Так як, напрямок вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєфом місцевості, то вітровий режим має свої особливості. А саме, при вітрах одного і того ж напрямку може бути вторгнення повітряних мас різного типу. І, навпаки, повітряні маси одного якогось типу можуть поширюватись на місцевість при вітрах різного напрямку. На протязі року тут переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

Щодо термічного режиму, то річний хід температури повітря континентальний. У липні, найтеплішому місяці, середня температура повітря становить 19-19,5°, у найхолоднішому, січні, вона знижується до мінус 4-5,5'°С.

У районі розміщення гори “Білої” за рік випадає приблизно 600-800 мм опадів. Для річного ходу опадів характерна значна перевага їх кількості за теплий період порівняно з холодним. Ці явища пояснюються близькістю Карпат, що мають значний вплив на атмосферні процеси.

Характерною рисою клімату даного району є тепле літо і помірно м’яка зима з відлигами. В зимовий період переважають південно-західні і західні вітри. Зима малосніжна, сніговий покрив на більшій території досягає 20-30 м. число днів із сніговим покривом не перевищують двох місяців. Сильних морозів не має.

Весна починається з середини березня закінченням стійких морозів. В кінці квітня, на початку травня заморозки припиняються. Весною збільшується кількість опадів і відносна вологість повітря велика. Коли середньодобова температура стає більшою від 15°С (травень місяць) починається літо. В цей час переважають вітри з Атлантики, які приносять багато хмар. В літні місяці випадає більше 40% опадів, бувають дні з грозами. Під час грози часто випадає град. Це відбувається здебільшого в кінці вересня і знаменує собою початок осені. Починаються заморозки, опадів випадає не багато, часто бувають тумани. [7]

Як бачимо річний сезонний цикл має чотири чітко визначені пори року. Вони тривають більш-менш однаковий період часу і переходять одна в одну досить м’яко.

Крім цього дана територія характеризується значними туманами, як восени так і весною, а інколи і в літній період, що пов’язано з близькістю річки Дністер. [36]

2.8. Рослинний покрив.

Івано-Франківська область об’єднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них характерний свій специфічний тип рослинності. Тому на території, області одночасно виростають борельані, монтанні, європейські неморальні, гірсько-дез’юктивні та степові види рослин.

До бореального типу належать насамперед такі види як ялина європейська, сосна звичайна, сосна кедрова, брусниця, квасениця та інші види. [7]

Неморальний тип геоелементів включає рослини характерні для широколистяних лісів. Це такі рослини як бук лісовий, граб звичайний, дуби звичайний та скельний, липи серцелиста та європейська переліска багаторічна, живокіст серцевидний і т.д.

Високогірний тип географічних елементів об’єднує європейські монтанні та аркто-альпійські види. Для цих рослин характерний високий відсоток ендемічних видів.

Гірсько-дез’юктивний тип представлений видами анемони парцисоцвітої, осокою вічнозеленою, цибулею переможною. Зі степових рослин зустрічаються ковила волосиста, осока низька, типчак борознистий. [37]

Територія дослідження, розміщуючись в рівнинній частині області, може входити до складу однієї із чотирьох лісових формацій, що поширені на території Івано-Франківської області, а саме в рівнинній її частині.

Це:

грабово-дубові ліси

дубові ліси

букові ліси

заплавні або долинні ліси.

На схилах Дністра часто зустрічаються діброви з дуба звичайного, скельно дубові ліси горобейникові, діброви з дуба скельного; крім цього певні площі займають мішані широколистяні ліси дубово-букові та грабово-букові. Саме таким чином, представлена дана територія досліджена. [37]

Лучна рослинність поширена на рівнинній частині по заплавах рік та по верхніх терасах і вододілах. Тут поширені різні типи лук: тонкомітличники, лучнокострицеві, дернистощучникові, різнотравні, лучнотонконогові, осокові, середньотрясучкові луки. Травостій цих лук представлений тими чи іншими видами характерних для даної луки рослинами: тонконіг лучний, конюшина лучна, родовик лікарський, осоки просивидна і лисяча, гребінник звичайний чина лучна, жовтець їдкий, калюжниця болотна та інші.

Степова рослинність представлена на Покутті, Передкарпатті, Опіллі. Її характерною рисою фітоценотична неоднорідність. Тут трапляються два види степової рослинності:

лучні степи

остепнені луки.

Представлені вони здебільшого такими видами: ковила волосиста, осока гірська, перстач пісковий, дзвоники сибірські, горицвіт весняний, синяк звичайний, шавлія поникла.

Болотна рослинність трапляється на рівнинній частині по заплавах великих річок – Дністра, Пруту, Бистриці. Особливо поширені низинні болота, переважно осокові, злаково-осоково-гіпнові, осоково-гіпнові.

В загальному флора Івано-Франківської області налічує біля 1500 видів насінних і вищих спорових рослин, що належать до 500 родів, і майже 100 родин. [7]

Розділ 3

Методика та об’єкти дослідження

При дослідженні даної території та вивченні її флористичного складу нами були застосовані кілька методів дослідження, які входять до двох основних типів дослідження:

маршрутний тип

стаціонарний тип

Маршрутний тип включає детально-маршрутний і рекогнесцирувальний методи за допомогою яких вдалося встановити основні типи рослинності, основні асоціації цих типів, скласти карту території дослідження. [8]

В зв’язку з тим, що територія дослідження включає різні типи біоценозів: поле, ліс, діброва і т.д. був застосований стаціонарний тип, що дав змогу дослідити лісовий масив.

Одним із методів дослідження, що був нами використаний, є маршрутно-екскурсійний, під час якого ми здійснили загальне знайомство з місцевістю, вивчили рельєф, географічне положення, поверхнево ознайомилися з рослинністю.

Близький до цього методу детально-маршрутний метод дав змогу нам детально ознайомитися з рослинами гори “Білої”, скласти перелік видів та родів, зібрати гербарій, зробити описи місцевості та скласти таблиці. [20]

Крім цього, ми використали додатковий метод – пробних ділянок. Пробна ділянка мала розмірність 4 м2. На ній ми встановили повний видовий склад рослинності. Характеристика пробної ділянки велася за таким планом:

порядковий номер опису та дата

назва асоціації

місце знаходження

рослинність

видовий склад

При допомозі методу суб’єктивного-визначення рясності