За умовами місцезростання ліси представлені сугрудками, грудами, а по зволоженості свіжими, вологими та сирими. Основними типами лісу є свіжа букова судіброва, свіжа грабова субучина, волога букова судіброва, свіжа букова діброва, сирий чорно вільховий груд. Корінні деревостани відсутні, а поновленні вторинними грабняками і березняками. Сучасний деревостан представлений грабом звичайним, дубом звичайним, дубом скельним, буком звичайним, кленом звичайним і польовим, явором, липою серцелистою, в’язом шорстким, березою бородавчастою. На узліссях зустрічається черемха. На окремих ділянках значну домішку складає черешня лісова.

Чагарниковий ярус добре розвинений: ліщина, крушина ламка, бруслина європейська, бородавчаста, калина звичайна, гордовина, вовчі ягоди, свидина кров’яна, жимолость пухнаста, бузина червона, верба козяча та ін.

Геоботанічне районування Івано-Франківської області

(за Г. Білик, Є. Брадіс, М. Голубець та інші, 1985)

Європейська широколистяно-лісова область.

Центральноєвропейська провінція.

Східнокарпатська гірська підпровінція.

ІІІ. Карпатський (Рахівсько-Турківсько-Берегометський) геоботанічний округ букових лісів

5) Болехівсько-Берегометський район ялицево-букових лісів

5а) Передгорганський підрайон

5б) Покутсько-Буковинський підрайон

10) Боринсько-Славський геоботанічний район ялицево-смереково- букових лісів

11) Суходільсько-Яремчанський геоботанічний район

12) Шешерсько-Красноільський геоботанічний район

IV. Гірськокарпатський (Вишківсько-Гринявський) геоботанічний округ смерекових лісів

14) Горганський район смерекових лісів у поєднанні з кам’янистими розсипами і заростями гірської сосни

14а) Горганський підрайон ялицево-буково-смерекових лісів

14б) Вододільно-Горганський підрайон смерекових лісів

15) Чорногорсько-Мармароський район смерекових лісів у поєднанні з заростями сланких чагарників і фрагментами субальпійських лук

15б) Ворохтянсько-Путильський підрайон ялицево-буково-смерекових лісів

15в) Чивчинсько-Мармароський підрайон чистих смерекових лісів

V. Свидовецько-Покутсько-Мармароський геоботанічний округ субальпійських і альпійських сланких чагарників і полонин

17) Покутсько-Мармароський район

17а) Чорногорський підрайон

17б) Мармаросько-Чивчинський підрайон

VI. Самбірсько-Івано-Франківський геоботанічний округ дубових лісів

21) Івано-Франківсько-Коломийський район грабово-дубових та дубових лісів

Європейсько-сибірська лісостепова область

Східноєвропейська провінція.

Західноукраїнська провінція

ІХ. Кременецько-Хотинський геоботанічний округ букових та дубово-букових лісів

28) Бурштинський район грабово-дубових лісів.

3. МЕТОДИКА ТА МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЬ

Для встановлення видового різноманіття території ландшафтного заказника «Козакова долина» ми використовували маршрутний метод. Маршрути прокладали таким чином, щоб як найповніше і об’єктивніше дослідити флору території [7]. Наші дослідження ми поділили на такі етапи:

Першим етапом були рекогносцирувальні дослідження. Під час рекогносцирування місцевості ми попередньо ознайомлювались з особливостями рельєфу, основними типами рослинності.

Другим етапом роботи було детально-маршрутне дослідження. При проходженні маршруту робили фотознімки, збирали гербарій, який сушили за загальноприйнятою методикою. При цьому також записували рясність видів рослин, яку визначали окомірним методом і облік проводили за шкалою запропонованою І.О. Друде [7]. У цій системі оцінки рясності виду прийнято таку градацію:

Socialis (Soc) – Рослини майже суцільно покривають пробну ділянку, змикаючись надземними частинами. Більше 100 на 1 м.2.

Copiosus (Cop3) – Рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин. Від 100 до 10 на 1м. 2.

Copiosus (Cop2) – Рослини зустрічаються рясно. Не більше 10 на 1м. 2.

Copiosus (Cop1) – Рослини зустрічаються досить рясно. 20–40 на 100м. 2.

Sparsus (Sp) – Рослини зустрічаються розсіяно у відносно невеликій кількості. Не більше 10 на 100м. 2.

Solitarius (Sol) – Рослини зустрічаються одинично. 10 – 100 на 1га.

Unicus (Un) – Рослини зустрічаються на пробній площині в одному екземплярі.

При цьому також записували фенологічну фазу, місце знаходження, фітоценотичну приуроченість, екологічні умови місця зростання. Для виділення життєвих форм використовували класифікацію І.Серебнякова [7;31]. Назви видам рослин давали за системою А.Л.Тахтаджана [39;40]. Для визначення рослин використовували «Определитель высших растений Украины» [24], «Визначник рослин Українських Карпат» [48]. Всі виявлені види рослин даної території впорядкували в конспект флори. Для цього види рослин комплектували по родах та родинах.

Наступним етапом нашого дослідження флори заказника – був її аналіз на основі зібраного матеріалу. Аналіз флори проводили з метою виявлення особливостей флори заказника.

Екологічний аналіз проводився по таких факторах:

за вимогливістю до води рослини діляться на 4 екологічні типи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти [19];

за вимогливістю до валового вмісту поживних речовин у ґрунті рослини поділяють на 3 екологічні групи: евтрофні, мезотроні, оліготрофні;

за вимогливістю до світла: геліофіти, геліосціофіти, сціофіти [7];

Проводилось також визначення життєвих форм за К. Раункієром [7,19]. При виділенні життєвих форм К. Раункієр врахував положення бруньок відновлення щодо поверхні ґрунту. Основними серед них є фанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, криптофіти, терофіти.

Визначали приналежність рослин до певних флороценотипів зокрема таких: неморальний, бореальний, лучний, гігрофільний, гідрофільний, рудеральний, псамофільний, петорофільний [3].

В своїх дослідженнях ми проаналізували практичне значення досліджуваної флори за корисними для людини властивостями [3].

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

4.1. Конспект флори

Для дослідження флори ландшафтного заказника «Козакова долина» ми обрали територію, яка охоплює частину лісу, узлісся, галявину та луки. Дослідження тривали з 2006 року по 2008 рік.

Заказник належить до Бистрицько-Тлумацької області Придністровського Покуття. Горбасто-пасмовий тип місцевості з лісо-лучно-степовим ландшафтом, дерново-опідзоленими грунтами, грабово-буковим лісом.

У флорі знайдено 130 видів рослин. Найбільше видів було знайдено в лісі більшість яких є трав’янистими рослинами, полікарпами. Більш детально про рослинне різноманіття описано в таблиці 1.

Таблиця 1.Конспект флори ландшафтного заказника «Козакова долина».

№ | Родина | Види | Місце зна-хо-дження | Ряс-ність | Флоро-ценотип | Життєва форма

1. | Хвощові

Equisetaceae |

Хвощ польовий

Equisetum arvense L. | узлісся | Sp | лучний | полікарп

2. | Хвощ лучний

Equisetum pratense L. | узлісся | Sp | лучний | полікарп

3. | Безщитникові

Athyriaceae |

Пухирник ломкий

Cystopteris fragilis (L.)Btrnh. | ліс | Sol | неморальний | полікарп

4. | Безщитник жіночий

Athyrium filix-femina (L.)Roth. | ліс | Sp | бореальний | полікарп

5. | Щитникові

Dryopteridaceae |

Щитник чоловічий

Driopteris filix-mas (L.)Schott.