2.7.Рослинний покрив

Ландшафтні та ґрунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність і багатство рослинного світу [26].

У рослинному покриві калуського району переважають ліси (30%). Первинними тут є ялицево-дубово-букові деревостани, (мал. 2), фрагменти яких збереглися на околицях сіл Вістова і Грабівка Калуського р-ну. Найрозповсюдженішими є ліси з дубово-буковим деревостанами, березові рідколісся та ліщини. Первинні угруповання лучної рослинності трапляються рідко. Переважно, це лучнотонконогові й різнотравно-злакові угрупування. На окремих ділянках схилів рясно зростає Juniperus communis. Болотні масиви відсутні. Трапляються лише невеликі лінзові болота. Орними і урбанізованими землями зайнята приблизно третя частина району.

На території Калуського району зростає понад 760 видів, які належать до майже 100родин. Провідна частина родинного спектра сформована вісімнадцятьма родинами в яких нараховуються від 12 до 103 видів. Їх розміщення з відповідною кількістю видів таке: Asteraceae – 103, Poaceae – 47, Fabaceae – 40, Brassicaceae – 37, Cyperaceae – 33, Caryophyllaceae, Rosaceae по 20,Ranunculaceae – 20, Orchidaceae i Boraginaceae – по 17, Juncaceae i Polygonaceae – по 16, Rubiaceae – 15, Chenopodiaceae – 13, Saliacaeae – 12

Геоботанічне районування Івано-Франківської області

(за Г. Білик, Є. Брадіс, М. Голубець та інші, 1985)

Європейська широколистяно-лісова область.

Центральноєвропейська провінція.

Східнокарпатська гірська під провінція.

ІІІ Карпатський (Рахівсько-Турківсько-Берегометський) геоботанічний округ букових лісів

5) Болехівсько-Берегометський район ялицево-букових лісів

5а) Передгорганський підрайон

5б) Покутсько-Буковинський підрайон

10) Боринсько-Славський геоботанічний район ялицево-смереково- букових лісів

11) Суходільсько-Яремчанський геоботанічний район

12) Шешерсько-Красноільський геоботанічний район

IV Гірськокарпатський (Вишківсько-Гринявський) геоботанічний округ смерекових лісів

14) Горганський район смерекових лісів у поєднанні з камянистими розсипами і заростями гірської сосни

14а) Горганський підрайон ялицево-буково-смерекових лісів

14б) Вододільно-Горганський підрайон смерекових лісів

15) Чорногорсько-Мармароський район смерекових лісів у поєднанні з заростями сланких чагарників і фрагментами субальпійських лук

15б) Ворохтянсько-Путильський підрайон ялицево-буково-смерекових лісів

15в) Чивчинсько-Мармароський підрайон чистих смерекових лісів

V Свидовецько-Покутсько-Мармароський геоботанічний округ субальпійських і альпійських сланких чагарників і полонин

17) Покутсько-Мармароський район

17а) Чорногорський підрайон

17б) Мармаросько-Чивчинський підрайон

VI Самбірсько-Івано-Франківський геоботанічний округ дубових лісів

21) Івано-Франківсько-Коломийський район грабово-дубових та дубових лісів

Європейсько-сибірська лісостепова область

Східноєвропейська провінція

Західноукраїнська провінція

ІХ Кременецько-Хотинський геоботанічний округ букових та дубово-букових лісів

28) Бурштинський район грабово-дубових лісів

3. МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЬ

Вивчення флори нижньої течії Лімниці проводилося протягом 3-ох вегетаційних періодів з 2005 по 2008 рік маршрутним та стаціонарним методом постійних пробних ділянок.

Під час польових досліджень проведено ознайомлення з екологічними умовами поширення окремих асоціацій рослин, їх домінантів та спів домінантів.

Назви видів рослин дано за системою А. Л. Тахтаджана [23].

Під час своїх досліджень ми використовували метод екологічних профілів, оскільки досліджувана територія знаходиться на берегах річок та лісових потічків.

По всій досліджуваній території ми проклали профілі, розміщені один від одного на відстані 50 м на прокладених профілях вивчили флору.

При маршрутних обстеженнях флори застосовували окомірний метод прямого обліку. Такий облік проводили за шкалою запропонованою І. О. Друде (цит за [7]). У цій системі оцінки рясності виду прийнято таку градацію:

Soc (socialis) – дуже рясно, (Більше 100 на 1 м2);

Cop3 (copiosus) – дуже велика кількість рослин, (від 100 до 10 на 1 м2);

Cop2 – велика кількість рослин (не більше 10 на 1 м2);

Cop1– достатньо велика кількість рослин (20 – 40 на 100 м2);

Sp (sparsus) – мала кількість, рослини зустрічаються розпорошено, зрідка, (не більше 10 на 100 м2);

Sol (solitarium) – рослини зустрічаються поодинці, (10 – 100 на 1 га);

Un (unicum) – одна рослина на площі виявлення.

Результати своїх досліджень записували у таблицю.

Проводили екологічний аналіз флори методом фітоіндикації. Аналіз проводився по таких факторах:

за вимогливістю до режиму зволоження рослини діляться на 4 екологічні типи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти [17];

за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті рослини поділяють на 3 екологічні групи: евтрофні, мезотроні, оліготрофні[17];

за вимогливістю до режиму освітлення: геліофіти, геліосціофіти, сціофіти [7].

Проводилось також визначення життєвих форм за К. Раункієром [7,17]. При виділенні життєвих форм К. Раункієр врахував положення бруньок відновлення щодо поверхні ґрунту. Основними серед них є фанерофіти, хаме фіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти.

Визначали приналежність рослин до певних флороценотипів зокрема таких: неморальний, бореальний, лучний, степовий,гігрофільний, рудеральний, сегетальний, псамофільний, петрофільний, а також виявили адвентивні види за Б.В. Заверухою [9] .

В своїх дослідженнях ми проаналізували практичне значення досліджуваної флори за корисними властивостями [3,22].

Під час маршрутів робили фотознімки та збирали гербарний матеріал. Гербарій сушили за загальноприйнятою методикою. Визначення рослин проводили за «Визначником рослин Укр. Карпат» [3].

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1.Конспект флори

Флора р. Лімниці та її приток досліджувалась протягом трьох

вегетаційних періодів (2005 – 2007. На досліджуваній території ми виявили такі види рослин які наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Конспект флори.

№ |

Родина | Види | Місце знаходження | Рясність виду | Флороценотип

1. | Складноцвітні-

Asteraceae | Кульбаба лікарська-Taraxacum officinale Webb.ex Wigg. | Заплавна лука (сінокіс) | Сор1 | ЛУЧ.

2. | Волошка синя-Centaurea jacea L. | Берег р.Лімниці | Sp | ЛУЧ.

3. | Цикорій дикий- Cichorum intybus L. | Заплавна лука (сінокіс) | Sp | РУД.

4. | Стенактис однорічний Stenactis annua Nees. | Заплавна лука (пасовище) | Soc. | АДВ.

5. | Сухоцвіт лісовий-Gnaphalium sylvaticum L. | Берег р.Млинівки | Cop.1 | НЕМ.

6. | Сідач коноплевий-Eupatorium cennabinum L. | Канал | Sol. | ГІГ.

7. | Полин гiркий-Artemisia absinthium L. | Берег р.Млинівки | Cop2 | РУД.

8. | Оман шорстколистий-Inula hirta L. | Канал | Cop1 | СТЕП.

9. | Королиця звичайна-Leucanthemum vulgare Lam. | Канал | Cop2 | ЛУЧ.

10. | Ромашка лікарська-Matricaria racutita