В Бразилії відвар коренів щавлю застосовують місцево при збільшенні лімфатичних вузлів і приймають всередину як протицинготний, очищаючий і тонізуючий засіб. В Індії сік коренів щавлю використовують при зубній болі, а порошок з коренів – при запаленні ясен і як засіб для чищення зубів. Мешканці Тайвану приймають парові ванни з щавлю для лікування виразок. Соком, вижатим із свіжозібраних і очищених коренів кінського щавлю, тибетська медицина рекомендує лікувати шкірні захворювання. В традиційній медицині народів Середньої Азії і Таджикистану сік з листків щавлю кінського рекомендують при нудоті, печії і жовтяниці, застосовують для полоскань при ангіні і кровотечі ясен. Відвар з висушених плодів вживають при гастритах і виразках шлунка, а відвар з жарених плодів – при колітах, ентероколітах і дизентерії.

Німецька народна медицина використовує відвар коренів щавлю кінського для зупинки легеневих, маткових, шлункових і гемороїдальних кровотеч. А от у французькій народній медицині корені близького виду щавля кінського – щавлю шпинатного рекомендують застосовувати при захворюваннях печінки. Відвар з листків або коренів цього виду щавлю, виготовлений на білому вині, вважався ефективним при анемії. На початку ХХ ст. у французьких аптеках продавались подрібнені корені щавлю в крохмальних облатках, які використовували як ефективний протианемічний засіб.

1.5.2. Фармакологічні властивості лікарської рослинної сировини щавлю кінського

Препарати з коренів щавлю кінського проявляють в’яжучу дію, що пояснюється вмістом дубильних речовин в невисоких дозах. Взаємодіючи з білками, таніни викликають їх коагуляцію і таким чином сприяють утворенню захисної плівки на поверхні слизової оболонки кишечника. Це зменшує секреторну активність слизової, пригнічує процеси транссудації, захищає стінки кишечника від подразнюючих речовин.

У великих дозах проявляється послаблююча дія, обумовлена наявністю антрахінонових сполук. Антрахінони стимулюють перистальтику мускулатури товстого кишечника, сприяють розм’якшенню фекальних мас. Послаблюючий ефект розвивається повільно – через 8 – 12 годин.

В дослідах на кроликах і собаках було встановлено, що водно – спиртові екстракти коренів щавлю кінського володіють вираженими гіпотензивними властивостями при пероральному, внутрішньовенному і внутрішньом’язевому шляхах введення. Високу фармакологічну активність проявляла 30% настойка на 40 % спирті, яка в дозі 0,03 мл/кг викликала короткотривале (до 15 хв) зниження АТ на 60 %, а в дозі 0,1 – 0,2 мл/кг гіпотензивний ефект тривав напротязі 7 годин.

Встановлені слабкі холіноміметичні властивості настойки щавлю, про що свідчить посилення ритмічних скорочень гладкої мускулатури кишечника кроликів і матки кішок.

На моделі стрихнінового отруєння жаб, мишей і собак виразно продемонстрований седативний ефект настойки коренів щавлю кінського. В дозі 10 – 20 мл/кг вона попереджує виникнення судом, викликаних стрихніном, а також суттєво збільшує тривалість життя тварин.

Вміст в препаратах щавлю дубильних речовин і флавоноїдів обумовлює їх протизапальні, судинозміцнюючі, ранозагоюючі і кровозупиняючі властивості, а також Р-вітамінну активність.

Комплекс БАР коренів щавлю (антрахінони, дубильні речовини, флавони, лейкоантоціанідини, фенолкарбонові кислоти) забезпечують жовчогінний, антиоксидантний і гепатопротекторний ефекти. На основі сухого екстракту коренів щавлю кінського створено і запатентовано комплексний рослинний засіб з жовчогінною і гепатопротекторною дією.

Препарати лейкоантоціанідинів та катехінів коренів щавлю кінського, одержаних О. К. Кабиєвим і С. М. Верменичевим проявляють протипухлинну активність. Більш активним протипухлинним засобом є сумарний препарат лейкоантоціанідинів, який в дозах 80 і 150 мг/кг внутрічеревинно гальмує ріст імплантованої мишам лімфосаркоми Пліса віповідно на 50,7 і 84,3 %. Більш слабка дія спостерігалась по відношенню до карциноми Герена, карциносаркоми Уокера, саркоми-45. Препарат танінів, виділених з коренів щавлю кінського, гальмував ріст імплантованої мишам саркоми-45 на 20,8 %, ріст саркоми М-1 – на 11,6 % і карциносаркоми Уокера – на 10,7 %. В порівнянні з протипухлинними речовинами інших груп лейкоантоціанідини і катехіни щавлю кінського є малотоксичними і не викликають суттєвих змін зі сторони периферичної крові піддослідних тварин. Крім того, приймаючи до уваги антиоксидантні і гепатопротекторні властивості цих поліфенольних сполук, а також гепатотоксичність більшості сучасних протипухлинних хіміотерапевтичних засобів, препарати щавлю можуть представляти зацікавленість для практичної онкології [10].

1.5.3. Лікарські препарати на основі рослин роду щавель

Бодіпрост (Bodyprost) – рідкий рослинний поліекстракт, приготовлений на 40 % етиловому спирті з кореневищ та коренів щавлю кінського, ехінацеї пурпурової і кори ліщини звичайної. Препарат проявляє антибактеріальну активність по відношенню до основних збудників гнійно – запальних захворювань, володіє кровозупиняючою та в’яжучою дією. Виявляє позитивний ефект при лікуванні запальних процесів сечовивідних шляхів і простатитів. Вживають всередину по 20 – 40 крапель на прийом 2 – 3 рази на день.

Кореневища з коренями щавлю кінського (Rhizomata et radices Rumicis confertis). З них в домашніх умовах ex tempore готують відвар, який володіє в’яжучою дією. Приймають по 1 столовій ложці всередину 3 рази на день як в’яжучий засіб при діареї за 20 хв до їди.

Синупрет (Sinupret) – драже, що містить суміш порошків кореня тирличу жовтого – 6 мг, трави щавлю кучерявого – 18 мг, квіток бузини – 18 мг, квіток первоцвіту – 18 мг і трави вербени – 18 мг. Випускається також у вигляді крапель у флаконах по 100 мл. Володіє муколітичним, відхаркуючим і протизапальним ефектом. Вживають при гострих і хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, а також при гострому синуситі та гаймориті. Призначають дорослим по 2 драже або 50 крапель 3 рази на добу.

Psoradexan – крем, 1 г якого містить дитранол. Використовується зовнішньо при гострих, хронічних і генералізованих формах псоріазу і еритродермії як монотерапевтичний засіб, а також разом з фототерапією.

Dritho-Scalp – мазь, що містить