Вступ

Ліс – природне угрупування. Ми всі не раз бували в лісі. Ось шугонула з сонячного місця ящірка й зникла в траві. То тут то там трапляються свіжі горбочки землі – кріт нарив. У гущавині панують напівморок і прохолода, хоча й не відчувається вітру. А ось ледве тремтить натягнута між деревами сітка павука-хрестовика. Метушаться мурашки біля високого мурашника, складеного з паличок та хвої. А на освітлених сонцем галявинах красуються квітки і з однієї на іншу, перелітають бджоли та джмелі, збираючи нектар і пилок. Де-не-де на листках вигинаються гусениці метелика, повзає сонечко серед скупчення попелиць, пожираючи їх. Пурхнула якась пташечка, тримаючи в дзьобі зеленого кошика. Відразу помітно відмінність між різними природними угрупуваннями. Спека, яскраве сонце й вітер на березі ставка змінюються прохолодою, сутінками й затишком лісу. І навіть не знаючи назви рослин і тварин, ми відразу відзначаємо про себе відмінність між ними.

Проблема екології в наш час набуває життєво важливого значення, зростаючий вплив людини на природу, застосування нових технологічних схем веде до зменшення багатьох видів рослин і тварин.

Про необхідність виховання екологічної культури, зокрема учнівської молоді, наголошується і в основних напрямках реформи загальноосвітньої і професійної школи, де говориться: „Школа покликана формувати якості ощадливих господарів, дбайливе те бережливе ставлення до суспільного майна і рідної природи.

Ось чому проблема охорони навколишнього середовища стає однією із найбільш гострих проблем сучасності. Це не тільки народногосподарська проблема, але і політична, культурно-історична, патріотична, морально-естетична і педагогічна.

Особливо важлива роль в екологічному вихованні підростаючого покоління належить шкільним лісництвам, причетним до великої і благородної справи – цінувати, плекати красу нашого дому – планету Земля. Адже, тим хто сьогодні сидить за шкільною партою належить у недалекому майбутньому розв’язувати грандіозні проблеми дальшого розвитку народного господарства. Тому основним завданням екологічного виховання в шкільних лісництвах є ціле направлене формування особистих якостей школяра, його знань, відношень, переконань, діяльності, зв’язаних з навколишнім середовищем.

Лісодекоративний селекційний розсадник „Клубівці” Івано-Франківського лісокомбінату призначений для вирощування сіянців і саджанців для лісовідновних і плодово-декоративних робіт. Він розташований на околиці східної частини села Клубівців Івано-Франківської області.

З урахуванням завдання Івано-Франківського ЛК на вирощування посадкового матеріалу на розсаднику „Клубівці” організовано три відділення (посівне, перше і друге шкільні). На кожному з них з метою постійного збереження високого потенціалу родючості ґрунту і планомірного використання площі вводяться сівозмінні системи.

Основна мета роботи – вивчити і дослідити всю флору Клубівецького лісництва, а основними завданнями є дослідження території лісництва, вжиття необхідних заходів щодо збереження зникаючих і рідкісних видів рослин і тварин. Це має велике практичне значення тому, що ми маємо залишити для нащадків природу з усім її біорізноманіттям.

1. Методика, матеріали та об’єкти дослідження.

Під флорою розуміють історично обумовлену сукупність видів рослин на даній території лісництва. Вивчення флори Клубівецького лісництва я розпочинала із встановлення видового різноманіття – складання переліку видів рослин. Для цього використовувала наявні літературні, гербарні дані та результати власних досліджень. Для встановлення видового різноманіття території використовувала маршрутний метод. Маршрути прокладали таким чином, щоб можна було повніше й об’єктивніше дослідити флору території. Під час рекогносцирування місцевості лісництва я ознайомилася з особливостями рельєфу, основними типами рослинності, тощо.

Територія лісництва розташована на підвищеному плато, клімат – помірно-континентальний, характеризується слабким коливанням температур, відсутністю сильних морозів і надмірною вологістю.

Рельєф території злегка хвилястий, висота над рівнем моря 320 м. Головною ґрунтоутворювальною породою є ліроподібні суглинки четвертинного періоду. Вони мають сприятливі капілярні властивості, добру водопроникливість і високий вміст солей кальцію. Грунти сірі лісові суглинки. В лісничому відношенні вони представляють сприятливе середовище для дубових, букових й інших цінних високопродуктивних насаджень, а отже і для вирощування посадкового матеріалу місцевих й інтродукованих порід. За своєю вологістю ці ґрунти належать до категорії свіжих.

Для дослідження території використовувала метод паралельних рядів, вони прокладалися паралельними лініями, відстань між якими 50 м, 100 м.

Матеріалом дослідження є гербарій цих видів.

Для визначення рясності видів користувалася шкалою Друде. При складанні таблиці було вжито такі позначення.

Сор1 – дуже рясно, зарослями

Сор2 –рясно дуже

Сор1 – рясно

Соs – досить рясно

Sol – багато видів

Sp – декілька видів

Un – поодинокі види

3. Фізико-географічних характеристик території досліджень.

3.1. Загальний огляд географічного дослідження.

Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 році. Площа її – 13,9 тис. км2, або 2,3 % територій всієї України. Серед областей республіки – це четверте місце з кінця, після Чернівецької, Закарпатської і Тернопільської. Якщо порівняти площу Івано-Франківщини з країнами світу, то вона приблизно відповідає території Ізраїлю (14 тис.км2), або лиш у двічі менша від Албанії (28,7 тис.км2).

Івано-Франківщина зараз поділена на 14 районів і 4 міста обласного підпорядкування – Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Яремча. В ній – 14 міст, 25 селещ міського типу, а також 761 село.

1. Івано-Франківська область розміщена на заході України, недалеко від географічного центру Європи, розташованого в Рухівському районі Закарпатської області. Крайня північна точка її – у Рогатинському районі (широта 49 град.33ґпн. широти), південна – у Верховинському (широта 47 град.43ґпн. широти), західна – у Волинському (23 град.34ґпн. довготи), а східна – у Городенківському (25 градусів 39ґпн. довготи).

Отже, вся область розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.

Кордони Івано-Франківської області проходять дуже звивистою лінією, і тому загальна довжина її близько 760 км. За конфігурацією територія Івано-Франківщини нагадує ромб. Кожна із сторін якого межує