Фіторізноманіття долини нижньої течії Лімниці та перспективи його використання.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………4

1. Огляд літератури…………………………………………………………..6

2. Фізико географічна характеристика……………………………………9

2.1. Географічне положення…………………………………………………..9

2.2. Геологічна будова………………………………………………………...13

2.3. Геоморфологія…………………………………………………………….15

2.4. Водні ресурси……………………………………………………………..16

2.5. Ґрунти……………………………………………………………………...17

2.6. Клімат………………………………………………………………………19

2.7. Рослинний покрив…………………………………………………………21

3. Методика та об’єкт дослідження………………………………………...26

4. Результати дослідження та їх обговорення………………………….28

4.1. Конспект флори……………………………………………………………28

4.2. Систематична структура флори…………………………………………..36

4.2.1.Аналіз рясності видів……………………………………………………37

4.3. Топологічна структура флори……………………………………………..38

4.4.Екологічний та біоморфологічний аналіз флори………………………40

4.4.1. Екологічний аналіз флори за відношенням до ґрунту…………….48

4.4.2. Екологічний аналіз флори за відношенням до води........................49

4.4.3. Екологічний аналіз флори за відношенням до світла……………..50

4.4.4. Біоморфологічний аналіз флори………………………………………51

4.5.Флороценотична структура флори………………………………………52

4.6. Види рослин занесені до Червоної Книги України……………………..53

4.7. Практичне значення флори……………………………………………...55

4.7.1.Фармакологічне значення лікарських рослин, що виростають на досліджуваній території……………………………………………………….56

4.8. Еколого-біологічні особливості найбільш поширених

видів досліджуваної території………………………………………………….61

4.9. Антропогенний вплив на територію дослідження.....................................64

Висновки………………………………………………………………………..66

Література………………………………………………………………………67

Додатки…………………………………………………………………………70

ВСТУП

Актуальність дослідження

З усіх багатств будь-якої держави Ї матеріального, духовного, культурного, природного найважливішим є біота. Тому в останній час одним з найважливіших завдань, що стоїть перед людством, визначають завдання збереження біологічного різноманіття. Це завдання тісно пов’язане з проблемою збереження природних екосистем, вивчення їх стану, дослідження процесів, які в них відбуваються, а також вивчення окремих компонентів екосистем Ї фітобіоти, зообіоти тощо. В зв’язку з цим, дослідження флористичного різноманіття окремих територій має не тільки наукове, але і природоохоронне практичне значення.

Вирішення завдань видового і екологічного підходу до охорони рослинності Карпат і Передкарпаття базується на глибокому дослідженні флори і екології, вивченню закономірностей розвитку і поширення рослинних угрупувань, виявленні і збереженні рідкісних і зникаючих видів.

Особливо цікавими для вивчення у науковому і практичному значенні є флора р. Лімниці, її берегів та приток, які багаті лікарськими та кормовими видами рослин. Актуальним є питання антропогенного впливу на стан річки Лімниці, що вважається найчистішою річкою в Європі, та на її притоки р. Млинівку й р. Бережницю.

Об’єкт дослідження Ї це природні екосистеми басейну нижньої течії р. Лімниці та її приток.

Предметом дослідження є флора заплавних лук та першої надзаплавної тераси річок Лімниці, Бережниці та Млинівки.

Мета роботи – вивчити флору р. Лімниці з притоками р. Млинівкою та р. Бережницею.

Завдання:

Скласти перелік видів рослин.

Зробити систематичний аналіз флори.

Систематизувати флору за топологічними групами.

Зробити екологічний аналіз флори.

Зробити біоморфологічний аналіз флори.

Зробити флороценотичний аналіз флори.

Виявити види рослин занесені до Червоної Книги України.

Комплексне вивчення флори заплавних лук та першої надзаплавної тераси річок Лімниці, Бережниці та Млинівки не проводилось, тому наша робота визначається науковою новизною.

Практичне значення полягає у складанні переліків лікарських рослин. Результати досліджень можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, у навчальному процесі.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Встановленню таксономічних спектрів рослинного населення Прикарпаття присвячені роботи багатьох дослідників. Перші відомості про флору Прикарпаття знаходимо в працях Б.Гаккета (1790-1796), В.Бессера (1809) і Н.Вітмана (1824-а, 1824-б). Проте вони дуже скупі і нерідко викликають сумніви, оскільки територія, охоплювана їхніми дослідженнями, виходить далеко за межі Прикарпаття, а вказівки на місцезнаходження видів відсутні або не конкретні. Тому справедливо вважати, що вивчення флори Прикарпаття започаткував A.Zawadski (1825), який досліджував флоронаселення тодішніх Стрийського й Станіславського повітів [цит. за 26].

Дослідження флори в Станіславському повіті після А. Завадського (1825) продовжили J.Jachno (1872,1873), E.Turczynski (1873,1875) і K.Borowiczka (1881) [26].

Вивченню рослинного населення великих мультирегіонально-адміністративних територій Галичини й Буковини, які включають окремі частини Прикарпаття, присвячені роботи Дж.Кнаппа (1872), Е. Туринського (1877,1878), Дж.Дьорфлера (1890-а), Й. Пачоського (1898) [26].

У повоєнний період центром вивчення флори Прикарпаття стала кафедра ботаніки Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, співробітники якої, зокрема, І.В.Артемчук, З.Н. Горохова, Т.І. Солодкова, А.І. Погребняк, В.І. Стефаник та інші, зібрали багато матеріалів у Чернівецькій і в частині Івано-Франківської областей. Спеціальні праці про флору Прикарпаття цього періоду практично відсутні. Винятком є повідомлення М.І. Котова (1954), А.М. Лазебної (1979) й деяких інших дослідників про знахідки нових цікавих для цієї території видів. Роботи українських систематиків і флористів у цей час були сконцентровані на виданнях «Флори УРСР» (1936-1965) і «Визначників…» (1950, 1965, 1987), у яких міститься й певна інформація про рослинне населення Прикарпаття. Відомості про місцезнаходження окремих видів знаходимо також у каталогах музейних фондів (1976-1990), які видає Львівський державний природознавчий музей НАН України, у довідковому посібнику «Хронология флоры Украины» (1986), у монографії «Злаки Украины» (1977) та деяких інших публікаціях [26].

Найповнішим зведенням про флоронаселення окремих ботаніко- географічних районів Українських Карпат, у тому числі Прикарпаття, є «Визначник рослин Українських Карпат» (1977) [3]. Проте підготовлено його в основному на базі «Флора УРСР» (1936-1965), «Визначник рослин України» (1965) та матеріалів, які зберігаються у фондах Гербарію Інституту ботаніки НАН України, і лише під час опрацювання деяких таксонів використані фонди інших Гербаріїв. Багато видів у цьому виданні наведені для Прикарпаття за ареа логічним принципом і не завжди вдало. Складанню визначника не передували спеціальні польові дослідження й наведені в ньому дані є не повними, а в окремих випадках неточними, у зв’язку з чим назріла необхідність критичного перегляду видового складу й всебічного аналізу флори Прикарпаття [26].

В період з 1938 по 1966 р. працювали такі вчені та дослідники: Велигорський М.(1938), Шишкін Б.К. (1960). Через 5 років флору Передкарпаття описували Катіна З.Ф., Івасишин Д.С., Анісімова М.І., Заверуха Б.В. [8].

З 1966р. по 1991р. дослідженнями флори Прикарпаття займалися: Кондратюк Є.Н., Івченко С.І., Картух В.В. (1975), Ємін Ю.Я., Оленіцька С.І. (1988), Ворон В.П. (1988) та Памуков Д.П., який видав книжку «Аптека живої