Мал.4.4.4. Відсоткове співвідношення видів за відношенням до життєвих форм.

Провівши екологічний та біоморфологічний аналіз флори ми виявили, що:

за вимогливістю до ВВПР переважають мезотрофи (60%) та евтрофи (35,2%), є 4 мезоевтрофи, 1 оліготроф та 1 мезооліготроф;

за вимогливістю до режиму зволоження переважають мезофіти (65,6%) та гігрофіти (13,6%). Зустрічаються також мезоксерофіти (6,4%), ксеромезофіти (5,6%), мезогігрофіти (4%) та гігромезофіти (2,4%), ксерофіти (1,6%) і 1 представник гігрофітів;

за вимогливістю до режиму освітленняЇ геліофіти (58,4%), геліосціофіти (32%) та сціофіти (9,6%).

З життєвих форм переважають гемікриптофіти (68%), є терофіти (16%), фанерофіти (6,4%), хамефіти (4,8%) та криптофіти (4,8%).

Отже, на досліджуваній території зростають переважно світлолюбні рослини (58,4%) та ті невитривалі (32%), з помірною вимогливістю до води (65,6%) та ґрунту (60%), надземні пагони, яких відмирають на початку несприятливого (зимового) періоду, а бруньки відновлення розміщуються неглибоко у поверхневих шарах ґрунту або на рівні поверхні ґрунту (гемікриптофіти Ї 68%).

4.5. Флороценотична структура флори

В залежності від еколого-фітоценотичної природи видів рослин їх поділяють на флороценотипи. Флороценотип є сукупністю окремих груп, формацій, виділених у межах одного типу рослинності, які характеризуються природно-історичними, запальними та еколого-едафічними властивостями, а також спільністю поширення в межах тих самих типологічних відділів рослинного покриву.

У межах відділів території дослідження було виявлено рослини, що належать до дев’яти флороценотипів (табл. 4.5.), а також ми спостерігали представників адвентивних видів рослин.

Таблиця 4.5. Флороценотична структура флори.

Назва флороценотипу | Приуроченість | кількість рослин

число | у %

Неморальний | рослини широколистих лісів | 18 | 14,4

Бореальний | рослини північних хвойних лісів | 2 | 1,6

Лучний | Світлолюбні рослини відкритих місцезростань з помірною зволоженістю | 27 | 21,6

Степовий | рослини відкритих місцезростань з недостатньою зволоженістю | 1 | 0,8

Гігрофільний | Рослини боліт, прибережних зон, перезволожених територій | 28 | 22,4

Рудеальний | рослини невжитків, пустирів, стежок, заселених місць. | 23 | 18,4

Псомофільний | рослини піщаних територій | 1 | 0,8

Петрофільний | рослини скель | 1 | 0,8

Сегетальний | Сільськогосподарські буряки, що зустрічаються в посівах, на городах, в садах. | 21 | 16,8

Адвентивні види | буряки несвідомо занесені людиною з інших флороценотипів | 3 | 2,4

З таблиці 4.5. можна зробити висновок, що знайдені види рослин відносяться найчастіше до гігрофільного (22,4%) та лучного (21,6%) флороценотипів.

4.6. Види занесені до Червоної Книги України

Під час досліджень було виявлено 4 види рослин які занесені до Червоної Книги України. Це такі види як:

Астранція велика – Astrantia major.

Родина Зонтичні.

Багаторічна трав’яниста рослина, 40 – 80 см заввишки з глибокопальчастороздільними листками на довгих черешках. Стебло вгорі розгалужене, облистнене, на верхівці з багатьма зонтиками 3,5 – 4,5 см у діаметрі, які оточені білувато-рожевими листками обгортками. Цвіте у червні – липні. Росте у широколистяних лісах, на лісових галявинах, узліссях. Середньоєвропейський вид. На Україні зустрічається тільки в західній частині країни: у Карпатах – дуже часто, в рівнинній частині рідше.

Білоцвіт весняний - Leucojum vernum.

Родина Амарилісові.

Багаторічна трав’яниста рослина, з цибулиною. Висота 10 – 35 см, з широколінійними прикореневими листками та прямостоячим квітковим стеблом. З однією – двома широкодзвоникоподібними квітками. Листочки оцвітини білі з зеленуватою плямою. Цвіте у березні квітні.

Росте на вогких луках і лісових галявинах, узліссях, серед чагарників. Середньо-південноєвропейський вид.

Лілія лісова – Lilium mortagon.

Родина Лілійні.

Багаторічна трав’яниста рослина, 50 – 150 см заввишки, з прямостоячим стеблом та підземною цибулиною, що складається з численних м’ясистих лусок жовтого кольору. Листки еліптично ланцетні, нижні та верхні почергові, а середні зібрані кільцем по 5 – 6. Квітки пониклі (на довгих квітконіжках), ясно пурпурові з темно-фіолетовими плямами, листочки оцвітини загорнуті догори. Суцвіття – рідка китиця. Зрідка квітки бувають білі або оранжево-жовті, цеглясті. Цвіте у червні – липні. Росте у широколистих та мішаних лісах серед чагарників. Європейсько-сибірський вид.

Підсніжник звичайний – Gelanthus nivalis.

Родина Амарилісові.

Багаторічна трав’яниста рослина 8 – 15 см. заввишки, з підземною цибулиною. Листків два, вони лінійні темно-зелені, сизуваті. Стебло циліндричне, з однією звислою квіткою, що виходить з пазухи перетинчастого ланцетного приквітка. Квітка біла, оцвітина складається з шести листочків: трьох зовнішніх великих, 15-20мм завдовжки, та трьох внутрішніх, вдвоє менших. На клиноподібних внутрішніх листочках оцвітини є характерна зелена облямівка. Цвіте у березні квітні. Росте у широколистих та змішаних лісах біля чагарників. Європейсько-балкано-передкарпатський вид.

4.7. Практичне значення флори

У результаті проведеного кількісного і якісного аналізу флори нижньої течії р. Лімниці з притоками р. Бережницею та р. Млинівкою, ми побачили, що до її складу входять рослини з різними корисними властивостями, а саме: лікарські, медоносні, вітамінні, харчові, кормові, декоративні та отруйні (мал. 4.7.). Серед представників флори було знайдено 46 видів лікарських рослин (Taraxacum officinale, Thymus serpillum, Tussillago farfara), 36 кормових (Dactylis glomerata, Coronaria flos-cuculi, Lathurus pratensis), 12 декоративних (Brisa media, Myosotis palustris, Butomus umbellatus), 11 медоносних (Sonchus arvensis, Sinapis arvensis, Rorrippa sulvestris), 9 харчових (Fragaria vesca, Corulus avellana, Rumex confertus), 8 вітамінних (Echium vulgare, Chenopodium album) і 8 отруйних (Ranunculus repens, Sedum acre, Vinca minor).

Мал. 4.7. Відсоткове співвідношення видів із корисними властивостями.

Також серед видів поширені рослини-бур’яни. Їх налічується 24 види (19,2%) (Centaurea jaceah, Cuscuta europaeah, Viola tricolor).

4.7.1.Фармакологічне значення лікарських рослин що зростають на досліджуваній території

У процесі дослідження було знайдено 52 рослини, що мають лікарські властивості,6 з них отруйні. Фармакологічні властивості та систематичні назви яких наведені в таблиці 4.7.1. та 4.7.2.

Таблиця 4.7.1. Фармакологічне значення лікарських рослин.

Хвороби при яких застосов.