Betulaceae, Ranunculaceae об’єднюють по три представника лікарських рослин (3.1% від заг. к-ті); передостаннє місце займають родини Rubiaceae, Ericaceae, Salicaceae, Violaceae, Urticaceae та Pinaceae, що нараховують по два види ( 2.1% від загальної кількості всіх видів).
Найменш чисельними є 24 родини: Aspidiaceae, Aristolochiaceae, Papaveraceae, Fagaceae, Hypericaceae, Polygonaceae та інші, які мають по одному представнику, що становить від загальної кількості видів 1 %.
Таблиця 3.
Аналіз флори за біоморфами
№п/п | Біоморфи | Кількісь видів | % від заг. к-ті
1 | Дерева | 12 | 12.4
2 | Чагарники | 11 | 11.3
3 | Напівчагарники | 1 | 1.0
4 | Полікарпики | 61 | 62.9
5 | Монокарпики
Дворічники | 6 | 6.2
Однорічники | 6 | 6.2
Рис.1. Аналіз флори за біоморфами
Таким чином, зробивши біоморфологічний аналіз, можна побачити, що лікарські рослини розподілились наступним чином: найчисельнішими є полікарпики — 61 видів: Dryopteris filix-mas, Ledum palustre, Fragaria vesca та ін., що становить 62.9% флоронаселення території Клубовецького лісового масиву; друге місце за чисельністю займають деревні рослини — 12 видів: Picea abies, Quercus robur , Pinus sylvestris та ін., що складає 12.4% від усього рослинного покриву; третє місце у спектрі біоморфів посідають чагарникові рослини — 11 видів: Rosa canina, Prunus spinosa, Crataegus monogina та ін., що становить 11.3% від загальної кількості; наступне місце займають помонокарпики: дворічні рослини — 6 видів: Carum carvi, Alliaria petiolata, Melilotus albus (6.2%) та однорічні рослини — 6 видів: Daucus carota, Viola tricolor, Lavatera thyringiaca (6.2%); останнє місце з поміж біоморфів обіймають напівчагарники — 1 вид: Thymus serpullum, що становить від загальної кількості видів 1%.
Таблиця 4.
Аналіз рясності
№п/п | Рясність | Кількість видів | % від заг.к-ті
1 | Cop і | 7 | 7.2
2 | CopІ | 26 | 26.8
3 | Cop№ | 43 | 44.3
4 | Sp | 19 | 19.6
5 | Sol | 2 | 2.1
Рис. 2. Аналіз рясності
Отже, зробивши аналіз рясності, ми дослідили, що лікарські рослини зустрічаються : *
дуже рясно Ї 7видів (7.2% від загальної кількості всіх рослин): Anemone nemorosa, Viola canina, Primula veris та ін.;*
рясно Ї 26 видів (26.8% від загальної кількості): Rubus idaeus, Ficaria verna, Fragaria vesca та ін.;*
досить рясно Ї 43 види (44.3% від заг. к-ті): Dryopteris filix-mas, Urtica dioica, Geum urbanum та ін.;*
рідко Ї 19 видів (19.6% від заг. к-ті): Betula alba, Salix alba, Padus racemosa та ін.; *
поодиноко — 2 види (2.1% від загальної кількості всіх рослин): Allium ursinum і Platanthera bifolia.
Таблиця 5.
Аналіз флори за флороценотипами
Флороценотип | Кількість видів | % від заг. к-ті
Неморальний | 44 | 45.4
Бореальний | 10 | 10.3
Лучний | 9 | 9.3
Лучно-степовий | 4 | 4.1
Гігрофільний | 6 | 6.2
Рудеральний | 11 | 11.3
Сегетальний | 13 | 13.4
Рис. 3. Аналіз флори за флороценотипами
Отже, зробивши аналіз флори за флороценотипами можна побачити, що переважаючим флороценотипом на території Клубовецького лісового масиву є неморальний, який нараховує 44 види, що становить 45.4% від загальної кількості. До неморального флороценотипу належать такі види як: Quercus robur, Anemone nemorosa,Vinca minor, Asarum europaeum та ще багато інших. Другим за чисельністю є сегетальний флороценотип — 13 видів, що складає 13.4% від загальної кількості. Представниками є такі види: Symphytum officinale, Centaurium erytheraea, Daucus carota та ін. За сегетальним флороценотипом слідує рудеральний, який об’єднує 11 видів і від загальної кількості це становить 11.3%. Сюди відносяться такі представники: Chelidonium majus, Lavatera thuringiaca, Leonurus quinquelobatus та ін.
Сукупність рудерального та сегетального флороценотипів становлять синантропну флору, яка включає 24 види (24.7% від загальної кількості).
Наступне місце займає бореальний флороценотип — 10 видів (10.3%): Pinus sylvestris, Picea abies, Oxalis acetosella та ін. За ним іде лучний флороценотип — 9 видів (9.3%): Linaria vulgaris, Geranium pratense, Thymus serpyllum та ін. Одне з передостанніх місць за кількістю видів посідає гігрофільний флороценотип, який нараховує 6 видів (6.2% від загальної кількості): Ledum palustre, Carex pilosa, Lysimachia nummularia та ін. Останнє місце по кількості видів займає лучно-степовий флороценотип, до якого входять 4 представника, що складає 4.1% від загальної кількості всіх видів: Alliaria petiolata, Saponaria officinalis та ін.
Таблиця 6.
Аналіз флори за вимогами до мінеральних речовин
За вимогами до мін.реч. | Кількість видів | % від заг. к-ті
Евтрофи | 50 | 51.5
Мезотрофи | 41 | 42.3
Оліготрофи | 6 | 6.2
Рис. 4. Аналіз флори за вимогами до мінеральних речовин
Отже, найбільше на території Клубовецького лісництва зустрічається евтрофів — 50 видів (51.5%): Urtica dioica, Urtica urens, Convallaria majalis, Scilla bifolia та ін. Наступне місце займають мезотрофи — 41 вид (42.3%): Hypericum perforatum, Potentilla erecta, Veronica officinalis та ін. Останнє місце посідають оліготрофи — 6 видів (6.2 %): Ledum palustre, Sedum acre, Saponaria officinalis та ін.
Таблиця 7.
Аналіз флори за вимогами до вологості
За вимогами до вологості | Кількість видів | % від заг. к-ті
Гігрофіти | 17 | 17.5
Мезофіти | 74 | 76.3
Ксерофіти | 6 | 6.2
Рис. 5. Аналіз флори за вимогами до вологості
Отже, зробивши аналіз флори за вимогами до вологості спостерігаємо такий розподіл лікарських рослин:*
гігрофіти —17 видів (17.5% від загальної кількості всіх видів):Ledum palustre, Carex pilosa, Coronaria flos-cuculi та ін.;
* мезофіти — 74 види ( 76.3%від заг. к-ті): Urtica dioica , Dryopteris filix-mas, Asarum europaeum та ін.;