Квітки і листя сушать на вільному повітрі, на го-рищі під залізним дахом, у приміщенні, що провітрю-ється, розіклавши квітки тонким шаром, а листки — по 1—2 на папері. На смак листя гіркувате, без запаху.

Зберігають підбіл у су-хому місці. У народній медицині відвар підбілу рекомендують для ліку-вання хвороб дихальних шляхів (бронхіту), як відхаркувальний і потогінний засіб, при катарі шлунка.

Застосовують як відхаркувальний і протикашлевий засіб — від-вар і столової ложки листя в 5 склянці води п'ють по І столовій ложці 3—4 рази на день або вживають настій 2 столових ложок суміші (3 столові ложки лястя підбілу, 2 столові ложки подорож-ника, 2 столові ложки локриці — солодкого кореня) на 2 склянках води по '/2 склянки 3—4 рази на день.

Листки підбілу входять до складу грудних чаїв № 1 і 2 і по-тогінних чаїв № 2 і 4.

БАРВІНОК МАЛИЙ - Vinca minor L.

Родина Барвінкові — Apocynaceae

Як виглядає? Трав'яниста вічнозелена рослина. Стебло лежа-че, до 60 см завдовжки, самовкорінювальне. Листки, супротивні еліпсовидні, шкірясті, блискучі. Квітки темно-блакитні, одиночні. Пазушні, на коротких квітконіжках. Цвіте в травні — червні.

Де росте? В Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Західному Поліссі, в Лісостепу, в Степу (на заході). Поширений переважно на Пра-вобережній Україні, а також в Полтавській області і в Криму — в дубових, дубово-грабових, рідше в дубово-букових лісах, куль-тивується в квітниках.

Що й коли збирають? Листки під час цвітіння рослини.

Коли застосовують? При гіпертонічній хворобі, тахікардії. Знижує кров'яний тиск, тамує головний біль, лікує проноси, підви-щує зсідання крові. При статевій слабості 20 г трави барвінку з квітками варять на малому полум'ї у 250 мл горілки і вжива-ють по 8 крапель двічі на день (вранці й увечері) протягом 4 днів. Після цього роблять дводенну перерву і знову вживають.

При гіпертонії 1 столову ложку подрібнених листків варять в 1 склянці води 20 хвилин, п'ють ложками, випивають за добу.

Зовнішньо застосовують для полоскання рота при запаленні слизових оболонок, цинзі, кровотечах, при свербінні й висипах на шкірі. Лікувальна дія рослини пояснюється великим вмістом у ній алкалоїдів: ізовінкаміну, віназиду, пубесцину, мінорину; віні-ну. Алкалоїди, що є в барвінку рожевому (Vinca rosea L.— о. Ява, у нас на підвіконні — катарантус), вінкристин і вінбластин, виявляють протипухлинну активність при лімфогранулометозі та мієлоїдній і лімфоїдній лейкемії.

ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ — Eucalyptus globulus Labill.

Родина Миртові — Myrtaceae

Як виглядає? Високе, до 150 м дерево. Листки ланцетовидні, синювато-зелені, покриті товстим восковим шаром і тому вигля-дають . сріблясто-білими. Вони багаті на летку олію, до складу якої входить пінеол, кампфен, фенхен, терпінеол, небагато сескві-терпенів та дубильні речовини й фітонциди. Квітки великі, з ба-гатьма тичинками і зеленою чашечкою. Цвіте влітку. Широко культивується на Кавказі.

Де росте? Культивують на Південному узбережжі Криму.

Що й коли збирають? Восени і взимку збирають листки, які набули вузьколанцетної форми, стали серповиднозігнутими.

Коли застосовують? Як засіб відхаркувальний, антисептич-ний, фітонцидний, болетамувальний, протималярійний, протиза-пальний, протимікробний, глистогінний; при гнійних бронхітах, бронхіальній астмі, грипі, скарлатині (гарячий настій 5 г листків на 1 склянку окропу), гіпертонії. Фітонциди, що містяться в олії, за дією перевершують дію пеніциліну, стрептоміцину, ауреоміци-ну, фенолу. Для вживання всередину готують відвар з 20 г листків на 200 мл води, п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.

Для полоскання рота, горла, промивання ран, спринцюван-ня, змочування тампонів беруть 1 склянку відвару з 30 г евка-ліпту кулястого у 200 мл води на півлітра води. Чистий відвар застосовують для інгаляцій.

Евкаліптовою олією, розчиненою в соняшниковій олії (2:100), змащують носові ходи при грипі; змішаною зі скипи-даром камфорною олією, камфорним спиртом натирають боліс-ні місця при невралгії, люмбаго, ревматизмі.

МАК ПОЛЬОВИЙ (САМОСІЙКА) — Papaver rhoeas L.

Родина Макові — Papaveraceae

Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 30—90 см зав-вишки, з щетинистим квітконосним стеблом і листками. Листки розсічені, з видовженими гострозубчастими частками. Квітки ве-ликі, пелюстки їх яскраво-червоні, звичайно з великою темною плямою біля основи. Плід — коробочка, в якій при достиганні утворюються отвори, через які висівається насіння. Цвіте в трав-ні—липні.

Де росте? При дорогах, у посівах озимих культур, на погано оброблених ділянках, засмічених місцях.

Що збирають? У травні — червні пелюстки квіток.

Коли застосовують? Червоні пелюстки маку містять алка-лоїд реадин, мекоціанін, слиз. Застосовують їх як болезаспокій-ливий засіб, при хворобах дихальних шляхів, проти кашлю. Від-вар на молоці вживають при кору (щоб зумовити висип) та хворобах сечового міруха, а також при дизентерії і проносах у дітей, з медом — проти посиленої пітливості.

Використовують у вигляді відвару з водою або з молоком. 10 г спорошкованих макових пелюсток варять в 1 склянці води або молока. Вживають по 1 столовій ложці тричі на день, а при безсонні — 1 столову ложку — за півгодини перед сном.

Застосовують також відвар на меду. На 1 склянку води бе-руть 2 чайні ложки меду, варять 5—10 хвилин, додають 2 чайні ложки спорошкованих пелюсток маку і п'ють по 1 чайній ложці тричі на день. В молочному соку рослин є отруйні алкалоїди протопин і тебаїн.

Валеріана лікарська - Valeriana