К.: Головна редакція УРЕ, 1990. – С. 483 – 485.
Товстуха Є. С. Фітотерапія. – К.: Здоров’я, 1990. – С. 155 – 156.
Шретер А. И. Правила сбора и сушки лекарственных растений (сборник инструкции). – М.: Медицина, 1985. – С. 299 – 302.
Гарбарець М. О., Западнюк В. Г. Довідник з фітотерапії. – К.: Вища школа, 1981. – 198с.
Ягодка В. С. лекарственние растения в дерматологии и косметологии. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 126 – 127.
Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісакова Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Прапор, 2000. – 703 с.
Гончарова Т. А. Енциклопедия лекарственных растений. – М.: Издательский Дом МСП, 1997. – Т. 1. – 559 с.
Кос О. І., Бензель Л. В. Кількісний вміст щавелевої кислоти в рослинах роду щавель // Фармацевтичний журнал. – 1999. - №2. – С. 38 – 41.
Зузук Б. М., Куцик Р. В., Федущак Н. К. Щавель густой (Аналитический обзор) // Провизор. – 2004. - №2. – С.39 – 43.
Зузук Б. М., Куцик Р. В., Федущак Н. К. Щавель густой (Аналитический обзор) // Провизор. – 2004. - №3. – С.33 – 36.
Картух В. В. Ліки навколо нас. 2-ге стереотипне видання. – К.: Здоров’я, 1975. – С. 211 – 212.
Минеджян Г. З., Минеджян З. Г. Сборник по народной медицине и нетрадиционным способам лечения. – М.: Багира. 1994. – Т. 2. – С. 633 – 634.
Картух В. В. Фітотерапія при хворобах органів травлення та порушенні обміну речовин. – К.: Здоров’я. 1992. – С. 12 – 13.
Милостанова И. В. Справочник доктора. – Х.: Прапор. 1996. – 591с.
Землинский С. Е. Лекарственные растения СССР. – М.: Издательство Московского общества испытателей природы, 1949. – С. 321 – 322.
Бензель Л. В., Кос І. О. Дослідження мікроелементного складу видів роду щавель та їх фітосубстанцій // Медична хімія. – 2006. - №2. – С. 65 – 69.
Носаль І. М. Від рослини – до людини. – К.: Веселка, 1995. – С. 166 – 167.
Д о д а т к и