Отже, на даній території ґрунтовий покрив є дуже різноманітний. Переважають опідзолені чорноземи, сірі опідзолені ґрунти та глибокі малогумусні чорноземи. Така різноманітність ґрунтів сформувалась під впливом клімату, рельєфу, особливо рослинного покриву.

3.6. Клімат

Клімат на території Івано-Франківської області помірно-континентальний і формується під впливом загальних та місцевих кліматоутворюючих факторів. В Івано-Франківській області, як і в інших західних областях, континентальність клімату найменша порівняно зі східними областями України. Континентальність виявляється перш за все амплітудах різних коливань температур, або в різницях між температурами найтеплішого і найхолоднішого місяців, чим більша ця різниця, тим більша континентальність клімату. Для даної території показник континентальності становить 33

Територію області поділяють на чотири кліматичні райони:

Й. Наддністрянський.

ЙЙ. Південно-східний.

ЙЙЙ. Передгірний.

ЙV. Гірський.

Наддністрянський кліматичний район поділяється на два підрайони:

а) лівобережний, який об’єднує Рогатинський і Галицький райони;

б) правобережний, який включає Калуський, Тисменицький і Тлумацький райони.

Досліджувана нами територія відноситься до Наддністрянського району, правобережного підрайону.

Правобережний підрайон характеризується такими показниками. Середня

місячна температура найтеплішого місяця Ї липня становить 19-19,5?, а найбільш холодного зимового місяця Ї січня вона знижується до 4,5-5,5?нижче нуля. Тривалість вегетаційного періоду 190-220 днів.

Напрямок вітру на теренах Івано-Франківщини залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості. Протягом року тут переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

Коефіцієнт зволоження коливається від 1,5 до 3,0. Річна кількість опадів знаходиться у межах 610-750мм опадів. Максимум опадів припадає на червень.

Сніговий покрив найчастіше не стійкий. У будь-який час він може зникати повністю. Середня висота снігового шару знаходиться в межах 10-25см, при мінімальних значеннях 5-10см. Глибина промерзання ґрунту становить 30-40, а максимальна 70см. Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом 115-120 днів, а в малосніжні зими, з частими відлигами, не більше 60.

Отже, на даній території клімат помірно-континентальний і дуже різноманітний. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території, але й наявністю великих лісових масивів. В цілому ж кліматичні умови сприятливі для зростання як і деревних, так і трав’янистих рослин.

3.7.Рослинний покрив

Ландшафтні, грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу.

В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської області були ліси. Зараз вони займають 43,8%території і зосереджені переважно у гірській частині.

В межах області нараховують близько 1500 видів насінних і вищих спорових рослин, що належать до 500 родів, і майже 100 родин.

При дослідженні флори лікарських рослин на території Клубовецького лісового масиву було виявлено 97 видів лікарських рослин, що відносяться до 86 родів, 43 родин і 3 відділів.

На рівнинній частині області і в понижених передгір’ях панують такі лісові формації: грабово-дубові ліси; дубові ліси; букові ліси; заплавні, або долинні ліси та інші.

Грабово-дубові ліси представлені дубом та грабом, серед них поширені також липа, береза, черемха, осика, горобина. У підліску можна побачити ліщину, калину, глід, терен, шипшину. Трав’яний покрив формують маренка запашна, анемона дібровна, медунка лікарська та інші.

Дубові ліси представлені дубом звичайним та дубом скельним. У добре розвиненому підліску багато глоду, терену, ліщини. У трав’яному покриві домінують розхідник звичайний, підлісник європейський, фіалка лісова та інші.

Букові ліси Опілля мають дещо бідніший трав’яний покрив. Тут росте квасениця, білоцвіт весняний, підсніжник звичайний. У випадках, коли до бука домішується смерека, підлісок майже відсутній, а трав’яний покрив ще рідший. Він представлений в основному квасеницею і буковою папороттю.

На заболочених заплавах поширені вільхові ліси з переважанням чорної вільхи, а подекудиЇ вільхи сірої. Поряд з ними росте чорна бузина, верба, крушина, паслін.

Соснові ліси у межах Івано-Франківщини збереглися на незначних площах. Основу деревного ярусу становить сосна звичайна. До неї у невеликій кількості місцями домішані береза бородавчаста, кедрова сосна. Підлісок складається з поодиноких кущів горобини, крушини ламкої. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домішуванням брусниці, пухівок тощо.

Ялинові ліси представлені ялиною. У підліску переважають жимолость чорна, бузина чорна, горобина. Характерні види трав’яно-чагарникового покривуЇ ожина лісова, квасениця, звіробій чотиригранний.

Степова рослинність на теренах Івано-Франківщини характеризується такими видами як: ковила волосиста, осока низька, горицвіт, шавлія поникла.

Лучна рослинність представлена кострицею лучною, конюшиною лучною і повзучою, валеріаною лікарською, чиною лучною та іншими рослинами

Найменше в області болотної рослинності. На рівнині болота зосереджені по заплавах великих річок Ї Дністра, Пруту, Бистриці, Лімниці. Особливо поширені низинні болота, переважно осокові, осоково-гіпнові, злаково-осоково-гіпнові.

Отже, рослинний покрив на території Івано-Франківської області характеризується багатством і строкатістю флористичних угруповань. Це пов’язано з географічним положенням даної території та різноманітністю рельєфу.

РОЗДІЛ 4. ЛІКАРСЬКІ РОСНИНИ КЛУБОВЕЦЬКОГО ЛІСОВОГО МАСИВУ

4.1.Конспект флори

Таблиця 1.

Конспект флори Клубовецького лісництва

№

п/п |

Родина |

Види | Місце знаход-ження виду | Ряс-ність виду | Життєва форма

Відділ Polipodiophyta

1 | Щитникові Aspidiaceae | Дріоптерес чоловічий Dryopteris filix-mas | ліс | Cop№ | багато-річник

Відділ Pinophyta

2 | Соснові

Pinaceae |

Сосна звичайна

Pinus sylvestris | ліс | Cop№ | дерево

Ялина європейська

Picea abies | ліс | Cop№ | дерево

Відділ Magnoliophyta

3 |

Хвилівникові Aristolochiaceae | Копитняк європейський Asarum europaeum | ліс | Copі | багато-річник

4 | Жовтицеві Ranunculaceae | Анемона дібровна

Anemone nemorosa | ліс | Copі | багато-річник

Пшінка весняна

Ficaria verna | галя -вина | CopІ | багато-річник

Чемерник червонуватий Helleborus purpurascens | галя- вина | Cop№ | багато-річник

5 | Макові Papaveraceae | Чистотіл великий Chelidonium majus | обабіч доріг | CopІ | багато-річник

6 | Кропивові Urticaceae | Кропива дводомна Urtica dioica | обабіч доріг | Cop№ | багато-річник

Кропива жалка Urtica urens | обабіч доріг | Cop№ | багато-річник

7 | Букові Fagaceae | Дуб