Pinophyta також має 1 родину ( 2.3% від заг. к-ті родин).
Серед родин переважаючими є: Rosaceae — 13 видів (13.4% від заг. к-ті видів); Lamiaceae — 8 видів (8,2% від заг.к-ті); Liliaceae — 6 видів (6.2% від заг.к-ті); Asteraceae — 5 видів (5.2 % від заг.к-ті). ); Fabaceae і Scrophulariaceae налічують по чотири види (4.1% від заг. к-ті); Boraginaceae, Caprifoliaceae, Apiaceae, Primulaceae, Caryophyllaceae, Betulaceae, Ranunculaceae об’єднюють по три представника (3.1% від заг. к-ті); передостаннє місце займають Rubiaceae, Ericaceae, Salicaceae, Violaceae, Urticaceae та Pinaceae, що нараховують по два види ( 2.1% від загальної кількості всіх видів).
Найменш чисельними є 24 родини: Aspidiaceae, Aristolochiaceae, Papaveraceae, Fagaceae, Hypericaceae, Poligonaceae та інші, які мають по одному представнику (1 % від заг. к-ті видів).
3. За біоморфами лікарські рослини розподілились наступним чином: полікарпики — 61 видів (62.9% від заг. к-ті видів); деревні рослини — 12 видів (12.4% від заг.к-ті); чагарникові рослини — 11 видів (11.3% від заг.к-ті); монокарпики: дворічні рослини — 6 видів (6.2% від заг. к-ті); однорічні рослини — 6 видів (6.2%від заг. к-ті); напівчагарники — 1 вид ( 1% від заг.к-ті).
4. Найбільша кількість видів — 43 (44.3% від заг.к-ті ) зустрічаються досить рясно; 26 видів лікарських рослин (26.8% від заг.к-ті) — рясно; 19 видів (19.6% від заг к-ті) Ї рідко; 7 видів (7.2% від заг.к-ті) Ї дуже рясно; 2 види (2.1% від заг.к-ті): Allium ursinum і Platanthera bifolia зустрічаються поодиноко.
5. Переважаючим флороценотипом є неморальний, який нараховує 44 види (45.4% від заг к-ті видів); сегетальний флороценотип — 13 видів (13.4% від заг. к-ті); рудеральний об’єднує 11 видів (11.3% від заг.к-ті); бореальний флороценотип — 10 видів (10.3%); лучний флороценотип — 9 видів (9.3%); гігрофільний флороценотип — 6 видів (6.2% від заг.к-ті); лучно-степовий флороценотип — 4 види( 4.1% від заг.к-ті).
Синантропна флора налічує 24 види (24.7% від заг.к-ті).
6. Серед досліджених видів зустрічається: евтрофів — 50 (51.5% від заг. к-ті видів); мезотрофів — 41 (42.3% ); оліготрофів — 6 (6.2 % ).
7. За вимогами до вологості спостерігаємо такий розподіл лікарських рослин: гігрофіти — 17 видів (17.5% від заг.к-ті всіх видів); мезофіти — 74 види ( 76.3% від заг. к-ті); ксерофіти — 6 видів (6.2% від заг. к-ті).
ЛІТЕРАТУРА
1. Азбука природы (Лекарственные растения).— М.: Знания, 1983.— 143с
2. Бензель А.В., Грицик А Р., Олійник Т.А. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні: Пряно-ароматичні рослини.— Львів: Піраміда, 2004.— 84с.
3. Бензель А.В., Олійник П.В., Грицик А.Р., Долинська О.Н. Лікування соками рослин.— Івано-Франківськ: В-во ІФДНА, 2003.— 180с.
4. Гаммерман А.Ф. и др. Растения-целители.— М.: Медицина, 1973.— 330с.
5. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології.— Київ: Фітосоціоцентр, 2000.— 240с.
6. Грунти Івано-Франківської області.— Ужгород: Карпати, 1969.— 77с.
7. Дендрофлора України. Дикорослі культивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник ? М.А. Кохно, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова і НАН України, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка.— К.: Вища шк., 2001.— 207с.
8. Елин Е.Я. Растения наших лесов.— 2-е изд.— К.: Рад. школа, 1983.— 239с.
9. Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців.— Київ: Урожай, 1974.— 144с.
10. Заячук В.Я. Дендрологія. Покритонасінні: Навчальний посібник.— Львів: ТзОВ "Фірма Камула", 2004.— 408с.
11. Зубницька М.П. Усе знадобиться, що в землі коріниться. Секрети зеленої планети.— Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2006.— 176с.
12. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Лекарственные растения Украины. — Киев: Урожай, 1971.— 352с.
13. Картух В.В. Жива аптека.— Київ: Здоров’я, 1992.— 250с.
14. Картух В.В. Ліки навколо нас. Київ: Здоров’я, 1973.— 446с.
15. Ковалева Н.Г. Лечение растениями.— М.: Медицина, 1971.— 350с.
16. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник ? , Відпов. Ред. А.М. Гродзінський.— К.: УРЕ, 1990.— 544с.
17. Лікарські рослини ? За ред-ю М.М. Приходька.— Івано-Франківськ, 2002.— 450с.
18. Лікарські рослини і їх застосування.— К.: Здоров’я, 1981.— 236с.
19. Мацку Я., Критча И. Атлас лекарственных растений.— Братислава: Изд-во Словацкой АН, 1972.— 464с.
20. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України.— К.: Фітосоціоцентр, 2002.— 172с.
21. Мольченко Л.Л., Постоловський Д.О. Лісодекоративний селекційний розсадник "Клубівці". Івано-Франківськ, 1992.— 38с.
22. Морозюк С.С., Протопова В.В. Трав’янисті рослини України: Навчальний посібник.— Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2007.— 216с.
23. Нечитайло В.А., Кучерява А.Ф. Ботаніка. Вищі рослини.— К.: Фітосоціоцентр, 2000.— 432с.
24. Носаль М.А. Від рослини до людини.— Київ: Веселка, 1995.— 340с.
25. Определитель высших растений Украины.— Киев: Наукова думка, 1987.— 548с.
26. Перевозченко И.И., Андриенко Т.Л. Растения зеленой аптеки.— К.: Урожай, 1989.— 144с.
27. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения.— Киев: Урожай, 1991.— 200с.
28. Петров В.В. Из жизни зеленого мира: Пособие для учащихся.— 2-е изд.— М.: Просвещение, 1982.— 127с.
29. Попов О.П. Лікарські рослини в народній медицині. 2-е вид.,випр. і доп. — Київ: Здоров’я, 1971.— 314с.
30. Правила сбора и сушки лекарственных растений (сборник инструкций).— М.: Медицина, 1985.— 328с.
31. Природа Івано-Франківської області ? За ред-ю К.І.Геренчука.— Київ: В-во Вища школа, 1973.—160с.
32. Приходько М.М. та інші. Природно-заповітні території та об’єкти Івано-Франківської області.— Івано-Франківськ, 2000.—272с.
33. Приходько М.М., Гладун Я.Д., Левицький Р.В. та ін. Лікарські рослини Івано-Франківської області (біологія, поширення, застосування, вирощування, охорона і відтворення).— Івано-Франківськ, 2002.— 416с.
34. Рецепти здоров’я. Народні методи лікування — 2-е вид., доповн. ? Упорядник Л.І. Гудронова. — Тернопіль: Навчальна книга–Боглан, 2006.— 240с.
35.Рослини дарують здоров’я: Фітотерапевтичний енциклопедичний довідник ? Укладачі Д.А. Орач, О.Д. Орач; За ред. К.В. Форманчука.— Львів: Аверс, 2007.— 568с.
36.