Структурно-функціональні особливості яєчка у ссавців в умовах загальної гіпотермії

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………….. 3.

Розділ І Огляд літератури

Клінічні спостереження впливу гіпотермії……………………...... 5.

Вивчення впливу експериментальної гіпотермії……………….... 7.

Розділ ІІ Методика та об`єкти дослідження………………………...... 17.

Розділ ІІІ Практична частина роботи

3.1.Структурні зміни в сім`яниках через одну добу від початку дослі-ду…………………………………………………………………………… 18.

3.2. Структурні зміни в сім`яниках через сім днів після дії холодового фактору…………………………………………………………………... 23.

3.3. Структурні зміни в сім`яниках на 14-ту добу після дії холодового фактору…………………………………………………………………... 26.

Висновки……………………………………………………………….... 35.

Список літератури………………………………………………………. 36.

ВСТУП

Актуальність теми. Людина, існуючи як частина природи, постійно піддається впливові факторів зовнішнього середовища. Одним із них є холод. Його дія супроводжує людину протягом тривалого періоду її життя. Часто людині доводиться стикатися із впливом низької температури, особливо під час деяких видів виробничої діяльності.

Поєднання низької температури з іншими кліматичними факторами (підвищена вологість, перепади атмосферного тиску) створюють несприятливі умови, що призводять до порушення кровоплину в органах і тканинах та розвитку морфологічних змін, які необхідно досліджувати для їх запобігання.

Переважно таким впливам піддаються жителі Півночі, проте, крім них існує велика кількість людей, що прибувають туди з південних районів. Як наслідок недооцінки особливостей клімату в цій зоні, у них спостерігається ураження холодом під час роботи на відкритих майданчиках, що може стати причиною відмороження тієї чи іншої частини тіла або загального переохолодження організму.

Відомо, що холодовий фактор широко застосовується в клінічній практиці при оперативних втручаннях, особливо на відкритому серці, з використанням глибокої гіпотермії всього організму, яка дає можливість на тривалий період відключати кро-вопостачання органів і тканин за рахунок різкого зниження окисно-відновних процесів при охолодженні тіла, а також як один із методів консервації органів і тканин. Вплив загального охолодження вимагає детального вивчення, оскільки під час гіпотермії є і ішемія тканин, яка призводить до значного порушення гемомікроциркуляторного русла і ушкодження структурних елементів.

Наукова новизна. За останні роки з'явились окремі роботи по вивченню впливу загальної глибокої гіпотермії на кровоносні судини, ланки гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) і тканинні елементи, в яких доведено, що на висоті охолодження і, особливо, в ранні строки постгіпотермічного періоду в органах і тканинах виникає комплекс структурно-функціональних перетворень.

Холод є одним із екзогенних патогенетичних факторів, який спричиняє зміни зі сторони судин та паренхіми сім'яників, і може виникнути така ситуація, коли довготривале порушення кровоплину приведе до виникнення незворотних ішемічних змін з пошкодженням сперматогенезу, що, безумовно, може привести до безпліддя. Тому, визначення термінів виникнення цих критичних змін в сім'яниках під впли-вом гіпотермії ще недостатньо обгрунтовані.

Практично відсутні літературні відомості про зміни в кровоносних судинах, ланках ГМЦР, сім'яних звивистих канальцях в умовах загальної глибокої гіпотермії, дані про репаративні процеси постгіпотермічного періоду, що має важливе теоретичне і клінічне значення.

Мета і задачі дослідження. Встановити морфофункціональні закономірності будови кровоносних судин, ГМЦР, паренхіми сім'яників на висоті охолодження до 30 днів для визначення морфологічних основ компенсаторно-відновних процесів у них.

Відповідно до мети дослідження, було поставлено таку задачу:

1.Встановити характер компенсаторно-відновних процесів у кровоносних судинах, ланках ГМЦР, сім'яних звивистих канальцях та гландулоцитах на 1, 7, 30 діб.

Об 'єкти дослідження: сім'яники 10-ти дорослих білих щурів.

Предмет дослідження: кровоносні судини, гемомікроциркуляторне русло, сім'яні звивисті канальці, гландулоцити.

Методи дослідження. Для визначення морфофункціональних змін компонентів судинної сітки, гемомікроциркуляторного русла, сім'яних звивистих канальців та гландулоцитів на висоті дії загальної глибокої гіпотермії у щурів використовували методи ін'єкції кровоносного русла, гістологічного, досліджень з відповідним морфометричним аналізом.

РОЗДІЛ І

Огляд літератури

1.1. Клінічні спостереження впливу гіпотермії.

Відносини людства з холодом та теплом складалися по-різному. Проте, вони існують відколи існує людство. Спочатку люди лише потерпали від холоду та надмірного тепла, але з часом, набуваючи досвіду та будучи вимушеними виживати за будь-яких умов, навчилися використовувати навіть негативні для них раніше фактори собі на благо. Зокрема, що стосується холоду, який нас безпосередньо цікавить, то було помічено наступне: якщо до забитого місця прикласти холодний предмет, то менш вираженими є крововиливи та набряки тканин. Отож, маємо перші висновки про дію холоду на судини. Крім того, є дані про застосування загальної гіпотермії з жарознижувальною метою (укутування хворих із гарячкою простирадлами, змоченими крижаною водою). Вивчався також і вплив холоду на обмінні процеси. Зокрема проводилися дослідження щодо властивості холоду знижувати ативність обмінних процесів. Цим обгрунтовано консервуючі властивості низької температури щодо продуктів харчування. Ним же була помічена наступна закономірність: поряд із консервуючими властивостями холоду призаморожуванні та, особливо, при різкому розморожуванні відбувається руйнація тканин.

Застосування холоду, поряд із цілющими травами і кровопусканням, є одним з найдавніших в історії людства методів лікувального впливу на організм хворої людини. За 2500 років до нашої ери в древньому Єгипті застосовували холодові компреси для лікування переломів кісток черепа та поранень грудної клітки. В «Іліаді» Гомера також згадується про застосування холодових примочок при пораненні грудей.

В творах «батька медицини» Гіпократа детально описується лікувальний ефект місцевого застосування холоду для зупинки кровотечі з ран і при травматичному набряку. Холод є одним із найстаріших анестезуючих засобів. Ще в середні віки військові лікарі застосовували холод для знеболення хірургічних операцій.

Пам'ятною віхою в історії кріохірургічного методу були проведені в кінці 40-х років XX ст. -дослідження Таmple Faу, які знову пробудили цікавість до застосування холоду. Перші його роботи були присвячені спробам полегшити страждання інкурабальних хворих раком, яким протягом кількох тижнів проводили ірригацію вогнищ ураження крижаною водою. В подальшому Fay застосував локальне