збереженню екологічної рівноваги в природі. Піднаметовими вважаються такі лісові культури, які створені під наметом лісу з метою формування складніших і продуктивніших насаджень [22]. В той же час, в окремих виданнях, згаданий термін помилково плутається із терміном попередні лісові культури. Тобто такими культурами, що створюються під наметом стиглого материнського насадження для його заміни в найближчі роки після проведення головної рубки.
Створення попередніх культур шляхом висівання насіння смереки, ялиці і бука на площадки у місцях відсутності підросту виявилось малоефективним. Насіння масово поїдалося гризунами і птахами. Тому для згаданої мети краще використовувати стандартні сіянці.
Піднаметові лісові культури бажано закладати великомірним садивним матеріалом швидкоростучих деревних порід (модрини європейської та японської, смереки, дуба північного, вільхи чорної) окремими біогрупами чи кулісами [23]. У всіх випадках бажаного ефекту можна досягти лише за умови своєчасного та якісного проведення агротехнічного догляду за висадженими рослинами та подальших рубань, пов'язаних із веденням лісового господарства.
Наведені матеріали аналітичного огляду підтверджують необхідність виконання цілого комплексу нових та узагальнення раніше виконаних наукових досліджень в пасмі смерекових лісів; встановлення ефективності застосовуваних технологій природного і штучного лісовідновлення та лісорозведення; опрацювання удосконаленої системи заходів відтворення головної деревної породи Українських Карпат.
Розділ ІІ Об’єкти та методика роботи
Як відомо, розробка методики виконання любої науково-дослідної роботи є вагомим і визначальним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.
За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема «Правил відтворення лісів»[46]. «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів» [47]. Окрім цього при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та порадники.
В аналітичному огляді основна увага звернена на розкриття сучасного місця штучного відновлення системі заходів з відтворенням смерекових лісів. Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї і проблеми; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств.
Вибірка відомчих даних щодо природних кліматичних умов розміщення підприємства, планових і фактичних обсягів лісовідновлення; характеристика лісокультурного фонду та інших, проведена на підставі основної звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування.
При підготовці вихідних даних для складання проектів лісових на конкретних лісокультурних площах послуговувалися загальноприйнятою методикою В.В. Огієвського і А.А. Хірова «Обстеження і дослідження лісових культур» [48].
Висновки сформульовані в розрізі основних розділах роботи. Вони витікають з неї та враховують місцевий виробничий досвід планування та виконання лісокультурних заходів.
Розділ ІІІ Природно – кліматичні умови району досліджень
3.1 Географічне положення і рельєф
Згідно з лісорослинним районуванням території Закарпатської області розробленим П.І. Молотковим і І.Ф Федцем територія Лопушанського лісництва відноситься до високогірної зони VII лісорослинного району (буково-ялицево-смерекових лісів – 600 – 1800 м.) і IX л/р (смерекові ліси 600 – 1400 м.)
3.2 Основні риси клімату
Клімат – помірно-континентальний, вологий в гірському лісовому поясі і помірно-холодний вище границі лісу.
Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена у таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Кліматичні показники
Найменування
показників | Одиниці вимірювання | Значення | дата
Температура повітря:
середньорічна
абсолютно-максимальна
абсолютно-мінімальна |
Градус
Градус
Градус |
+6,1
+30,7
-22,3
2. Кількість опадів на рік | Мм | 930
3.Тривалість вегетаційного періоду | Днів | 190
4.Останні заморозки весною | Градус | -1 -3 | 1-10
червня
5.Перші приморозки весною | Градус | -2 -4 | 21-30
жовтня
6.Відносна вологість повітря | % | 82-89
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень є пізні весняні і ранні осінні заморозки, часто дощі, які мають інколи ливневий характер, викликаючи повені, сильні вітри, які переходять в бурі, а в зимовий період – сильні снігопади. Клімат району розташування Лопушанського лісництва сприятливий для росту: ялини, ялиці, бука, клена-явора та інших деревних порід.
3.3 Характеристика ґрунтів
Територія лісництва за характером рельєфу являє собою гірські масиви, розділені між собою долиною р. Чорна Тиса і долиною її лівої притоки річки Згідно з спільним наказом Міністерства лісового господарства і Міністерства лісової промисловості УРСР від 26.12.1984р №339/198 всі лісові масиви лісництва віднесені до гірських лісів.
Ерозійні процеси утворюються внаслідок пошкодження ґрунтового профілю атмосферними водами та вітром. На території державного лісомисливського господарства виявлена площинна і лінійна (глибинна) ерозія. Внаслідок чого грунт губить багаті гумусом горизонти, бідніє, створюються змиті еродовані грунти. Переважаючими типами грунтів є: гірські буро лісові.
За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Боліт в Лопушанському лісництві немає.
3.4 Рослинність
Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Площа земель лісового фонду складає 634,5 тис. га. Загальний запас деревини оцінюється у 128 млн.м3. Інтенсивне використання лісів за останні 200 років призвело до зміни природного ценотичного складу лісових екосистем. Збільшились площі смерічників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів. Порушена також і вікова структура деревостанів. Переважають (81%) молодняки і середньовікові насадження, зовсім мало залишилось пралісів. Основними типами лісорослинних умов на підприємстві є свіжі та вологі судіброви (С2, C3), які займають біля 95% площ лісів.
Розділ IV Досвід лісовідновлення і лісорозведення
В процесі виконаних досліджень нами зібрана інформація щодо технології створення і вирощування лісових культур в держлісфонді лісництва за 2003-2007 роки (таблиця 4.1).
При створенні лісових культур в лісництві не завжди дотримуються рекомендацій лісовпорядкування, що часто викликано відсутністю садивного матеріалу запроектованої породи. Стійкі та високопродуктивні насадження