В свою чергу область ділиться на три різні ландшафтні зони: Придністров’я, Передкарпаття та Українські Карпати. Саме до Придністров’я входить гора “Біла”[21] .

Координати території Городенківського району: 25°14'-25°39' східної довготи та 48°15'-48°54' північної широти.

Територія даної місцевості розміщена в лісостеповій зоні на частині Подільського плато, яке знаходиться між Прутом і Дністром і складає Покутський фізико-географічний район. [7]

Північно-східна частина області розташована на лівобережжі Дністра, річка тече з півночі на південь, тому й зазначена територія має нахил у південному напрямку. [7]

2.2. Геологічна будова

Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктурних одиниць: Карпатської геосинклінальної області: південно-західної окраїни Руської платформи. Щодо даної території, то вона займає південний захід Руської платформи, її геоструктурну область – Волино-Подільську плиту, поблизу річки Дністер.

На території південно-західної окраїни Руської платформи найбільш древні утворення представлені кристалічними породами. Їх виходи відомі далеко за межами Івано-Франківської області. Кристалічний фундамент полого занурюється у західному і південно-західному напрямках і поступово перекривається чимраз молодшими осадками рифею, кембрію, родовика, силуру, девону, карбону і трансгресивно залягаючими осадовими утвореннями крейди та неогену.[7].

У геологічному плані та частина Подільського плато, що входить до складу Івано-Франківської області, розміщена в межах пологої сідловини, яка розділяє два палеозойські прогини: Львівський на півночі і Кишинівський – на півдні. Для подільської сідловини, так як і для всієї західної окраїни Руської платформи, дуже характерними є загальне поступове занурення кристалічних порід фундаменту з північного сходу на південний захід, від Українського кристалічного масиву до каледонського геосинклінальної області, яка облямовує платформу. У цьому напрямку помітне збільшення потужностей осадочних товщ раннього і середнього палеозою.[34]

На фоні загального пологого падіння палеозойських відкладів на захід і південний захід спостерігаються широкі, майже непомітні в окремих відношеннях куполоподібні складки з кутами падіння на крилах 2-4°. У відкладах силуру по річці Дністер трапляються невеликі дислокації типу скидів з невеликою амплітудою переміщення. [7]

У межах Перед карпатського прогону були розкриті глибокими свердловинами (глибиною до 3 км і більше) рифейські і палеозойські утворення. На давніх метаморфічних породах місцями залягає 50-100-метрова товща темнокольорових порід, представлених тонким переверстуванням дрібнозернистих пісковиків, аневралітів, ванняків та глинистих сланців.

У долині Дністра відслоюються прекрасні виходи силуру і девону. Відслонення силурійських порід по Дністру в межах області тягнуться на відстані близько 20 км. Розріз силуру має тут велику потужність (близько 250 ки) і в нижній частині складається переважно з карбонатних, а в верхній – з карбонатно-теригенних і теригенних порід. Залягаючи з розливом на родовику, утворення силуру згідно перекриваються червонокольоровими пісковиками нижнього девону. [34]

У межах Івано-Франківської області по долині Дністра виходять верхи силуру, представлені породами іванівського горизонту. Іванівський горизонт складається з чергування сіро кольорових і червонокольорових пачок.

Перші в основному представлені ванняками та аргілітами, а другі – масивними аневрітовими аргілітами і проверстками глинистого ванняку. В породах часто трапляються скам’янілості. [35]

2.3. Геоморфологія.

Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано-Франківської області, зумовили неоднаковий характер її поверхні. Відповідно до трьох основних тектонічних зон області – платформи, передового прогину і складчастої зони – на території області утворилося три основних типи рельєфу: рівнинно-пластовий на платформи, флювіальний в зоні прогину і гірський складчастий в геосинклінальній зоні. [21]

Рівнинно-пластовий рельєф платформенної частини області утворений майже горизональними відкладами силуру, девону, юри, крейди і тритинних відкладів, які виявлені переважно вапнякуватими породами, пісковими та гіпсо-ангідритовими породами. Зверху, на більшій частині платформи, вони перекриті лесовимими суглинками плейстоценового віку.

Саме рівнинно-пластовий рельєф є пануючим на Придністровському Покутті. Цей район складений пластами, які залягають горизонтально і місцями порушені незначними тектонічними дислокаціями. Найвиразніша з них простягається у північно-західному напрямку від Городенки на Чернелицю, Рогатин і далі на Львів, на Розточчя. Ця неширока, 10-12-отоРРРовоівжа

кілометрова смуга дислокації, відома під назвою “Подільський вал” або “лінії Берда-Нароль”. [7]

Оскільки вапняки, пісковики і мергелі, якими складена платформа – це тверді породи, що мало піддаються ерозійним процесам, то схили річкових долин тут переважно круті, а місцями урвисті, скелясті. Міжрічкові горби мають, як правило, подовгасті обриси і плоскі вершини, що свідчить про існування первісної рівнинної поверхні, яка пізніше в процесі рельєфоутворення була розчленована долинами та балками і перетворена в горбисто-горбогірну. Вершини горів та їх схили перекриті покривом лесовидних суглинків. Такі лесові схили легко піддаються ерозії, завдяки чому тут виникло багато ярів, які ще більші ускладнюють поверхню горбів та схилів долин. Абсолютні висоти на Покутті значно перевищують 300 м і мало не досягають в окремих місцях 400 м над рівнем моря.

На Покутті дуже поширені карстові форми рельєфу: провалля, лійки, печери, шахти тощо. Значна частина цих заглибин постійно чи тимчасово заповнена водою і утворює невеликі озера, з дуже мінливим рівнем води, яка часом зовсім зникає – “понори”. Карстові форми поглинають поверхневий стік з атмосферних опадів, переводять його в підземний, тому ріки Придністровського Покуття мало розгалужені і мало розчленовують межиріччя. [34]

Що стосується ландшафту, то досліджувана територія входить до Прут-Дністровської області, що знаходиться на крайньому південному-заході лісостепової зон. Її північна і східна границі проходять по долині річки Дністер, а південно-західна – по річці Прут. Прут-Дністровське межиріччя займає південно-західний край Східно-Європейської рівнини і безпосередньо межує з Карпатською гірською системою. Це при піднята на 200-300 м над рівнем моря хвиляста рівнина. Територія межиріччя