“Технологія створення лісових культур в Лопушанському лісництві
ДП Ясінянського ЛГ ”
Реферат
В дипломному проекті на основі власних досліджень сучасного стану лісокультурної справи в ДП "Ясінянське ЛГ", розкрито історію створення штучних насаджень в даному регіоні. Висвітлено природно-кліматичні чинники, які впливають на ріст та розвиток культур за участю ялини звичайної в умовах вологої буково-ялицевої сусмеречини Лопушанського л-ва. Дано аналіз особливостей технології їх створення та вирощування, наведено економічну характеристику лісогосподарського підприємства.
За матеріалами досліджень узагальнено практичний і науковий досвід створення лісових насаджень в регіоні та розроблено два проекти лісових культур для залісення типових лісокультурних площ підприємства. Зроблено економічне та екологічне обґрунтування запроектованих заходів.
Ключові слова: штучні лісові насадження, тип лісу, сосна звичайна, дуб звичайний, схема змішування, густота лісових культур, початковий склад.
З м і с т
РЕФЕРАТ………………………………………...…………………..2
ВСТУП…...………...………………………….……………………...4
РОЗДІЛ І Аналітичний огляд.....................................................................6
РОЗДІЛ ІІ Об’єкти та методика роботи……..........................................11
РОЗДІЛ ІІІ Природно-кліматичні умови району досліджень.............12
3.1 Географічне положення і рельєф .................................................12
3.2 Основні риси клімату....................................................................12
3.3 Характеристика ґрунтів ...............................................................13
3.4 Рослинність....................................................................................13
РОЗДІЛ ІV Досвід лісовідновлення і лісорозведення на підприємстві……………………………….……………...…………………..14
РОЗДІЛ V Проектовані технології і типи лісових культур…………29
5.1 Характеристика лісокультурного фонду і обґрунтування доцільності створення лісових культур …………………………….....……..29
5.2 Технологія лісовідновлення……………………………......…...31
РОЗДІЛ VI Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх у вкриті лісовою рослинністю землі ....…...................38
РОЗДІЛ VII Організація робіт, охорона праці та техніка безпеки при виконанні лісокультурних робіт……………….…………………………..41
ВИСНОВКИ………………………………..………..………..…...............47
Список використаних джерел….……………….…..…................................48
ДОДАТКИ…………………………………...…………….………………......51
ВСТУП
Актуальність теми. Ліси України, загальною площею близько 10,5 млн. га в даний час характеризуються суттєвим переважанням штучних насаджень - лісових культур над природними. Так, згідно даних проф. Генсірука С. А. "...упродовж останніх 70 років на Україні посіяно та посаджено близько 5 млн. га лісів". Крім цього, лісовими підприємствами створено понад 1,3 млн. га захисних насаджень і 440 тис. га полезахисних лісосмуг, які розміщені на землях підприємств різної форми власності і захищають від ерозії та суховіїв понад 13 млн. га орних земель [5].
Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Залісення планово зрубаних ділянок відбувається, здебільшого, шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площі штучно створених лісів на 32-35 тис. га.
Урядом країни в травні 2002 р. була прийнята до виконання комплексна програми "Ліси України", згідно якої передбача-ється до 2015 р. збільшити площу лісів держави на 2,0-2,5 млн. га, що забезпечить зростання лісистості до рівня 19-20%. Вико-нання цієї програми базується на створенні лісових культур і природному зарощуванні зрубів, для чого Кабінетом Міністрів України заплановано виділення із державного та місцевих бюджетів значних коштів. Окрім фінансового забезпечення, виконання цієї програми вимагає і великої кількості кваліфікованих фахівців лісокультурного спрямування, які забезпечать організацію і керівництво роботами. Ці фахівці повинні опанувати основні положення лісонасінної справи, організації лісових розсадників і технології вирощування садивного матеріалу, теорію і практику лісокультурного виробництва.
Мета роботи: вивчення методології проектування штучного лісовідновлення в умовах конкретного підприємства.
Завдання дослідження:
- ознайомлення з науковою літературою по даній темі;
- ознайомлення із районом досліджень та виробничим підприємством;
- вибірка відомчих даних на підприємстві;
- опрацювання зібраного матеріалу, його систематизація та аналіз
- складання проектів лісових культур.
Об’єкт дослідження. Лісокультурний фонд Лопушанського лісництва.
Предмет дослідження. Лісорослинні умови лісництва, практика проведення лісовідновних робіт.
Новизна роботи. Вперше проведена оцінка практики виконання лісовідновних робіт в Лопушанському лісництві, охарактеризований сучасний лісокультурний фонд та складені два проекти лісових культур з дотриманням чинних нормативних вимог.
Дослідницький матеріал зібрано на основі аналізу науково-технічної літератури, вибірки звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування в Лопушанському лісництві Закарпатської області, матеріалів натурних обстежень, наукових звітів укрНДІгірліс, нормативно-довідкових матеріалів.
Робота складається з вступу, семи розділів: аналітичного огляду; опису об’єктів: роботи; оцінки природно-кліматичних умов району досліджень; аналізу досвіду лісовідновлення і лісорозведення на підприємстві; обґрунтування проектованих технологій і типів лісових культур; розрахунку витрат на проведення лісовідновних робіт; вимоги щодо організації робіт, охорони праці і техніки безпеки при створенні лісових культур, а також висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.
Розділ І АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
Смерека європейська - головна і найбільш поширена лісоутворююча порода в Українських Карпатах, де вона займає майже 43% вкритої лісом площі. Із 437 тис.га смерекових насаджень регіону в Чернівецькій області зростає 52,6 тис. га., із них 13,4 тис.га займають не типові для них лісорослинні умови. За останнє десятиріччя значно інтенсифікувалися процеси всихання похідних смерічників. За даними Держкомлісгоспу України воно зафіксовано на площі понад 17 тис. га. Окрім цього на 62,4 тис. га похідних смерічників виявлені великі осередки шкідників і хворіб, серед яких домінують коренева губка (66%) та опеньок осінній (19%),,
М.А. Голубцем сформульовані основні напрямки діяльності в розрізі виділених ним субформацій. Зокрема стосовно кедрово-смерекових лісів пропонується збільшення площ деревостанів за участю кедра до рівня 15-20 тис. га. В буково-смерекових лісах - забезпечення обов'язкової участі бука, який випадає із складу насаджень при проведенні доглядових рубань. У змішаних буково-ялицево-смерекових лісах господарським втручанням рекомендовано допомогти формуванню другого намету із бука лісового. Найбільш масштабні завдання стосуються змішаних ялицево-буково-смерекових лісів, де всі зусилля повинні бути спрямованими на забезпечення оптимальної участі в складі вирощуваних насаджень усіх трьох типоутворюючих порід.
Породний асортимент придатних для використання деревних порід у високогірних смерекових лісах доволі обмежений. До складу лісових культур у вологих суборах можуть бути введені сосна звичайна, сосна кедрова, береза звисла. У свіжих та вологих сусмеречинах - ялиця біла, бук, клен гостролистий, модрина європейська та деякі інші [2]. Верхня межа культивування