Російська назва—шиповник коричный.

Родина рожеві — Rosaceae.

Шипшина корична — кущова рослина заввишки 2 м і біль-ше. Гілки її густо усіяні серпоподібними колючками. Цвіте шипшина в травні — на початку червня. Квітки великі, блідо-рожеві, запашні. Росте рослина на кручах, узбіччях шляхів, канав, між заростями терну, по берегах річок та ставів. По-ширена в Європі, на Кавказі, у Східному Сибіру, Середній Азії.

Сировина. Використовують квітки, листки та корені росли-ни, але найбільше — плоди (гіпантії). Плоди збирають, коли вони достигли, але ще тверді (у кінці вересня — жовтні). Сушать їх у печах при температурі 70—90 °С. Сухі плоди легко подрібнюються. Вони оранжево-червоного кольору, без запаху, на смак кислуваті.

Хімічний склад. Гіпантії шипшини — справжня комора вітамінів. У їх м'якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні зна-йдено токофероли (а-токоферол).

М'якуш плодів містить каротин (9,76 мг/100 г), пектинові речовини (14,1 %), цитринову кислоту (1,68 %). Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 6,2 %. Олія насіння шипшини містить у своєму складі токо-фероли (170—200 мг/100 г), каротин (10 мг/100 г), ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін. У сві-жих плодах виявлено, окрім того, близько 4 % вітамінів гру-пи Р, флавоноїди, катехіни. В листках, коренях та корі шип-шини знайдено дубильні речовини. Квітки містять флавоноли та антоціани.

Застосування. Плоди шипшини коричної широко застосо-вуються як у народній, так і в науковій медицині. Фармацев-тична промисловість виготовляє кілька препаратів холосас. Застосовується при холециститі та гепатиті по 1 чайній ложці 2—3 рази на добу; сироп з плодів шипшини. Призначається для профілак-тичних цілей як вітамінний препарат (по 0,5—1 чайній лож-ці 2—3 рази на добу); шипшинова олія. Застосовують для лікування тріщин сосків, трофічних виразок, дерматозу, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки; каротолін — олійний екстракт каротиноїдів із м'якуша пло-дів шипшини. Застосовують зовнішньо для лікувандя екземи, трофічних виразок, ран, які погано гояться.

У народній медицині використовують плоди шипшини ко-ричної для приготування відвару. Беруть 1 столову ложку по-дрібнених висушених гіпантіїв, заливають 1 склянкою окро-пу, кип'ятять на малому вогні 5 хв і настоюють 30 хв. П'ють по 2 склянки протягом доби, ковтками, до їди. Застосовують плоди шипшини у суміші з листками кропиви дводомної, кореневищами перстачу прямостоячого та родовика лікар-ського при матковій і шлунковій кровотечах. Беруть по 1 сто-ловій ложці названих рослин на 3 склянки води, кип'ятять на малому вогні 10 хв. і настоюють 4 год. П'ють відвар холод-ним по 100 мл 3 рази на день за 30 хв. до їди 1 4-й раз — перед сном.

Відвар плодів шипшини коричної — полівітамінний природ-ний продукт. Його вживають для лікування сечокам'яної та жовчнокам'яної хвороб, виразок, опіків, для стимулювання кровотворення, лікування атеросклерозу, анацидного та гіпоацидного гастриту; для відновлення сил у хворих, виснажених тяжкими інфекційними хворобами та внаслідок перенесених операцій, травм, переломів кісток, для ущільнення стінок судин при гіповітамінозі, підвищеній радіації, капіляротокси-козі. Відвар гіпантіїв діє сечогінно і має фітонцидні властивості.

ГІРЧАК ЗМІЇНИЙ (РАКОВІ ШИЙКИ) —

Polygonum bistorta L.

Родина Гречкові — Polygonaceae

Як виглядає? Багаторічна, трав'яниста рослина, ЗО—100 см заввишки. Стебло її просте, з небагатьма лінійними сидячими листками. Суцвіття поодинокі, на довгому безлистовому квітко-носі, густі, колосоподібні, довгасті, циліндричні, квітки рожеві або білі. Кореневище його товсте, трохи сплюснуте, подібне до рако-вих шийок, зігнуте у вигляді змії, зовні коричневе, всередині ро-жеве. Цвіте у травні — липні.

Де росте? Росте на торф'яному ґрунті — в Карпатах, на По-ліссі, рідше — в Лісостепу, в Степу зустрічається рідко.

Що й коли збирають? Восени викопують кореневища. Сушать в печі при температурі 70°.

Коли застосовують? Як засіб, що регулює функціональну ді-яльність шлунково-кишкового тракту, як в'яжучий і кровоспинний засіб. Застосовують при проносах, хворобах сечового міхура, йо-го каменях та каменях жовчного міхура (варять 20 г кореня в 1 л води, п'ють 1—1,5 склянки на день, дотримуючи дієти без м'яса, солі, алкоголю, риби, яєць).

При кровотечах внутрішніх органів (виразка шлунка, кишок) вживають відвар суміші 5 г порошку кореня гірчака зміїного і 1 чайної ложки насіння льону в 200 мл води — через ножні 2 години по 1 столовій ложці (вміст дубильних, пектинів, бістор-тової червіні, слизу, каротину, вітаміну С). З відвару 15 г по-рошку кореня гірчака зміїного в 500 мл води роблять примочки на застарілі рани, фурункули; теплим спринцюються при білях у жінок, полощуть горло при запаленні слизової оболонки.

ЕФЕДРА ДВОКОЛОСА - Ephedra distachya L.

Родина Ефедрові — Ephedraceae

Як виглядає? Кущ, до 1 м заввишки, з повзкими кореневи-щами. Стебло вкорочене, гіллячки жовто-зелені, пізніше сірі, розкидисті, тонкоребристі, міжвузля — до 3 см завдовжки. Листки зредуковані, лускоподібні, спаяні в циліндричні піхви. Рослина дводомна. Чоловічі шишки сидять у вузлах, стебла по 3—1 і більше. Складається чоловіча шишка з колонки, на верхівці якої розвиваються від 2 до 8 дво-чотиригніздих мікроспорангіїв, з яких утворюються мікроспори (пилок).

Жіночі шишки також сидять у вузлах стебла в кількості 2—і. Кожна з них складається лише з одного насіннєвого зачат-ка, який оточується товстим покривом з лускоподібних м'ясистих листків. Жіночі шишки в достиглому стані кулясті, червоні, 6— 7 мм завдовжки, ягодоподібні.

Де росте? На приморських і степових схилах, на півдні Лісо-степу і в Криму.

Що й коли збирають? Наприкінці літа зелені стебла (траву).

Коли застосовують? Як засіб, що підвищує кров'яний тиск і тонізує симпатичний нерв; при алергійних захворюваннях, та-ких, як бронхіальна астма,