9. | Розові-Rosaceae | 4 | 3.6 | 5 | 4.0

10. | Бобові-Fabaceae | 4 | 3.6 | 4 | 3.2

11. | Черсакові-Dipsacaceae | 2 | 1.8 | 2 | 1.6

12. | Дзвоникові-Campanulaceae | 1 | 0.9 | 2 | 1.6

13. | Тирличеві-Gentianaceae | 1 | 0.9 | 2 | 1.6

14. | Первоцвіті-Primulaceae | 2 | 1.8 | 2 | 1.6

15. | Молочайні-Euphorbiaceae | 1 | 0.9 | 2 | 1.6

16. | Зонтичні-Apiaceae | 3 | 2.7 | 2 | 2.4

17. | Лілійні-Liliaceae | 3 | 2.7 | 3 | 2.4

18. | Жовтецеві-Ranunculaceae | 2 | 1.8 | 2 | 1.6

19. | Амарилісові-Amarylidaceae | 2 | 1.8 | 2 | 1.6

20. | Кленові-Aceraceae | 1 | 0.9 | 2 | 1.6

21. | Березові-Betulaceae | 2 | 1.8 | 2 | 1.6

22. | Фіалкові-Violaceae | 1 | 0.9 | 2 | 1.6

Під час дослідження флори середньої течії р.Лімниці та її приток р.Бережниці і р. Млинівки,що протікають через с. Підмихайля Калуського р-н ми побачили ,що найчастіше зустрічаються 22 родини.З них: Складноцвітні- Asteraceae –представлені 21 видом,що становить 16,8%.Дещо менше видів у родинах: Злакові-Poaceae-11, Губоцвіті-Lamiaceae-8, Гвоздикові-Caryophyllaceae та Хрестоцвіті-Brassicaceae-по 7, Ранникові-Scrophulariaceaе та Розові-Rosaceae-по 5 ,та Шорстколисті-Boraginaceae ,

Гречкові-Polygonaceae і Бобові-Fabaceae-по 4 види.

Також було виявлено 2-і родини представлені трьома,10 –двома та 23 родини що представлені одним видом.

Отже,під час дослідження нами було знайдено і визначено 125 видів рослин,які належать до 45 родин.

4.2.1. Аналіз рясності видів

Рясність – це ступінь участі кожного виду у рослинному угрупуванні. Вона є одним із характерних показників відносин видів у фітоценозі.

Таблиця 4.2.1. Аналіз рясності видів.

Рясність | Кількість видів | У %

Socialis (Sос)

Copiosus (Cop3)

Copiosus (Cop2)

Copiosus (Cop1)

Sparsus (Sp)

Solitarium (Sol) | 10

31

33

33

10

8 | 8

24,8

26,4

26,4

8

6,4

Із даних таблиці 4.2.1. можна зробити висновок, що найчастіше трапляються види з рясністю Cop1 Cop2 Cop3.

Отже, більшість рослин є досить рясними, і зустрічаються в кількості від 20 – 40 на 100 м2 до 10 – 100 на 1 м2.

4.3.Топологічна структура флори

На досліджуваній нами території можна виділили 8 основних місць зростання. Кількісне та процентне відношення видів наведено в таблиці 4.3.

Місце зростання | Кількість видів | % | Основні представники

Берег р. Лімниці | 35 | 28 | Мята холодна-Mentha piperita L.

Мята довголиста-Mentha londyfolia(L.)Huds.

Перстач прямостоячий-Potentilla erecta (L.)Hampe.

Берег р. Бережниці | 13 | 10.4 | Жабрій звичайний-Gelopsis tetrahis L.

Розхідник звичайний-Glechoma hederaceae L.

Суниця лісова-Fragaria vesca L.

Берег р. Млинівки | 6 | 4.8 | Гірчак почечуйний-Polugonum persicaria L.

Плоскуха звичайна-Echinochloa crusgalli L

Полин гiркий-Artemisia absinthium L

Канал | 22 | 17.6 | Грицики звичайні-Capsella bursa -pastoris L.

Талабан польовий-Thlaspi arvense L.

Міцелій стінний-Mycelis muralis L.

Болото | 9 | 7.2 | Вовконіг європейський-Lycopus europaeus L.

Черсак лісрвий-Dipsacus sylvestris Huds.

Комонник лучний-Succisa pratensis Monch.

Біля лісового потічка | 17 | 13.6 | Конвалія звичайна-Convallaria majalis L.

Пізньоцвіт осінній-Colchieum automnale L.

Білоцвіт весняний-Leucojum vernum L.

Заплавна лука (сінокіс) | 17 | 13.6 | Коронарія зозуляча-Coronaria flos-cuculi L.

Щавель кислий-Rumex acetosa L.

Щавель кінський-Rumex confertus Willd.

Заплавна лука (пасовище) | 6 | 4.8 | Чебрець повзучий-Thumus serpillum L.

Стенактис однорічний Stenactis annua (L.) Nees.

Волошка синя-Centaurea cuanus L.

Дослідженнями було охоплено 8 основних місць зростання рослин.Найбільше видів виявлено на берегах р. Лімниці (28%),а також на берегах каналу (17.6%).(мал.4.3.)Біля лісового потічка та на заплавній луці (сінокосі) по 13.6%,на берегах р.Бережниці –10.4%.А найменше рослин було знайдено на болоті-7.2%,на берегах р.Млинівки та на заплавній луці (пасовищі)- по 4.8%.

30%

20%

10%

1 2 3 4 5 6 7 8

Мал. 4.3. Топологічна структура флори

1 – Берег р. Лімниці – 28%

2 – Берег р. Бережниці – 10,4%

3 – Берег р. Млинівки – 4,8%

4 – Канал – 17,6%

5 – Болото – 7,2%

6 – Біля лісового потічка – 13,6%

7 – Заплавна лука (сінокіс) – 13,6%

8 – Заплавна лука (пасовище) – 4,8%

4.4. Екологічна та біоморфологічна структура флори

Екологічні особливості рослин, виявлених на досліджуваній території наведено у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Екологічний та біоморфологічний аналіз флори.

№ |

Види | Екологічні групи за вимогами | Життєві

форми

до світла | до води | до ґрунту

1. | Кульбаба лікарська-

Taraxacum officinale Webb.ex Wigg. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

2. | Волошка синя-

Centaurea jacea L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

3. | Цикорій дикий-

Cichorum intybus L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

4. | Стенактис однорічний-

Stenactis annua Nees. | геліофіт | мезофіт | евтроф | терофіт

5. | Сухоцвіт лісовий-

Gnaphalium sylvaticum L. | геліо-

сціофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

6. | Сідач коноплевий-

Eupatorium cennabinum L. | геліофіт | гігрофіт | евтроф | гемі-

криптофіт

7. | Полин гiркий-

Artemisia absinthium L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

8. | Оман шорстколистий-

Inula hirta L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

9. | Королиця звичайна-

Leucanthemum vulgare Lam. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

10. | Ромашка лікарська-

Matricaria racutita L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | терофіт

11. | Жовтий осот польовий-

Sonchus arvensis L. | геліофіт | мезофіт | евтроф | терофіт

12. | Сухоцвіт багновий-

Gnaphalium uliginosum L. | геліофіт | мезо-

гігрофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

13. | Любочки осінні-

Leontodon autumnalis L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

14. | Підбіл звичайний-

Tussilago farfara L. | геліофіт |

мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

15. | Деревій тисячолистий-

Achillea millefolium L. | геліофіт | мезофіт | мезотроф | гемі-

криптофіт

16. | Галінсога