a) дослідження видового складу угрупування і відносної чисельності

видів;

b) вивчення територіальних взаємовідносин видів і зв’язку гніздових

територій з умовами місцевості;

c) визначення щільності популяції виду.

Можливе вивчення не тільки динаміки населення птахів, а й аналізу впливу зміни ландшафту, господарської діяльності, зміни діючих факторів по зміні видового складу.

Перший крок створення картосхеми території (для кожного обліку – окрема). Масштаб має відповідати меті, і карта має відображати фізичні особливості (систему орієнтацій) на території.

Залежно від щільності птахів 1: 2000 (1:1000). Форма площі має бути по можливості квадратна. Робиться опис площі: назва, ландшафт, величина, височина над рівнем моря, грунт, топографія, характеристика рослинності.

Вибір лінії ходу маршрута залежить від мети досліджень. Якщо досліджується невелика територія, проводять дослідження на всій площі складання картосхеми обліків. Необхідно використовувати різні маршрути з різними точками початку і кінця. Облікова полоса – по 50 м від лінії маршрута, нею рівномірно покриваються вся площа біотопу. Реєструються і ті птахи, що знаходяться до

50 м за полосою обліку.

Час проведення обліку – гніздовий період більшості видів птахів. Тривалість проведення його має бути якомога коротшою. В середній полосі з 20 квітня – 20 травня. Ділянку необхідно відвідати 2 – 3 рази на протязі 2 тижнів. Відвідувати територію потрібно в години найбільшої активності співу птахів. В сонячні дні облік можна починати раніше, ніж в пасмурні. При поганій погоді облік краще не проводити. В містах облік можливий тільки і ранішні часи (перші 4 – 5 год. після сходу сонця). При проведенні повторних обліків в наступні роки потрібно зберігати приклад минулого року, бажано та сама людина.

Швидкість проходження маршруту сильно впливає на ефективність обліку. Збільшення тривалості візиту підвищує ефективність методу більше, ніж збільшення кількості візитів. Маршрут проводиться повільним кроком. Невелика швидкість дозволяє отримати більше одночасних контактів з птахами сусідніх пар, приділити більше часу важко визначуваним видам. Одночасні контакти запобігають повторній реєстрації тих самих птахів. Виявлення гнізд має важливе значення для отримання достовірних даних про гніздову чисельність.

Місця зустрічі з птахами найкраще позначати на карті олівцем, видові назви птахів скорочують.

Для позначення видів активності користуються системою символів, якнайбільше інформації: вид, кількість осіб, стать, вік, активність. Перед початком: час, дата, місце проведення обліку, умови погоди, присутність людей. Реєструються також зустрічі птахів поза територією обліку, не змінюючи маршруту. В результаті отримується карта досліджень з позначенням місць зустрічі птахів різних видів. В лабораторних умовах дані розносяться на окремі для певних видів карти. Дві території виділяються як різні у випадку, якщо є мінімум одна пара одночасних реєстрацій. Можна використовувати і неодночасні контакти при одному обліку. Всі виміри мають бути представлені в матричній системі

(S – км2). Щільність популяції визначається як кількість стаціонарних самців на 1 км2. В ході гніздового сезону місцезнаходження їх може змінюватися.

Після обробки матеріалів складається список видів з кількістю реєстрованих осіб, даними про щільність популяції можливе при дослідженнях кількох років на тій же території при однаковій методиці. Визначається і ступінь домінування різних видів.

РОЗДІЛ 3

Фізико-географічна характеристика району дослідження

3.1. Географічне положення

Місто Івано-Франківськ розташовано в межиріччі Бистриць Надвірнянської та Солотвинської. Клімат території помірно континентальний, вологий з не жарким літом та м’якою зимою. Середньомісячна температура липня складає близько 18.0є – 19є С, січня – 4.0 – 5.5є С, річна кількість опадів біля 650 мм. Поширена лісова рослинність (лісистість 25 % ). Середнє число днів з туманом в році 40 – 60; із середньодобовою температурою вище 0 є більше 260, вище 10є С для зх. частини 140 – 160, для сх. більше 160. тривалість без морозного періоду, на грунті 150 – 160 днів.

Типи рельєфу: акумулятивні, з низькими терасами западини Передкарпаття (Бистрицька).

Грунти: дернові опідзолені і оглеєні їх види, лугові і чорноземно-лугові, дернові піщані і глинисто-піщані.

На своїй забудові місто створене, так як тут не має чітко вираженої межі між міським і сільським ландшафтом. В один бік міські квартали простягаються далеко від центру, зате зовсім поруч з центром залишаються острівки сільських забудівель. Тому місто можна поділити на такі зони:

1. Забудова міського типу.

2. Забудова сільського типу.

3. Парки – сквери.

4. Водойми

5. Зелена зона (дачні ділянки, береги річок).

Дослідження проводилися на протязі квітня – травня місяця 2007 р., в місті Івано-Франківську на території трьох стаціонарів:

Стаціонар № 1. – ПК і В ім. Т.Г.Шевченка.

Стаціонар № 2. – Парк Воїнів-інтернаціоналістів.

Стаціонар № 3. – Берег міського озера.

Стаціонар № 1.( ПК і В ім. Т.Г.Шевченка)

Дослідження проводилися на всій території парку, включаючи стадіон, футбольне поле та атракціони. Територія дослідження характеризується домінантністю ділянок (90 – 95 %) зайнятих деревною рослинністю. Рослинний покрив не однорідний. Район парку в пн. частині характеризується ( між вул. Шевченка і Гетьмана Мазепи) не густим насадженням тополі та середньої висоти травостою. Далі на південний захід домінує Tilia cordata з вкрапленими Pinus silvestris та Picea abies, з’являються окремі Betula veruccosa. Підлісок багатий, є окремі чагарники. Південно-західні окраїни парка характеризуються домінантністю Betula veruccosa, високою травою, окремими кущами. Між вул. Шевченка – вул. Чорновола з заходу насадження, де домінантом виступає Tilia cordata, Quercus robus, Acor platanoides. Підлісок густий: Utrica dioica, Lamium album. Характерне включення острівків Pinus silvestris та Picea abies, Betula veruccosa. Наявні сонячні галявини. Далі на північний схід починає домінувати Tilia cordata з вкрапленнями Acer platanoides вздовж вул. Чорновола; Pinus silvestris та Betula veruccosa,