точки зору агротехніки створення лісових культур, догляду за ними та проведення необхідних лісівничо-біологічних заходів. При влаштуванні широких куліс мікрокліматичні умови в кожній з них наближаються до таких у чистих насаджен-нях. Тому небажано висаджувати широкі куліси із таких порід, як ясен, модрина, акація біла, оскільки грунт під ними швидко задернюється і лісорослинні умови погіршу-ються.
Виходячи із реальних лісорослинних умов при створенні лісових культур проектуються деревно-тіньовий тип і кулісно рядову схему змішування деревних порід. При цьому головна порода вводиться кулісою із двох рядів, Супутня порода (Явір, ясен) вводиться окремим чистим рядом. Проектована схема змішування порід представлена на малюнку:
Ял – Ял –Ял – Ял
Ял – Ял – Ял – Ял
Ял – Ял –Ял – Ял
Ял – Ял – Ял – Ял
Бк – Бк – Бк – Бк
Бк – Бк – Бк – Бк
Яц – Яц – Яц – Яц
Яц – Яц – Яц – Яц
Яц – Яц – Яц – Яц
Яс – Яс – Яс – Яс
На другій ділянці, при збереженні вище згаданого типу змішування схема введення ялиці, бука і явора виглядає наступним чином :
Яц – Яц – Яц – Яц
Яц – Яц – Яц – Яц
Яц – Яц – Яц – Яц
Яв – Яв – Яв – Яв
Бк – Бк – Бк – Бк
Бк – Бк – Бк – Бк
Бк – Бк – Бк – Бк
Яв – Яв – Яв – Яв
Яц – Яц – Яц – Яц
Яц – Яц – Яц – Яц
Густота лісових культур, розміщення садивних місць. При закладанні суцільних культур застосовують квадратне або прямокутне розміщення садивних місць. При квадратному розміщен-ні фаза індивідуального росту саджанців дещо збільшується, а повне змикання крон, навпаки, настає раніше, ніж у культур із прямокутним розміщенням садивних місць. Внаслідок більш швидкого змикання крон у культурах з квадратним розміщенням зменшується кількість доглядів, що важливо в економічному відношенні. При прямокутному розміщенні гілки в рядах змикаються швидше, що призводить до зменшення асиміляційної поверхні, і як наслідок, надає інтенсивність фотосинтезу (нерідко на тривалий час). Встановлено, що за однакових інших умов квадратне розміщення садивних місць у культурах підвищує запас деревини у середньому на 11%.
У лісовому господарстві частіше застосовують прямокутне роз-міщення садивних місць. Пояснюється це тим, що при квадратному розміщенні потрібної (оптимальної) кількості рослин на одиниці площі утворюються вузькі міжряддя, що утруднює механізований догляд за культурами. При прямокутному розміщенні зменшуєть-ся кількість доглядів у рядах завдяки більш швидкому змиканню крон, що полегшує механізацію виробничих процесів із застосу-ванням різних машин і знарядь.
Кількість садивних місць на одиницю лісокультурної площі (1 га) залежить від типу лісорослинних умов, типу лісу, наявності природного поновлення та ін.
Загальноприйнята орієнтована початкова густота лісових культур зменшується від борів до грудів. Основою для її розрахунку є прийнята схема змішування і розміщення садивних місць, ширина міжрядь і крок посадки рослин в рядах. У нашому випадку розрахунки свідчать про наступне:
№ 1: квартал 2 ділянка 8 площа 4,5 га, схема розміщення садивних місць 3,0Ч0,7 м
Таким чином, загальна кількість садивних місць на 1 га, складає 4760 шт на 1 га. Площа лісокультурної ділянки становить – 4,5 га звідси кількість садивного матеріалу на всю площу становить: 4760Ч4,5=21420шт.
Беручи до уваги проектований склад лісових культур (4Ял3Яц2Бк1Яс) на ділянці буде висаджено 8555шт ялини, 6435шт ялиці. 4275шт бука. і 2160шт ясеня.
- № 2: квартал 10 ділянка12 площа 4,2 га:
На другій лісокультурній ділянці враховуючи проектований склад лісових культур (5Яц3Бк2Яв) і схему розміщення садивних місць (4,0Ч0,7), загальна густота культур складає 3570шт на 1 га і біля 15 тис. шт. на всій площі. В розрізі окремих порід для заліснення ділянки проектується використати 7500шт ялиці білої, 4500шт бука лісового і 3000шт клена-явора
Садивний матеріал. Для створення лісових культур можуть використовуватись сіянці, дички, насіння та живцеві саджанці, зимові і літні стеблові живці тощо. В екстремальних лісорослинних умовах лісові культури створюють садивними матеріалами із закритою кореневою системою.
Сіянці є основним видом садивного матеріалу при створенні культур. Висаджують їх на постійне місце звичайно в двох-трирічному віці (обов'язково стандартних розмірів). З обов’язковим заглибленням кореневої шийки рослин на 2-3 см нижче рівня землі. Лопушанське лісництво в достатній мірі забезпечене власним садивним матеріалом, вирощеним із насіння покращеної якості.
Види, кількість і терміни проведення агротехнічних доглядів за лісовими культурами. Догляд за лісовими культурами — це комплекс агро-технічних та лісівничих заходів, спрямованих на підвищен-ня приживлюваності та інтенсивності їх росту.
Основна мета догляду за лісовими культурами — ство-рення сприятливих умов для їх росту і розвитку, скоро-чення терміну їх зімкнення і переведення культур у покриту лісом площу, усунення негативного впливу тра-в'яної рослинності та порослі другорядних порід. Агро-технічні та лісівничі догляди сприяють поліпшенню повіт-ряного, водного, теплового режимів, а також режиму живлення і освітлення лісових культур. Культури, в яких грунт задернілий, ростуть значно гірше, ніж культури з розпушеним і чистим від бур'янів грунтом. Основна маса коріння трав'яних рослин розміщується у верхніх, най-більш родючих горизонтах, тому від задерніння насампе-ред терплять дерева з поверхневою кореневою системою — ялина, ясен тa інші.
На ділянці № 1, проектується проведення десятикратного агротехнічного догляду за схемою: 4 – 3 – 2 – 1, у вигляді обжинки трав навколо висаджених рослин.
Агротехнічні догляди (викошування) за лісовими культурами проводимо з використанням кущоріза ”Stihl”. Викошування полягає в періодичному скошуванні трав’яної рослинності та порослі другорядних