Основною причиною відсутності Синяка та Горлиці звичайної є те, що вони гніздяться в місцях віддалених від людського житла, ведуть обережний спосіб життя, а так як парк частково освітлений в нічний час, не велика площа поблизу житлових будинків та інтенсивний рух транспорту – негативно впливають на популяцію даних видів на цьому стаціонарі.

Стаціонар № 3. – Берег міського озера.

Дослідження проводились вздовж берегів міського озера. Територія досліджень характеризується неоднорідністю флористичного складу біотопів. Так південна частина берега характеризується посадкою Tilia cordata та Salix alba та бідним трав’яним підліском. Рослинність північного берега чагарникова з відсутнім травостоєм. Західний, південно та північно-західний берег через смугу шириною порядку 10-20 м межує з дачними ділянками. Для північно-західної частини смуги характерні окремі кущі (h~1,5 м), наприклад, Salix caprea з бідним підліском, характерні добре освітлені галявини.

Так, як міське озеро знаходиться неподалік від парку, тому в ході досліджень можна було спостерігати усіх представників родини Голубові. Голуб сизий найбільш поширений вздовж алеї вулиці Мазепи, а також технічних будівель на території озера. Наявність старих житлових будівель із дахом сприяють збільшенню даного представника. У поза минулому році, зафіксовано було 15 пар, а в минулому їх кількість скоротилась до 17 пар. Можливо, така ситуація пояснюється скороченням улюблених місць гніздування, дерев, що вирубують на весні і будинків, що зносять. Можливо, така ситуація ще пояснюється тим, що, так. як міське озеро є великою частиною зеленого «раю», конкуренція за корм і місця гніздування відбувається не тільки між представниками родини Голубині, а і з іншими родинами. Проте, на сьогодні кількість голуба сизого збільшилась до 23 пар. Гнізда, цього представника можна знайти, як на дахах будинків, так і на кожному дереві.

Північно-західний берег озера (де знаходиться рятувальна станція) – більш віддалений від житлових масивів. Неподалік знаходяться дачі. Наявність чагарників, хвойних та листяних дерев – ідеальні умови для поширення голубиних. За час спостереження виявлена значна популяція Припутня. У 2006 р. нараховувалось близько 7 пар, а наступного року кількість збільшилась аж до 12 пар. Якщо порівнювати 2007 і 2008 рр., то далі спостерігається зростання до 38 пар. Гнізда припутня були знайдені на таких деревах, як ялина, береза, сосна, вільха, дика яблуня і липа. Переважно пара від пари розташовувалась на відстані 20 – 30 м. Найбільше гнізд знайдено було на ялинах і березах, їх кількість становила близько 24. Переважно на дереві розміщувалась одна пара, рідше – 2 пари. Ще 8 пар віддали перевагу соснам і вільхам. На одній липі знайдено було 2 гнізда, а на іншій – 1, на висоті 2 м. Останні 3 пари зайняли по дереву трьох диких яблунь. Зазвичай, знайдені гнізда розміщувались на горизонтальних гілках, дещо в стороні від стовбура (на відстані близько 0.5 м), рідше у самого стовбура.

В минулому році 12 гнізд припутня розташувались на ялинах (5), березах (4), липах (2) і тільки одне гніздо на сосні. Звичайно, що стосується двох, вище згаданих, перших дерев (ялина, береза), то на одне дерево припадала лише одна пара. Винятком стала липа, на якій знайдено було гнізда, одне на висоті 3 м інше 4.5 м. Останню пару зафіксована на сосні за ввишки 4 м.

Наявність дачних масивів, де вирощують зернові культури, плодові дерева, а саме: здичавілі яблуні і груші – становлять харчовий раціон Горлиці звичайної та Горлиці кільчастої. Тому в даному секторі спостерігається велика популяція даних птахів. Цього року, як уже було сказано зараховано 38 пар горлиці садової, в минулому їх кількість складала 10 пар, а поза минулому лише 5.

Представники даного виду розміщували свої гнізда на відстані 20 – 30 м один від одного. Найбільшу кількість пар було зафіксовано на тополях, їх кількість складає 8 пар, одне знаходилось на висоті 4.5 м, найнижче – 3 м, а решта близько 4 м. Приблизно біля 6 гнізд розташовувались на соснах. 5 пар горлиць віддали перевагу березам. 4 гнізда знайдено було на липах і ще 4 на ялинах. 3 пари сховались по густих кронах кленів. Ще було зафіксовано по 2 пари на таких деревах, як на ясенях, яблунях і на вербах. Останнє гніздо знайдено на акації.

В минулому році Горлиці кільчастої налічувалось біля 10 пар, а з них: 2 пари віддали перевагу липі, 3 пари розташувались на тополях (1 пара на висоті 4 м, а інші дві – 3 м), 1 пара – вербі на висоті 2 м, а ще 4 – березі.

Якщо і далі порівнювати горлицю кільчасту і припутня, то можна помітити, що це єдиний стаціонар на якому кількість припутня домінувала над горлицею. Проте на останньому році досліджень спостерігається уже однакова кількість пар даних представників по 38. Протягом 2006 – 2007 років, гнізд припутня зафіксовано було на два гнізда більше.

Протягом трьох років дослідження цього стаціонару було виявлено, що такого представника, як горлиця звичайна, по відношенню з іншими є найменше. На початку досліджень зафіксовано було лише 4 пари. На наступний рік знайдено було лише 5 гнізд. На сьогодні популяція цього представника зросла до 15 пар.

Горлиці звичайної зафіксовано було в минулому році 5 гнізд. Вони місцем гніздування обрали: 2 пара – на ялині заввишки 2 м, 1 пара – розташувалась в розвилці