разів. В момент найбільш активного воркування самця, самка, відступаючи від нього, робить так звані “обиральні рухи”, повертаючи голову то в ліву, то в праву сторони. Після чого присідає, дещо розпустивши крила, і, злегка припліскуючи ними, запрошує самця до “совокуплення”. Після запліднення самець іноді перестає воркувати, швидко проходжається біля самки, злегка розпустивши крила і хвіст, а також, скуйовдивши пір’я на спині та поясниці. Іноді ж після спарювання самець продовжує воркувати перед самкою ще протягом 10-15 хв. Потім птахи всідаються поруч і перебирають один в одного оперення на голові і верхній частині шиї.
Перший час після спарювання самець активно доглядає самку, хоч в наступному спільному житті вони доглядають один за одним приблизно однаково.
Пара, яка одного разу утворилась, як правило, зберігається протягом багатьох років, і значно відрізняється поведінка самців, які знаходяться в парі вже кілька років, від самотніх самців і самок, які щойно утворили пару. Токувальні польоти для них менш характерні і спостерігаються тільки ранньою весною перед першою кладкою. Перед наступними кладками того ж сезону токові польоти характерні тільки для птахів, які утворили пару в одному році.
Птахи, що спарувалися, вибирають місце для побудови гнізда. Головна роль у виборі місця належить самцю. Перелітаючи з місця на місце, птахи оглядають дерева, різноманітні щілини, тріщини парканів, карнизи, дахи будівель і т.д. Самець часто сідає в тому чи іншому місці, видаючи прикликувальне воркування, часто припліскує крильми, запрошуючи до себе самку. Якщо підлетівшій до нього самці “подобається” вибране місце, то птахи беруться до побудови гнізда. Якщо ж самка не згідна з вибором місця, вона відлітає від самця. Самець перелітає слідом за нею або летить на інше місце і знову запрошує самку за собою. Іноді самка, вибравши місце, яке їй підходить, таким же чином запрошує до себе самця. Іноді обидві пташки одночасно всідаються в різних місцях і кличуть один до одного, голосно воркуючи. У такому випадку найчастіше самка залишає своє місце і летить до партнера.
6.2. Будування гнізд та особливості лотка
Припутень(Columba palumbus). Найбільш характерними біотопами в час гніздування являються – змішані ялино – листяні ліси, чисті сосняки, особливо в південних і південно – західних районах. При гніздуванні, не обов’язкова наявність значних лісних масивів – птахи охоче селяться в острівках лісу, серед великих просторів. Перевагу надає високо – стовбурним ділянкам дозрілого лісу. Також посиляться в молодниках, в заболоченому мілко – лісі (переважно з наявністю ялини, а також у вільхових парослях). Іноді в лісопарках, на околицях населених пунктів. В західній Європі – незвичайний птах міський паркі.
Гніздяться одиночними парами, рідше пухкими колоніями, в 20 – 40 м пара від пари. Птах влаштовує гніздо на деревах – частіше на ялинках, в деяких місцях віддає перевагу сосні. Значно рідше гніздиться на вільсі, березі, дикій яблуні та на інших листяних деревах. Будує гніздо на висоті, в середньому 5 м (2 – 8 м), іноді 10 – 12 м, або. Як виключення не більше 1 м. Розміщує його в більшості на горизонтальних гілках, дещо в стороні від стовбура (на відстані 0.5 м), рідше у самого стовбура. Перед самим гніздуванням самці воркують, виконуючи показові польоти над гніздовою територією, демонструючи цим майбутнє місце гніздування. Пара будує гніздо разом протягом декількох днів, не зважаючи, що конструкція є не важкою. Самець приносить гілочки, а самка розкладає їх у зручній розвилці дерева, або високого куща. Гніздо представляє собою, типово для голубів – примітивну, крихку побудову відносно не великих розмірів. Воно часто просвічується. Лоток настільки малий, що іноді при різкому злеті зляканого птаха – яйце випадає із гнізда. Рідко в якості основи для гнізда припутень використовує побудови сорок, білок ворон, та інших хижаків. В таких випадках гніздо буває більш масивне. Будівельний матеріал, як правило – однорідний. Ним можуть служити тонкі гілки берези, ялини, вільхи, сосни.
Розміри гнізд діаметром 30 – 40 см, їх висота складає 7 – 14 см. В повній кладці майже завжди 2 яйця, дуже рідко 3 або 1. Шкарлупа чисто біла, в деяких випадках не настільки гладенька і блискуча, як у інших видів голубів, на просвіт жовтувата.
Відкладання яєць проходить іноді уже в кінці квітня, але частіше в першій половині травня. У деяких пар – в другій. В рік може бути 2 виводки (другі кладки проявляються в липні).
Відкладання 2 яєць відбувається з інтервалом 2 доби. Насиджування починається з 2 яйця (його викладки). Розміри яєць 36 – 48 х 25 – 33 мм. Самка сидить уночі, а самець тільки в денний час й у цілому не багато. Тривалість інкубації 15 – 17 діб. Гнізда приховані (потаємні). Щоб уберегти майбутнє потомство (насиджену кладку або пташенят) – птах відводить потенційного ворога подалі, зображуючи пораненого.
Вигудовують пташенят обоє батьків, спочатку творожно подібними виділеннями зі стінок зоба, а потім їжею, яка розмочується в зобі. Це триває близько 5 тижнів, на останньому – пташенята часто виходять із гнізда і гуляють по гілкам.
Перший час, молодняк після виліта з гнізда – тримається разом з батьками, які ще деякий час не перестають їх підкормлювати. Розпочавши нормально літати, пташенята певний час повертаються ночувати на дерева, на яких було розміщене гніздо. Незабаром вони відбиваються від старших, утворюють зграї, до яких, очевидно приєднуються холості старі птахи