, Heinz, Hipp, Danon, Abbot Labs (Similac), McDonald’s, Unilever, Bonduel. Ідеться про всіма улюблені цукерки M&Ms, Mars, Snickers, Twix, Milky Way, Rafaello, напої Coca-Cola, Sprite, Pepsi, Fanta, 7-Up, Mirinda, Nesquik, про майонезах, соусах, сухих сніданках, супах, печиві, приправах, йогуртах, кефірах, сирках є речовинами добутих з генетично модифікованих організмів. Після завершення органолептичних досліджень виконують фізико-хімічні дослідження (масова частка вологи, чистота, ідентифікація. Вміст токсичних елементів тощо).
При потраплянні чужорідних генів в організм людини в наслідок споживання генетично модифікованих харчових продуктів, в клітину організма людини відбуваються мутації – порушення спадкової інформації. Мутації у першому поколіні людей що споживали генетично модифікований продукт мають нейтральний характер і приводять до чиленності характеристик тієї самої ознаки. У наступних поколіннях людей вони можуть набирати патологічний характер. Патологічні мутації як частка спадкової мінливості є причиною спадкових хвороб.
Такі мутації здатні накопичуватися в популяціях, і це призводить до збільшення кількості хворих з певними спадковими хворобами та гетерозиготних носіїв патологічних мутацій, у яких проявляються клінічно стерті ознаки. Ми у такий період еволюції, коли неухильно зростає генетичний вантаж популяції як плата за адаптацію до навколишнього середовища, нами ж, у тому числі, зміненого. Як відомогенетичний вантаж складається із двох складових – мутаційної і сегреційної. Мутаційний вантаж людьської популяції підсилюється споживанням генетично модифікованих організмів.
Друга складова генетичного вантажу популяції – сеграційний вантаж, який тісно повязаний з поліморфізмом генів. Але варто змінитися середовищу, й генотипи поводяться по різному. Гетерозиготні носії (гени представлені різними алелями ) краще пристосовуються до середовища, що змінилося, і виживають. Гетерозиготність популяції зростає, сеграційний вантаж накопичується. Накопичення мутаційного вантажу призводить до ушкодження генетичного апарату соматичних клітин, і тоді частішають вродженні вади розвитку та ракові захворювання. Якщо ушкоджується генетичний аппарат статевих клітин, частішають спонтанні викиди, безплідність, вади розвитку, спадкові хвороби.
Генетичний вантаж (хромосомні хвороби,