характеризується значним набряком клітинних та поза-клітинних структур судинної стінки кровоносного русла та паренхіми яєчників. Всі ланки артеріальної частини кровоносного русла звужуються, а венозної - розширюються. Зменшується кількість премордіальних фолікулів, всі види фолікулів і овоцити, які їх населяють, зменшуються за діаметром. В другій стадії спостерігаються дистрофічні та некротичні зміни ядер і цитоплазма-тичних органел ендотеліоцитів, перицитів, овоцитів і фолікулярних клітин, стромальних клітиних і позаклітинних структур. При цьому відмічена значна дилятація всіх складових ланок кровоносного русла, міграція із кровоносного русла формених елеменів крові, зменшення розмірів і кількості всіх видів фолікулів, руйнування складових компонентів гемато-фолікулярного бар'єру. Основною ознакою змін у кровоносному руслі та паренхімі яєчників на 14-ту добу після дії загальної глибокої гіпотермії є внутрішньоклітинні пристосу-вальнокомпенсаторні явища. Вони проявляються утворенням нуклеолемних і ретикулярних ядерець, збільшенням поверхні ядра за рахунок утворення багаточисельних інвагінацій нуклеолеми, виникненням молодих мїтохондрій із електроннощільним матриксом і впорядкованими кристами, відновленням структурної організації цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки і появою багаточисельних рибосом. На оптичному рівні спостерігаються нормалізація просвіту всіх судин кровоносного русла яєчника, структурної організації паренхіми і морфометричних показників будови всіх видів фолікулів. Присто-сувально-компенсаторні явища, що спосте'рігаються на 30-ту добу після дії холодового фактора, сприяють відновленню ангіоархітектоніки яєчника, гісто-логічної та електронномікроскопічної будови стінок всіх складових компо-нентів його кровоносного русла, лежать в основі нормалізації структурної організації паренхіми яєчників і відновлення процесів дозрівання фолікулів[10,15].
Досліджуючи вплив місцевої гіпотермії на нирку, встановлено, що в таких умовах знижується споживання кисню органом, попереджуються хімічні пошкодженя, створюються умови фізіологічного спокою, що дає можливість проводити тривалі оперативні втручаня на знекровленому органі. Локальну гіпотермію здійснювали льодом, хлоретилом, спеціально сконструйованими капсулами або регіональною перфузією.
Дослідами по впливу загальної глибокої гіпотермії на нирку виявлено, що остання викликає виражений спазм на висоті охолодження, який морфологічно проявляється у звуженні просвіту артерій, інтенсивною констрікцією м'язової оболонки, поглибленням складок внутрішньої еластичної мембрани, клітини ендотелію в цей час розміщуються, переважно, на верхівках її складок. В процесі відновного періоду спазм артеріальних судин слабшає, але ще залишається набряк їх складових компонентів, що спостерігається в окремих складниках у вигляді вакуолізації клітин м'язової оболонки, розволокнення і наявності складок внутрішньої еластичної мембрани неодинакової величини. Найбільше вираженими набрякові зміни стають з 3-ої по 7-му доби відновного періоду. Про це свідчить наростання площі м'язової оболонки кровосних судин та об'єму ниркових тілець. Нормалізація компонентів стінок кровоносних судин стає помітною з двохтижневого терміну відновного періоду. Про це говорять збільшення просвіту артеріальних судин, зменшення об'єму ниркових тілець та площі м'язової оболонки. Окрім цього, зменшується вакуолізація цитоплазми міоцитів середньої оболонки стінки судин. Цей процес практично завершується до 30-ої доби постгіпотермічного періоду, коли більша кількість ниркових тілець повертається до норми після дії загальної глибокої гіпотермії. Проте частина тілець зазнає незворотніх змін у вигляді колабування клубочкових капілярів з розширенням порожнини капсули, а іноді із зростанням парієтального і вісцерального листків капсули нефрона між собою.
З самого початку дії холодового фактора порушується гемодинаміка в ланках мікроциркуляторного русла. Через спазмування артеріальних судин дрібного калібру знижується інтенсивність кровотоку і виникає стаз крові у вигляді "монетних стовпчиків". Ендотелій інтими в цей час нерідко є злущеним, що є додатковим фактором для розвитку мікротромбозів. Венозні судини значно розширюються як в кірковій, так і в мозковій речовині.
Проводячи дослідження впливу холоду на шкірний покрив [1,3,20], встановлено, що відразу після дії загальної глибокої гіпотермії виявляється звуження просвіту артеріол з відповідним зменшенням в діаметрі венул, капілярів, лімфатичних судин всіх шарів шкіри та вираженою дегранулжп'єю тканинних базофілів. Різні терміни постгіпотермічного періоду характери-зуються поступовим збільшенням просвіту мікросудин, зменшенням кількості, діаметру, площі та об'єму тканинних базофілів. Найбільш виражені зміни спостерігаються в мікроциркуляторному руслі з 3-ї по 7-му доби постгіпотер-мічного періоду, що проявляються вираженим набряком ендотеліоцитів, гладких м'язів, відростків перицитів, найбільш достовірним зниженням діаметру, площі, об'єму і кількості тканинних базофілів. Нормалізація структур мікроциркуляторного русла різних шарів шкіри починається з 14-ої доби постгіпотермічного періоду. Цей процес проявляється достовірним розши-ренням артеріол, венул і гемокапілярів, що корелює із збільшенням тканинних базофілів за розмірами і кількістю з тенденцією до зменшення процесів дегрануляції. Відновний процес практично завершується до 30-ої доби, що морфологічно і морфометрично проявляється в нормалізації середнього діаметру і стінки мікросудин, розмірів і кількості тканинних базофілів.
РОЗДІЛ ІІ
Методика та об`єкти дослідження
Об`єктом для вивчення будови кровоносних судин, гемоциркуляторного русла та паренхіми статевої залози самців було обрано 25 білих безпорідних дорослих щурів масою 180-200г.
Для дослідження тварини були поділені на 2 групи Перша група була контрольною. У другій групі тварин вивчали пошкоджуючі ( в ранні – 1, 7, діб ) та компенсаторно-відновні процеси – у віддалені ( 30 діб ) строки постгіпотермічного періоду.
Вивчення кровоносних судин, ланок гемомікроциркуляторного русла і паренхіми сім`яників здійснювали комплексним методом. Для вирішення завдань було застосовано наступні методи дослідження:
Охолодження тварин до стану загальної глибокої гіпотермії.
Ін`єкційний метод дослідження судинного русла щура.
Гістологічні дослідження стінки судин, гемоциркуляторного русла і паренхіми сім`яників в нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії
Кількісний аналіз результатів гістометричного дослідження із статистичною обробкою даних.
Тварин поміщали в холодову камеру з температурою -32С. При цьому вимірювали ректальну температуру, досягаючи її зниження з +38-39С до +15С.
Для вивчення судинного русла сім`яників користувалися ефірно-хлороформною сумішшю паризької синьої. Забір матеріалу для світлооптичного дослідження проводили за загальноприйнятими методиками.
Для об`єктивної характеристики пошкоджуючих та адаптаційно-відновних процесів стану кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла та