Рельєф заказника слабо- горбистий пересічений глибокими ярами. Висота над рівнем моря 295-375м.

2.3.Геологічна будова

Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктурних одиниць: Карпатської геосинклінальної області і південно-західної окраїни Руської платформи (Волино-Подільска плита) [16;7].

Північно-східна частина Івано-Франківської області, що займає лівобережжя (Опілля); правобережжя Дністра (Придністров’я) і Покутсько-Дністровське межиріччя (Покуття) являє собою південно-західну окраїну Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючими шарами палеозою і мезозою. Кристалічний фундамент полого (1–1.5°) занурюється у західному і південно-західному напрямах.

Породи, що складають територію області, за віком належать до різноманітних геологічних епох – від силуру до сучасних. В межах області палеозойські відклади в основному знаходяться на більших глибинах і заховані під товщами більш молодих відкладів мезозою і кайнозою. Силурійські відклади представлені вапняками, пісковиками і сланцями. Товщі девону складаються з червонобарвних пісковиків і піщано-сланцевих порід. Відклади мезозою являють собою переважно морські осадки всіх трьох систем – тріасу, юри, крейди.

Третинні відклади на територій області поширені у всіх трьох тектонічних зонах. Вони представлені майже всіма ярусами палеогену і неогену. Відсолення гіпсів і вапняків досить різко відбиваються на рельєфі місцевості, утворюючи інколи скелі на крутих схилах рік, балок, ярів.

Шари попередніх геологічних періодів покриті товщею четвертинних осадків ( алювіальними і делювіальними відкладами, лесовидними суглинками, лесами).

2.4.Водні ресурси

Ландшафтний заказник «Козакова долина» розташований на правому березі річки Бистриці.

Річка Бистриця серед Карпатських приток Дністра має найбільший за площею басейн в Іано-Франківській області. Загальна водозбірна площа басейну – понад 2520км2. Конфігурація річкової системи ріки має своєрідний характер. Бистриця протікає біля Покутської височини, правий берег її долини дуже високий і круто спадає до ріки, складений крейдовими породами, тут широко розвинені виходи гіпсів. Схили покриті лісом або оголені. Долина Бистриці розширюється на лівому березі, схили якого пологі, майже суцільно розорані і густо заселені [16;7].

Власне Бистриця – це невелика за довжиною ріка (17км.), є наче стовбуром, який розгалужується біля с.Вовчинець ( за 4км. від Івано-Франківська) на три вітки – ріки: Бистрицю Надвірнянську, Бистрицю Солотвинську, Ворону, витоки яких починаються у Карпатах. Усі три ріки у своїй середній та нижній течії протікають через орографічно різко виражену Бистрицьку уполовину.

2.5.Грунти

Сформувались на делювіальних, безкарбонатних суглинках, карбонатних суглинках, делювії, вапняків. Через надмірне зволоження атмосферними опадами, слабий поверхневий стік і тим самим значить водозбірну здатність в ґрунтах, добре виражені процеси опідзолення і перерозподіл мулистих фракцій по профілю [16;7].

Ґрунтовий покрив «Козакової долини» об’єднує в собі ґрунти двох ґрунтових провінцій: правобережної Української провінції лісостепу і Передкарпатського району Карпатської провінції, які відповідно відносяться до двох ґрунтових областей Ї Європейсько-Азіатської лісостепової і Західно-європейської буроземно-лісової.

Основними ґрунтами заказника є дерново-сильнопідзолисті і дерново-середньопідзолисті, слабо поверхнево оглеєні, дернові опідзолені. Окремими місцями, де на донну поверхню виходять карбонатні породи (мергелі, вапняки) розвинулись азональні перегнійно-карбонатні ґрунти. Зустрічаються болотні ґрунти.

2.6.Клімат

На території західних областей України циркуляція атмосфери, як кліматотворчий фактор, виявляється у переносі атлантичних, континентальних і арктичних повітряних мас, також у циклонічній та антициклонічній діяльності. Атмосферною циркуляцією визначається утворення хмар і кількість опадів. Вітровий режим певною мірою відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю. Тому частково з напрямком вітру пов’язані температура і вологість повітря. [16;7].

Територія «Козакової долини» відноситься до Надніпрянського агрокліматичного району з добре вираженим кліматом помірно-континентального типу. Середня тривалість безморозного періоду 155-160 днів, вегетаційного 205-215 днів. Ліс пом’якшує температурний режим, підвищує вологість повітря і ґрунтів, сповільнює швидкість вітрів. За метеорологічними спостереженнями на Дністровському географічному стаціонарі середньомісячна температура липня +18.6?, січня -4.3?. Максимальна температура +32?, мінімальна температура -29.1?. Пізні весняні заморозки можливі до кінця весни, а ранні осінні Ї з 15 вересня. Постійний сніговий покрив встановлюється в грудні. Середня глибина промерзання ґрунту 35см. Сніг починає танути з першої декади березня. Середньорічна кількість опадів -649.5мм./рік. В окремі роки сума опадів досягає 830-850мм./рік. Відносна вологість повітря досить висока і стала, що сприяє доброму розвитку рослин. Вітровий режим характерний західними, північно-західними вітрами (65%). Вегетаційний періодЇ 215 днів. На протязі вегетаційного періоду випадає до 70% опадів.

Кліматичні фактори, що негативно впливають на рослинність Ї це пізні та ранні заморозки, вітри.

2.7 Рослинний покрив

Івано-Франківська область об’єднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. Тому рослинний покрив ландшафтного заказника «Козакова долина» є характерним своїм багатством і строкатістю флористичних елементів. Тут одночасно виростають бореальні, петрофільні, псамофільні, гігрофільні, гідрофільні, лучні, рудеальні і європейські неморальні види [16;7].

До бореального типу географічних елементів належать насамперед ялина європейська (Picea abies), сосна звичайна (Pinus sylvestris), квасениця звичайна (Oxalis acetosella) та інші. До європейського неморального типу географічних елементів належать насамперед бук лісовий (Fagus sylvestris), дуб звичайний (Quercus robur), граб звичайний (Carpinus betulus), липа серцелиста (Tilia cordata) та інші. З трав’янистих рослин звичайна супутниця широколистяних лісів переліска багаторічна (Mercursalis perennis), ряст ущільнений (Corydalis solida), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas) та інші (цит. за [16]). На території заказника 96% лісових угідь із площею 908.3га.; це грабово-буковий ліс. Решту території складають узлісся, галявини та луки.

Територія заказника знаходиться на границі двох геоботанічних округ: Розтоцько-Опільсько-Кременецької з буковими, сосново-буковими, дубовими та грабово-дубовими лісами,