Різноманітні види стресових впливів на організм, до числа яких входить і холод, викликають відповідну реакцію з боку лізосомального апарату клітини. В основному, вона є універсальною і тому має неспецифічний характер. Зокрема, під впливом короткочасної дії холоду (плавання у воді при температурі + 16-18°С протягом 15-30 хв) у щурів спостерігається зменшення стабільності лізосом, збільшення виходу з них ферментів при інкубації іn vitro[19].

У зв'язку із актуальністю проблеми дії низьких температур на організм та із широким застосуванням останніх в практичній медицині багатьох вчених зацікавило питання дослідження впливу загальної та місцевої гіпотермії на різні тканини, органи та системи організму.

Зокрема, досліджено стан лізосом печінки та головного мозку в динаміці акліматизації білих щурів до холоду (температура + 2-4°С). Встановлено, що на першу добу перебування щурів на холоді різко зростала активність протеолізу з лізосомах, відбувався перерозподіл протеолітичної активності. Остання досягала найвищих показників на 3-тю добу, а на 15-ту добу експерименту поверталася до норми.

Досліджувався також вплив холоду на лімфатичні вузли. Тварини забивалися відразу після дії холоду. В лімфовузлах спостерігалося зменшення площі судинного русла, очевидно, у зв'язку з тривалим спазмом, або, можливо, перерозподілом крові. Це зменшення становило близько 4,5 % в порівнянні з нормою. Поряд з цим, стромальна основа збільшувалась в меншій мірі (близько 4, 2% в порівнянні з нормою). Таке збільшення було розцінене як наслідок набряку тканини і застою в мікроциркуляторних структурах.

Охолодження організму при певних обставинах приводить до зниження його імунної реактивності, що робить останній особливо,чутливим до різного роду інфекційних збудників. Зокрема, було встановлено, що при глибокій гіпотермії відбувається перебудова активності Т- і В-лімфоцитів. Виходячи з цього, можна допустити, що переохолодження приводить до перебудови імунної реактивності організму як в процесі переохолодження та зігрівання, так і в постгіпотермічний період. Також проведені дослідження показали, що під впливом дії загальної глибокої гіпотермії розвивається лейкоцитопенія, що не є специфічною відповіддю організму, а ранньою реакцією загального адапта-ційного синдрому[20].

Однією з важливих ланок терморегуляії є судинне русло покривних тканин, зокрема артеріоли, постартерюли, капіляри та венули. Найбільшого значення надають артеріоло-венулярним анастомозам, що знаходяться в тихчастинах тіла, які виконують провідну роль у процесах теплообміну з навколишнім середовище.

Зокрема, вивчався вплив холоду на вільну задню кінцівку щура. При цьому він піддавався місцевій дії гіпотермії по 2 год протягом 8 днів. Згідно з аналізом даних, з'ясовано, що в ранні терміни (1-2 тижні) збільшувалася кількість функціонуючих капілярів, відмічався спазм артеріол та прекапілярних сфінктерів, стан і агрегація форменних елементів крові. В пізні терміни охолодження спостерігалася звивистість ходу артеріол, зменшення кількості капілярів із одночасним збільшенням кількості артеріоло-венулярних анастомозів. Поряд з цим, спостерігається збільшення діаметра середніх та дрібних артерій нижньої кінцівки.

З'ясовано реакцію судин печінки на зниження температури. На препа-ратах спостерігаються ділянки з роширеними та звуженими судинами, а також із незміненими кровоносними судинами та капілярами. Можливо, різке переохолодження неадаптованого до холоду організму приводить до звуження кровоносних судин, особливо поверхневих. Глибокі судини в цей час переповнені кров'ю і розширені. При подальшому охолодженні картина змінюється: в розширених судинах тиск падає і компенсаторно звужуються глибше розташовані елементи судинного русла. Такі явища описані і іншими вченими [3.].

Досліджувався вплив холоду на стан мітохондрій міоцитів скелетних м'язів[3.]. Матеріал для дослідження забирався на висоті охолодження та на виході зі стану загальної глибокої гіпотермії. Дослідження показало, що на висоті охолодженя мітохондрії мають вигляд коротких і широких трубочок та знаходяться в стані набрякання. На це вказує просвітлення матриксу, роз-ширення, дезорганізація та фрагментація крист. При цьому зменшення кіль-кості крист в мітохондріях більше виражене на периферії волокон. На виході зі стану загальної глибокої гіпотермії описані вище ознаки посилювалися і доприєднувалися вакуопізація мітохондрій та повне руйнування крист. Подібну картину описували і інші автори [ 7,13,15].

Встановлено судинно-тканинні співвідношення в легенях білих щурів у процесі їх адаптації до температури 0-2°С протяом 6 тижнів [4 ]. Проведені дослідження показали, що гемодинамічні та морфологічні зміни в легенях щурів у процесі адаптації мають стадійний характер. Зокрема, до 7-ми діб спостерігається адаптаційно-стресова напруженість, що проявляється спазмом легеневих артерій та артеріол, порушенням мікроциркуляції, а також спазмом дрібних бронхів і бронхіол. Від 21-ої по 28-му доби розвивається стадія стабілізації. Для неї характерне повнокрів'я легень, набряк стінок судин і бронхів. І, нарешті, стадія адаптованості, що триває від 35-ої по 42-гу доби.

В процесі пристосування організму до холоду важливу роль відіграє симпатикоадреналова система. Вона активується центральними механізмами терморегуляції, що веде до підвищення виділення енергії у вигляді тепла. Саме це забезпечує підтриманя всіх життєвоважливих функцій організму [8,17].

В результаті дослідження впливу гіпотермії на яєчники [18], встановлено, що основною ознакою змін відразу після дії холоду є набряк складових компонентів паренхіми,спазм середніх і дрібних артерій та артріол. Морфометричні показники розподілу фолікулів і їх структурної організації, в порінянні з контролем, практично не змінюються. Проте, починаючи з першої доби після дії загальної глибокої гіпотермії, у судинному руслі і паренхімі яєчників відбуваються послідовні зміни, що проходять в чотири стадії: 1) стадія набрякових явищ (1-ша-3-тя доби); 2) стадія дистро-фічних змін (7-ма доба); 3) стадія пристодувально-компенсаторних процесів (14-та доба); 4) стадія відновних процесів (30-та доба).

Перша стадія