трофічної функції нервової системи та впливу на організм факторів навколишнього середовища [12].
Порушення цілостності кістки супроводжується пошкодженням не лише кісткових пластинок, але й кровоносних судин, нервів, окістя. В зоні пошкодження кісткова тканина внаслідок порушення кровообігу відмирає. В окісті та ендості, а також навколо кровоносних судин вже за 2 дні після пошкодження спостерігається масове розмноження перицитів, які потім диференціюються в остеобласти. Останні починають утворювати перекладини грубоволокнистої молодої кісткової тканини, що з'єднує уламки
кістки [7].
При значному порушенні цілісності кістки, зі значним пошкодженням кровоносних судин, на місці дефекта розвивається спочатку хрящова тканина, яка потім заміщується кістковою тканиною. Молода хрящова та кісткова тканини, що утворюються на місці дефекта, називаються кістковою мозоллю. Остання замінюється кістковими пластинками та перетворюється в пластинчасту кісткову тканину [7, 22]. Ця мозоля походить від ендоста, самої кісткової речовини та періоста (ендостальна, інтермедіарна та періостальна мозоля). Розвиток мозолі перебігає в 3 стадії сполучнотканинну, остеоїдну та кісткову. Кров, що вилилась з розірваної судини, утворює в районі перелому між відламками велику гематому. Кров дуже швидко згортається, і в фіброзно-кров'яний згусток з кісткового мозку та особливо з окістя вже в перші години після травми потрапляє велика кількість молодих сполучнотканинних елементів, наростає кількість фібробластів. В 7-Ю діб все проростає в цій першій стадії проліферуючою сполучною тканиною. Потім при нормальних умовах загоєння в другій стадії відбувається метапластичне перетворення цієї більш примітивної сполучної тканини в остеоїдну, на що також витрачається такий самий тижневий або півторатижневий строк. В третій стадії ця тканина пропитується апатитами та перетворюється в кісткову. Кісткова мозоля спочатку велика і має пухку будову, в подальшому ж вже в значно повільних темпах настає фаза зворотного розвитку цієї кісткової мозолі, її перебудова, зменшення та структурна реконструкція з досить поступовим уповільненим відновленням більш або менш нормальної кісткової архітектоніки [4]. В останньому періоді регенерації переломів кістки властиво зникнення проліферуючих клітин з поверхні періостальних відкладень та припинення остеогенезу в ендостальних зонах [7, 22].
При піднадокістних дитячих переломах мозоля має дуже невеликі розміри, вона оточую місце перелома в вигляді правильної веретеноподібної
муфти. Перші відкладення вапна на рентгензнімку показуються до кінця 1 тижня [15].
Кісткова консолідація коливається в дуже широких межах: 3-4-6-8 місяців. На протязі 1 року кісткова мозоля продовжує моделюватись, лінія перелому зникає пізно - між 4-м та 8-м місяцями. Внаслідок зворотного розвитку кісткової мозолі (повного розсмоктування) утворюється кістковий шов [4].
При переломі епіфізів довгих кісток репарація кісткової тканини відбувається за рахунок ендостального кісткоутворювального процесу, без участі хрящової тканини, що утворюється в результаті життєдіяльності окістя. Тому переломи цієї локалізації закінчуються кістковим зрощенням тільки при тісному контакті відламків [18]. Процеси репарації при внутрішньосуглобових переломах утруднені, тому що суглобовий хрящ дорослого втрачає здатність до регенерації та фіброзно перетворюється [11].
При патологічному заживленні переломів розрізняють: неправильно зрослий перелом, несправжній суглоб (псевдоартроз), посттравматичний синостоз, надлишкову кісткову мозолю та асептичний травматичний некроз.
В результаті порушення формування кісткової мозолі можуть виникати несправжні суглоби (псевдоартрози). Процес регенерації в таких випадках йде шляхом загоєння кісткової тканини в області кінця кожного з відламків без відновлення єдності кістки. Несправжній суглоб - це патологічна рухливість на протязі сегмента кінцівки поза справжнього суглобу . Це відбувається внаслідок порушення цілістності судин, коли припиняється живлення кінців відламків кісток та на місці перелому відбувається некроз кісток [4]. Псевдоартроз є звичайним ускладненим при ряді патологічних переломів. Вони дуже рідкі в дитячому та юнацькому віці [15]. У випадках, коли псевдоартрозу не менше 6-8 місяців, особливо при діафізарних переломах, розвивається дещо схоже на «новий суглоб» зі всіма елементами звичного суглобу - гладкими хрящовими поверхнями, сумкою та навіть
рідиною, що нагадує синовіальну .
При переломах близько розташованих кісток, що супроводжуються значним зміщенням відламків, нерідко кісткова мозоля з'єднує разом чотири або більше відламків: утворюються так звані посттравматичні синостози. Частіше це зустрічається при переломах передпліччя, гомілки, ребер. Синостоз може бути причиною обмеження функцій, сильних болей тощо. Надлишкова кісткова мозоля - це гіпертрофована кісткова мозоля в вигляді неправильного веретена з різними виростами, гребенями та шипами, що оточує відламки. Вона виникає під час травм з великою кількістю широко розкинутих відламків та відшаруванням окістя на великому протязі; важливі також великі крововиливи та інфекція, що приєднується при відкритих переломах. Велика кісткова мозоля, що не розсмоктується, зазвичай викликає сильний біль та є механічною перешкодою в найближчому суглобі. При асептичному травматичному некрозі відбувається омертвіння кісткової ділянки, переважно при внутрішньосуглобовому переломі, внаслідок того, що суглоб на значній поверхні вкритий хрящевою тканиною, позбавленою кровоносних судин та нервів, і для створення кісткової мозолі немає умов [4]. ВИВИХИ (пошкодження, що відбуваються в суглобах) - суглобові поверхні не торкаються одна одної, нормальні просторові співвідношення між головними елементами суглобу - суглобовою головкою та западиною -порушені; суглобова западина представляється на рентгенівському знімку спорожнілою, а головка суглобу розташована в стороні від западини. Є повний вивих, підвивих або неповний вивих (часткове зміщення головки по відношенню до западини зі збереженням їх часткового контакту). Травматичні вивихи в третині випадках супроводжуються відривом невеликих кісткових виступів, до яких прикріпляються сумка суглобу або зв'язка. При звичному вивиху зазвичай є добре виражений остеопороз (зменшення кісткових пластинок та розрідження кістки) суглобових кінців та всього дистального відділу кінцівки, а також вторинні зміни в суглобі типу
спотвореного остеоартрозу. Дуже значною буває атрофія і м'яких,