Курсова робота на тему:

“ Фармакогностична характеристика щавлю кінського, що застосовується для профілактики і лікування патології різних нозологічних груп захворювань”

План

Вступ

Огляд літератури.

1. Назва лікарської рослини, систематика (рід, родина, вид), синоніми, відомості про походження назви роду

2. Коротка ботанічна характеристика рослини, ареал розповсюдження і екологічні особливості

3. Сировинна база, раціональні прийоми збирання, заготівлі та зберігання лікарської рослинної сировини

4. Відомості про хімічний склад щавлю кінського та близьких видів, аналіз основних груп біологічно активних речовин

4. 1. Характеристика антраценпохідних

4. 2. Аналіз флавоноїдів

4. 3. Коротка характеристика та біологічна дія дубильних речовин

4. 4. Кількісний вміст щавлевої кислоти в рослинах роду щавель

5. Шляхи використання і застосування щавлю кінського в медицині

5. 1. Історія використання щавлю кінського в медичній практиці

5. 2. Фармакологічні властивості лікарської рослинної сировини щавлю кінського

5. 3. Лікарські препарати на основі рослин роду щавель

5. 4. Використання досліджуваної ЛРС у народній медицині

Висновок

Перелік використаної літератури

Додатки

Перелік умовних скорочень

АТ – артеріальний тиск

БАР – біологічно активні речовини

ЛРС – лікарська рослинна сировина

ЛФ – лікарська форма

ССС – серцево – судинна система

Вступ

Немає рослини, яка б не була лікарською, і немає хвороби, яку б не можна було вилікувати рослиною.

Дійсно, лікарські рослини – один з найбільш доступних засобів такої популярної на сьогодні народної медицини. Вони прості у використанні, невеликий набір трав дозволяє приготувати багато різноманітних зборів, що застосовуються при різних захворюваннях.

І взагалі значення рослин в житті людини неможливо оцінити. Можна з впевненістю сказати, що без рослин не було б людини. Вони з давніх – давен дають нам кисень для дихання, їжу, одяг, ліки, корм для тварин, сировину для промисловості. На сьогоднішній день в різних країнах люди вживають в їжу великий набір дикорослих рослин, у складі яких часто містяться такі білки, амінокислоти, вітаміни та інші речовини, яких немає в культурних видах.

Тисячоліттями рослини застосовували у боротьбі з недугами. За цей час було виявлено, які саме рослини із зеленого килиму землі допомагають при різних захворюваннях людей і тварин. Якщо сьогодні ту чи іншу рослину ми вважаємо лікарською, тобто ефективною як лікувальний засіб, то це сталося лише завдяки мільйонним випробуванням, іноді навіть ціною людських жертв у шуканнях оптимальної дози, найраціональнішого способу застосування цієї рослини.

Рослини є тією ланкою, яка зв'язує воєдино живу і неживу природу, неорганічний світ з органічним. Мав рацію К. А. Тімірязєв стверджуючи, що від зеленого листя беруть початок всі прояви життя на Землі. Можливо, саме цим і пояснюється різноманітне багатство лікувальних властивостей, якими наділено лікарські рослини.

Рис. 1. Щавель кінський – Rumex confertus Willd, Polygonaceae

1. Огляд літератури.

1. 1. Назва лікарської рослини, систематика (рід, родина, вид), синоніми,

відомості про походження назви роду

Укр.: Щавель кінський,

Щавель густий,

Щавель жовтий.

Народні назви: конятник, щавел,

чувель, щівник, щева.

Рос.: Щавель конский,

Щавель густой.

Анг.: Horse Sorrel, Patience Dock.

Нім.: Garten Ampfer, Gemusse

Ampfer, Flussampfer.

Франц.: Patience, Epinard oseile.

Рис. 2. Щавель кінський Польськ.: Szczaw zolty.

Чеськ.: Stovik konsky.

Щавель кінсикий відноситься до роду Rumex, родини гречкові – Polygonaceae.

Латинська ботанічна назва роду Rumex означає “спис” і дана рослині за щільне розміщення листків у даного виду щавлю.

Рід Rumex, що належить до родини Гречкові (Polygonaceae), налічує у світовій флорі близько 150 видів рослин, з них 24 вида проростає в Україні. Рід щавлю поділений на 3 секції: Acetosella, Acetosa, Lopatus. Щавель кінський входить в групу кінських щавлів, що відносяться до секції Lopatus. Ця секція об’єднує рослини роду щавель з добре розвинутою кореневою системою і широкою листковою пластинкою. Поряд з щавлем кінським зустрічаються і інші види щавлю з цієї секції: щавель водяний, щавель курчавий, щавель сибірський та ін. Зазначені види відрізняються від щавлю кінського формою листків і відсутністю жолобків на листках. Представником секції Lopatus також є гірський вид – щавель альпійський (Rumex alpinus), який в порівнянні з іншими щавлями має добре розвинуте кореневище.

Необхідно зазначити, що сучасна класифікація щавлів недосконала. Так, наприклад, в Польщі щавлем кінським називають щавель прибрежний. Крім того, для рослин групи кінських щавлів характерний поліморфізм, оскільки вони мають здатність утворювати між собою гібриди. Такі гібридні форми мають спільні признаки одного або декількох видів і їх інколи важко диференціювати між собою та материнськими видами.

В медицині також використовуються щавлі, що належать до секції Asetosa: щавель пірамідальний (Rumex thyrsiflorus), щавель шпинатний (Rumex patientia) і щавель кислий або звичайний (Rumex asetosa). Останні два види культивують як харчові рослини [1].

1.2. Коротка ботанічна характеристика рослини, ареал розповсюдження і екологічні особливості

Щавель кінський – багаторічна трав’яниста рослина родини гречкових. Стебло пряме, борозенчасте, до 1,5 м заввишки [2]. У верхній частині розгалужене. Кореневище коротке, багатоголове, корінь товстий, стрижневий [3]. Листки чергові, зісподу, особливо по жилках, коротко – пухнасті, при основі з розтрубами, які обгортають основу меживузля; нижні листки з довгими, зверху жолобчастими черешками, видовжено – серцевидні, по краях хвилясті,завдовжки 15 – 25 см, звширшки 6 – 12 см, верхні – яйцевидно-ланцетні. Квітки двостатеві, зеленкуваті, зібрані у верхній частині стебел в густе волотевидне суцвіття. Оцвітина з шістьох листочків, розміщених у два кола, зелена, чашовидна; зовнішні листочки оцвітини трохи менші від половини ширини внутрішніх, внутрішні – округло-серцевидні, з розвиненим горбочком в одній частці, на двох інших горбочки малопомітні. Плід – овальний тригранний світло – коричневий горішок. Цвіте у