Розміри яєць 35 – 43 х 25 – 32 мм. Насиджують 17 – 19 днів, починаючи з появи першого яйця, обидва птаха. Але найбільше самка. Пташенята в одному гнізді помітно відрізняються один від одного по розмірах. Коли їм виповнюється 2 тижні або трохи більше, то самка може відкласти нову кладку, яку сідає насиджувати, а самець догодовує пташенят. Вилупивши пташенят годують кашоподібними виділеннями зі стінок зоба, заглиблюючи дзьоб у широко відкритий рот дорослих птахів. Через деякий час батьки кормлять дітей зернами, що розмочуються в зобі. Виділення кашоподібної речовини закінчується у домашнього голуба на 18-й день після вилуплення пташенят, а у дикого ще пізніше. Маленьких пташенят годують більшими порціями 3 – 4 рази в добу, а підростаючих – всього двічі, звичайно ранком і вечором. Пташенята починають літати у віці 4 – 5 тижнів і тоді переходять до самостійного харчування.

Птахи вилітають із гнізда на 30 – 35 день життя і через деякий час батьки залишають їх, і розпочинають підготовку до другого виводку. У північних районах ареалу сизий голуб виводить пташенят два, а на півдні три рази протягом літа.

По закінченню гніздування – голуби збираються зграями і кочують по кормовим місцям.

Здатними до розмноження стають у 5 – 7 місяців, самки трохи раніше самців. Восени і взимку більшість птахів не розмножуються, а тримаються зграями, збираючись на ночівлю на горищах, дахах.

Молоді найчастіше розлітаються від місць народження досить далеко. За рахунок цього відбувається розселення. Частина дорослих час від часу міняє гніздові райони. Більшість пар постійні, існують до загибелі одного з партнерів.

Гн. ( 4 ) : Н = 3.2 ( 1.8 – 4.5 ) ; h = 28 ( 1.8 – 3.6 );

Д = 15 ( 12 – 20 ) d = 9.4 ( 8.5 – 10.5 )

Я : G = 16.2 ; g = 1.20 ( 1.10 – 1.30 )

Європа ( 118 ) X 39.09 х 29.01

max 43.0 х 29.3 min 35.4 х 27.4

41.3 х 31.5 39.5 х 26.5

Горлиця звичайна. (Streptopelia turtur Linnaeus). Засиляє самі різноманітні ліси, як молоді, так і старі, але насамперед – листяні, особливо на півдні (діброви, дубово – грабові). Зустрічається у вільхових, ялинково – листяних лісах. Поширений на розріджених і освітлених насадженнях. Тому частіше гніздиться в перелісках, гаях, на околицях лісів і на наростаючих вирубках. Також може бути в тінистих ділянках лісу і в місцях з добре розвинутим підліском і значною кількістю ялини. Охоче заселяє зволожені ліси, які знаходяться не поодалік від потоків річок. Суцільних лісів уникають. Воркування самців можна почути із прильоту до липня – початку серпня. Самець воркоче сидячи в кроні дерева, часом з хлопанням круто злітає нагору, і планіруюче знову опускається. Посиляться окремими парами, але іноді не далеко, в 50 – 100 м один від одного.

Гнізда розташовують у розвилках гілок або стовбура, на деревах (насамперед на ялині, грабі, ліщині, вільхи, а також липі, сосні, дубі, дикій яблуні), або кущах, звичайно не високо, від 0.5 – 7 м, частіше 2 – 4 м від землі. Відомі знахідки гнізд на висоті 20 м, а також на скелях і просто на землі. Гніздо являє собою не велике й хаотичне, звичайно просвітчасте спорудження із сухих гілочок листяних порід дерев та деяких трав’янистих рослин (верес) із слабо вираженим лотком. Зрідка використовують старі гнізда дроздів, граків та інших птахів. В повній кладці, звичайно 2, рідко 1 яйце (в північній Європі була виявлена кладка з 3-х яєць). Шкарлупа біла або з вершковим відтінком, злегка блискуча, дрібнозерниста. Розміри яєць 27 – 35 х 20 – 25 мм.

Окремі пари починають відкладати яйця на початку травня, більшість – в другій, третій декаді цього місяця. Біля гнізда поводяться скрито. Тривалість інкубації 13 – 16 днів. Пташенят, які щойно вилупились, батьки розпочинають інтенсивно годувати. Коли молодняк досягає ледь половини дорослої особини, то вони часто вибирається із гнізда і сидять разом з батьками. Інколи трапляються випадки, коли недосвідчені пташенята падають з гілок на землю, і будучи зовсім безпорадними – гинуть. У віці 2-х тижнів пташенята намагаються літати, а приблизно на 20 дні життя повністю вкриті пір’ям, ще через 2 тижні – літають вільно і залишають гніздо.

Молоді особи, що покинули гніздо, досить швидко збираються у самостійні зграї, які починають кочувати по навколишнім місцям, а далі, поступово переміщуються ближче до півдня. Дорослі птахи на південних частинах ареалу розпочинають другий виводок. Є припущення, що в степовій зоні деякі пари виводять пташенят двічі за літо.

Гн. ( 4 ) : Н = 5.3 ( 5.0 – 5.5 ) ; h = 1.8 ( 1.5 – 2.2 );

Д = 21.2 ( 20.0 – 23.5 ) d = 8.2 ( 6.5 – 10.0 )

Я : G = 8.2 ; g = 0.52 ( 0.40 – 0.61