3.4. Тваринний світ

На заході України зареєстровано 484 види хребетних, зокрема: риб – 53, земневодних – 17, плазунів – 13, птахів –315, ссавців – 86 [Татаринов, 1973]. За І. І. Пузановим район наших досліджень відноситься до Арктогейського царства, Голеарктичного підцарства, Палеарктичної області, Європесько-Обської підобласті, Західно-Європейської провінції утворюючи Наддністрянський район [Пузанов, 1949].

Територія наших досліджень має такі специфічні види хребетних: кумка червоночерева (Bombina bombina L.), горлиця садова (Streptopelis decaocto Friv.), мартин звичайний (Larus ridibundus L.), крячок чорний (Chlidonias nigra L.), (Sterna hirundo L.), норець сірощокий (Podyceps griseigena Bodd.), норець малий (Podyceps ruficollis Pall.), чернь червоноголова (Aythia ferina L.), квак (Nycticorax nycticorax L.), лунь болотний (Circus aeruginosus L.), бджолоїдка звичайна (Merops apiaster L.), дятел сірійський (Dendrocopos syriacus Hemp. et Ehr.), синиця вусата (Panurus biarmicus L.), кобилочка звичайна (Locustella naevina Bodd.), кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf.), очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus L.), дрізд кам’яний (Monticola saxatilis L.), соловейко західний (Luscinia megarhynchos Brehm), підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bech.), нічниця довговуха (Myotis bochsteini Kuhl.), тхір степовий (Putorius eversmanni Less.), ховрах рябий (Citellus suslicus Guld.), полівка економка (Microtus oeconomus Pall.), ондатра (Ondatra zibethica L.), сліпак подільський (Spalax polonicus Meh.) та ін [Геренчук, 1973, Татаринов, 1973, Щербак, 1988].

Фауна хребетних помітно змінюється, залежно від пори року. Найбагатший за видовим складом – літній аспект фауни, найбідніший – зимовий. Видовий склад іхтіофауни залишається сталим увесь рік. Серед земноводних великої щільності популяцій, у веснно-літній період досягають: ставкова та трав’яна жаби (Rana temporaria L.), зелена ропуха (Bufo viridis Laur.), місцями – звичайний тритон (Triturus vulgaris L.) [Татаринов, 1973]. З плазунів, тут зустрічаються прудка (Lacerta agilis L.)і живородяща ящірки (Lacerta vivipara Jacq.), веретінниця (Anquis fragilis L.) та звичайний вуж (Natrix natrix L.). У монографії “Птицы западных областей УССР” Ф. І. Страутман до орітофауни заходу України відносить 315 видів птахів [Страутман, 1963], К. А. Татаринов нарховує 316 видів [Татаринов, 1973 ], І. Горбань та М.Гладунко наводить цифру у 329 видів гніздових, пролітних, зимуючих і залітних птахів [Горбань, 1988].

РОЗДІЛ 4

Результати дослідження

Дослідження поширення і гніздування представників родини Columbidae проводилось на протязі 2006 – 2008 років на території Івано-Франківська. Як зазначалось район дослідження був поділений на 3 стаціонари, на яких є найбільша чисельність Голубиних.

Дослідження проводились на території таких стаціонарів:

Стаціонар №1 | Парк ім. Т.Г. Шевченка

Стаціонар №2 | Парк Воїнів - інтернаціоналістів

Стаціонар №3 | Берег міського озера

Стаціонар № 1. – ПК і В ім. Т.Г.Шевченка.

Дослідження проводились на всій території парку, включаючи стадіон та атракціони. Територія дослідження характеризується домінантністю ділянок, 90-95% яких займають деревні рослини. На даному стаціонарі рослинний покрив неоднорідний. Район парку в північній частині між вул. Т. Г. Шевченка і І.Мазепи характеризується негустими насадженнями тополей та середньої висоти травостоєм. Вздовж центральних алей парку - типово декоративна рослинність, декоративні кущі, а також Juniperus comunis, j. sabina .

В ході досліджень відмічено, що в даному стаціонарі були зафіксовані всі 5 представників родини Голубиних. Найбільш поширений виявився Голуб сизий, друге місце посідає Горлиця кільчаста, на третьому – Припутень, а найменше знайдено і посідають останні місця це Горлиця звичайна і Синяк. Дане розміщення парку і зелені насадження створюють ідеальні умови для існування для всіх цих видів. Звичайно, відбувається повне домінування голуба сизого. Проте, ще відбувається окрема конкуренція між горлицею кільчастою і припутнем за місця для будування гнізд.

За час дослідження помічається тенденція зростання цього представника. Так, в 2006 р. налічувалось біля 72 пар, даного представника. Протягом 2007 р. кількість збільшилась до 98, а станом на 2008 р. нараховується – 148 пар голуба сизого. Дані представники були зафіксовані на околицях парку, по алеях вулиць Шевченка, Чорновола, Г. Мазепи. В самому парку Голуб сизий у великій кількості спостерігається в районі стадіону «Рух», а також біля технічних будівель і атракціонів. Це зумовлено тим, що ці місця є улюбленими для гніздування, даного виду, а також – постійне місце харчування. Можливо, такому зростанню сприяло, як вплив кліматичних умов, так і певна увага громадськості. Протягом 2006 і 2007 років зима була досить теплою і сухою. Наявність кормових ресурсів, а саме підгодовування птахів жителями міста.

Старі насадження дерев, в яких є дупла приваблюють Синяка. За час спостереження в парку, у 2007 р. виявлено 8 пар даного представника. З них 5 пар розташували свої гнізда на дубі, 2 пари – на сосні, 1 – липі. Станом на 2008 р. їх кількість становить 14 пар, з них 4 – розташовані на липі, по 3 пари знайдені на сосні і на дубі, ще 2 пари – на вільсі, і по одній парі на двох осинах. Порівняно з 2006 роком, коли їх кількість нараховувалась тільки 6 пар – виросла. Таке зростання зумовлене тим, що представники цього виду на 2-му календарному році приступають до гніздування.

Також, спостерігається зріст популяції Припутня, що становить на даний час 25 пар. На ялині знайдено 7 пар, 5 – помічено на сосні, 4 пари на диких яблунях, 1 пара – на вільсі, а решта знайдено на березах (по дві пари на дереві). У минулому році їх було 10 пар, з яких було зафіксовано З пари на березі, 6 пар – на ялині, і тільки одна пар на вільсі