4 | 14 | 15 | 1,4 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 339 | Яц.,ял 1452 | Не виявлено

5 | 15 | 2 | 1,3 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 223 | Ял. бук. 2869 | Не виявлено

6 | 16 | 15 | 1,7 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 371 | Яц.,ял 2685 | Не виявлено

7 | 16 | 16 | 1,4 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 384 | Яц.,ял. 4047 | Не виявлено

8 | 17 | 1 | 2,5 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 577 | Яц.,ял 2440 | Не виявлено

9 | 18 | 2 | 8,6 | С3 | Зруб 2006 | гірсь-кий | 1650 | Ясен, явір. 1805 | Не виявлено

Разом | 30,3 | 26847

Для подальшого проведення лісокультурних заходів нами вибрані дві типові ділянки:

№ 1 – квартал 2 ділянка 8 площа 4,5 га

№ 2 – квартал 10 ділянка 12 площа 4,2 га

Доцільність створення лісових культур на вибраних об’єктах беззаперечна. Після зняття материнських насаджень і очищення зрубів виявилося, що стан їх не дозволяє орієнтуватися на повністю природний спосіб відновлення. Зокрема на першій ділянці хоча і має місце наявність біля 2 тисяч штук на 1 га самосіву і підросту ялини і ялиці однак така кількість не відповідає нормативним вимогам. Окрім цього на зрубі відсутня інша типоутворювальна порода бука, яка разом із ялиною і ялицею могли би сформувати високопродуктивне насадження. Таким чином існує необхідність доповнити природне поновлення лісовими культурами, тобто застосувати комбінований спосіб лісовідновлення.

На другій ділянці, що представляє буково-ялицеву сурамінь, на час обстеження мало місце лише інтенсивне поновлення ялини. В перспективі можна очікувати появу інших супутніх порід, однак розраховувати на природне відновлення ялиці і бука не приходиться. Про це свідчить багаторічний досвід виконання лісовідновних робіт в умовах Закарпаття і прилягаючих районах.

5.2 Технологія лісовідновлення

Підготовка площ – до заліснення на обох ділянках полягає в їх доочистці від порубочних решток, визначенні особливостей розміщення природного поновлення, ступені задерніння грунту, видового складу трав’янистої рослинності, і на кінець, розмітки місць розміщення майбутніх рядів лісових культур.

На першій із лісокультурних площ (квартал 2 ділянка 8 площа 4,5 га), враховуючи відносно рівномірне розміщення природного поновлення ялини і ялиці, проектується створення рядових культур загальною густотою 4,7 тисяч штук на 1 га. Розмітка рядів в натурі здійснюється через 3,0 м шляхом встановлення дерев’яних вішок висотою біля 2,0 м це дозволить забезпечити прямолінійність висаджуваних культур і полегшить обробіток грунту та подальший агротехнічний догляд.

Виходячи із особливостей другої лісокультурної площі (квартал 10 ділянка 12 площею 4,2 га) провішування рядів проектується через 4,0 м, що забезпечить створення рідких лісових культур.

Умови для двох ділянок не сприятливі для застосування засобів механізації, тому проектується ручний обробіток грунту площадками розміром 0,4Ч0,4 м.

Вибір головних і супутніх порід. При створенні лісової культури необхідно ретельно підбирати склад майбутнього деревостану, оскільки допущені помилки негативно впливають на продуктивність і біологічну стійкість насадження.

Підбираючи породи, для створення лісових культур, необхідно враховувати наступні фактори: лісорослинні умо-ви та категорії лісокультурних площ, біоекологічні влас-тивості порід, цільове призначення майбутнього насаджен-ня і потребу в деревині тих чи інших порід, санітарні ви-моги до створюваної культури з метою запобігти поши-ренню шкідників та хвороб.

Головні породи підбирають з урахуванням їх біоекологічних особливостей, грунтово-кліматичних умов, цільово-го призначення насадження, продуктивності та біологіч-ної стійкості в даних типах лісорослинних умов, тобто головна порода повинна відповідати корінному типу лісу. Зокрема, оптимальними умовами для росту ялини, ялиці є вологі су рамені і рамені, бука — свіжі бучини та діброви.

Вибираючи супутні породи, необхідно брати до уваги їх лісівничу і господарську цінність. Зокрема, кращими супутниками ялини є ялиця, бук, явір, ясень. Поряд зі сприятливим впли-вом на ріст ялини, ці породи підвищують загальний запас насадження і дають цінну деревину.

Враховуючи вище сказане головною породою на першій із проектованих під заліснення ділянок вибрана ялина європейська. В якості супутніх порід культивуватиметься ялиця, бук і ясен. Склад насадження – 4Ял3Яц2Бк1Яс. Для другої ділянки, враховуючи наявність густого підросту ялини, проектується введення ялиці, бука і явора. Початковий склад культур проектується – 5Яц3Бк2Яв.

Типи, способи і схеми змішування порід. Для вирощування однієї і тієї ж самої породи можна застосовувати різні способи, типи та схеми змішування залежно від видового складу насадження, біологічних і
лісівничих властивостей порід, ступеня їх взаємодії про-тягом усього періоду лісовирощування, типу лісорослинних умов, густоти культур та агротехніки їх створення. Поря-док розміщення сіянців (саджанців) деревних і чагарникових порід на лісокультурній площі називається схемою змішування.

Створення лісових культур відбувалося в напрямку від простих схем змішування (змішування у рядах) до склад-них (змішування рядами і в рядах). При цьому викорис-товуються два типи змішування: деревно-чагарниковий — при чергуванні окремих посадкових місць чагарника і го-ловної або супутньої породи та деревно-тіньовий — при почерговому введені в ряди головної породи супутньої (тіневитривалої), яка росте в другому ярусі і виконує роль підгону для головної породи.

Одним із найбільш поширених способів змішування в досліджуваному регіоні є кулісний, який використовується при можливому виникненні конкурентних взаємовідносин між породами і загрозі заглушення або витіснення зі скла-ду насадження головних порід. Кулісний спосіб, поряд з рядовим, є найбільш перспективним також і з