2.Переважаючим є відділ Magnoliophyta, який об’єднує 41 родину (95.3% від загальної кількості родин). Відділ Polypodiophyta включає 1 родину (2.3% від заг. к-ті родин). Відділ Pinophyta також має 1 родину ( 2.3% від заг. к-ті родин).

Серед родин переважаючими є: Rosaceae — 13 видів (13.4% від заг. к-ті видів); Lamiaceae — 8 видів (8,2% від заг.к-ті); Liliaceae — 6 видів (6.2% від заг.к-ті); Asteraceae — 5 видів (5.2 % від заг.к-ті). ); Fabaceae і Scrophulariaceae налічують по чотири види (4.1% від заг. к-ті); Boraginaceae, Caprifoliaceae, Apiaceae, Primulaceae, Caryophyllaceae, Betulaceae, Ranunculaceae об’єднюють по три представника (3.1% від заг. к-ті); передостаннє місце займають Rubiaceae, Ericaceae, Salicaceae, Violaceae, Urticaceae та Pinaceae, що нараховують по два види ( 2.1% від загальної кількості всіх видів).

Найменш чисельними є 24 родини: Aspidiaceae, Aristolochiaceae, Papaveraceae, Fagaceae, Hypericaceae, Poligonaceae та інші, які мають по одному представнику (1 % від заг. к-ті видів).

3. За біоморфами лікарські рослини розподілились наступним чином: полікарпики — 61 вид (62.9% від заг. к-ті видів); деревні рослини — 12 видів (12.4% від заг.к-ті); чагарникові рослини — 11 видів (11.3% від заг.к-ті); монокарпики: дворічні рослини — 6 видів (6.2% від заг. к-ті); однорічні рослини — 6 видів (6.2%від заг. к-ті); напівчагарники — 1 вид ( 1% від заг.к-ті).

4. Найбільша кількість видів — 43 (44.3% від заг.к-ті ) зустрічаються досить рясно; 26 видів лікарських рослин (26.8% від заг.к-ті) — рясно; 19 видів (19.6% від заг к-ті) Ї рідко; 7 видів (7.2% від заг.к-ті) Ї дуже рясно; 2 види (2.1% від заг.к-ті): Allium ursinum і Platanthera bifolia зустрічаються поодиноко.

5. Переважаючим флороценотипом є неморальний, який нараховує 44 види (45.4% від заг к-ті видів); сегетальний флороценотип — 13 видів (13.4% від заг. к-ті); рудеральний об’єднує 11 видів (11.3% від заг.к-ті); бореальний — 10 видів (10.3%); лучний — 9 видів (9.3%); гігрофільний — 6 видів (6.2% від заг.к-ті); лучно-степовий — 4 види ( 4.1% від заг.к-ті).

Синантропна флора налічує 24 види (24.7% від заг.к-ті).

6. Серед досліджених видів зустрічається: евтрофів — 50 (51.5% від заг. к-ті видів); мезотрофів — 41 (42.3% ); оліготрофів — 6 (6.2 % ).

7. За вимогами до вологості спостерігаємо такий розподіл лікарських рослин: гігрофіти — 17 видів (17.5% від заг.к-ті всіх видів); мезофіти — 74 види ( 76.3% від заг. к-ті); ксерофіти — 6 видів (6.2% від заг. к-ті).

ЛІТЕРАТУРА

1. Азбука природы (Лекарственные растения). — М.: Знания, 1983. — 143с

2. Бензель А.В., Грицик А Р., Олійник Т.А. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні: Пряно-ароматичні рослини.— Львів: Піраміда, 2004. — 84 с.

3. Бензель А.В., Олійник П.В., Грицик А.Р., Долинська О.Н. Лікування соками рослин.— Івано-Франківськ: В-во ІФДНА, 2003. — 180 с.

4. Гаммерман А.Ф. и др. Растения-целители. — М.: Медицина, 1973. — 330 с.

5. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. — Київ: Фітосоціоцентр, 2000. — 240 с.

6. Грунти Івано-Франківської області. — Ужгород: Карпати, 1969. — 77 с.

7. Дендрофлора України. Дикорослі культивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник ? М.А. Кохно, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова і НАН України, Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка.— К.: Вища шк., 2001. — 207 с.

8. Елин Е.Я. Растения наших лесов. — 2-е узд.— К.: Рад. школа, 1983.— 239 с.

9. Заверуха Б.В. Квіти дванадцяти місяців. — Київ: Урожай, 1974. — 144 с.

10. Заячук В.Я. Дендрологія. Покритонасінні: Навчальний посібник. — Львів: ТзОВ "Фірма Камула", 2004. — 408 с.

11. Зубницька М.П. Усе знадобиться, що в землі коріниться. Секрети зеленої планети. — Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2006. — 176 с.

12. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Лекарственные растения Украины. — Киев: Урожай, 1971. — 352 с.

13. Картух В.В. Жива аптека. — Київ: Здоров’я, 1992. — 250 с.

14. Картух В.В. Ліки навколо нас. Київ: Здоров’я, 1973. — 446 с.

15. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350 с.

16. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник ? , Відпов. Ред. А.М. Гродзінський. — К.: УРЕ, 1990. — 544с.

17. Лікарські рослини ? За ред-ю М.М. Приходька. — Івано-Франківськ, 2002.— 450 с.

18. Лікарські рослини і їх застосування. — К.: Здоров’я, 1981. — 236 с.

19. Мацку Я., Критча И. Атлас лекарственных растений. — Братислава: Изд-во Словацкой АН, 1972. — 464 с.

20. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин України. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 172 с.

21. Мольченко Л.Л., Постоловський Д.О. Лісодекоративний селекційний розсадник "Клубівці". Івано-Франківськ, 1992. — 38 с.

22. Морозюк С.С., Протопова В.В. Трав’янисті рослини України: Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2007. — 216 с.

23. Нечитайло В.А., Кучерява А.Ф. Ботаніка. Вищі рослини .— К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 432 с.

24. Носаль М.А. Від рослини до людини. — Київ: Веселка, 1995. — 340 с.

25. Определитель высших растений Украины. — Киев: Наукова думка, 1987.— 548 с.

26. Перевозченко И.И., Андриенко Т.Л. Растения зеленой аптеки. — К.: Урожай, 1989. — 144 с.

27. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. — Киев: Урожай, 1991.— 200 с.

28. Петров В.В. Из жизни зеленого мира: Пособие для учащихся. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1982. — 127