* ксерофіти — 6 видів (6.2% від заг. к-ті): Sedum acre, Genista tinctoria, Vacinium vitis-idaea та ін.

4.3. Еколого-біологічні особливості найбільш поширених видів

Черемха звичайна

Padus racemosa

Невелике дерево до 10 м висоти, з густою кроною. Крона матова, темно-сіра. Молоді гілки оливкові або вишнево-червоні. Листки чергові, еліптичні, гострозубчасті. Квітки малі (5-7 мм в діаметрі), білі, зібрані в густі пазушні суцвіття. Плід Ї чорна кістянка. Цвіте в травні Ї початку червня. Плоди дозрівають в липні Ї серпні [12, ст.312].

Горобина звичайна

Sorbus aucuparia

Дерево з гладенькою сірою корою 10-16 м заввишки, з родини розових. Листки з 7-15 довгастих сизих листочків. Квіти 5-пелюсткові, білі, у щиткоподібному суцвітті. Плід кулястий, яскраво-червоний. Цвіте у травні–червні [35, ст. 481].

Шипшина собача

Rosa canina

Чагарник висотою 1-2 м з коричнево-червонуватою корою. Пагони вкриті шипами, шипи звичайно парні, серповидно зігнуті, рідше майже прямі, з домішкою щетиновидних шипів, особливо на молодих пагонах. Листки чергові, непарноперисті, з п’ятьма-сімома овальними або видовженими пилчастими, зісподу притиснутоопущеними листочками. Квіти з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками, п’ятипелюсткові, пелюстки блідо-або темно-червоні, широко яйцевидні. Під Ї оранжево-червоний, овальний або кулястий, соковитий, гладкий гіпантій. Цвіте в червні-липні, плоди достигають у серпні-вересні [20, ст.163].

Глід одноматочковий

Crataegus monogina

Колючий чагарник до 5 м заввишки з черговими пірчастолопатевими або роздільними листками і дрібними двостатевими квітками, зібраними в щиткоподібні суцвіття. Плоди (несправжні) круглі або еліпсоподібні до 12 мм завдовжки, з однією-п’ятьма кісточками, червоні. Цвіте в травні-червні, плоди достигають в серпні-вересні [20, ст. 52].

Ожина звичайна

Rubur caesius

Це — чагарник. Річні його гілки дугоподібно вигнуті, вкриті дрібними колючками. Пагони з легким нальотом. Листки довгочерешкові з 3-5 знизу білоповстистими великозубчастими листочками. Пелюстки квіток білі. Плоди Ї складні чорні кістянки у верхівкових гронах. Цвіте з кінця травня до осені [14, ст.131-132].

Малина звичайна

Rubus idaeus

Це — чагарник висотою до 1,5-2 м. Стебло усіяне дрібними колючками або білуватими щетинками, пряме. Нижні листки пірчасті, з п’ятьма-сімома листочками, верхні Ї трійчасті; листочки яйцевидні, загострені, подвійно-пірчасті, зісподу тонкобілоповстисті [20, ст. 92]. Квітки білі, нечисленні, зібрані в трохи пониклі суцвіття, сидять на верхівках стебел в пазухах листків. Плоди збірні, з соковитих червоних, зрослих між собою кістянок; плоди солодкі, запашні, легко відокремлюються від квітколожа.

Цвіте в травні-червні. Плоди достигають у червні-липні.

Суниці лісові

Fragaria vesca

Багаторічна трав’яниста рослина 5-30 см завдовжки. Кореневище буре горизонтальне з довгими повзучими пагонами. Пагони мають видовжені міжвузля і легко вкорінюються у вузлах. Стебло пряме, волохате. Листки трійчасті, прикореневі, з трьома сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні, квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні-червні. Плоди Ї численні сухі зернятка на ягоді. Ягоди з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво-червоні, дозрівають у червні-липні [20, ст. 139].

Гравілат міський

Geum urbanum

Багаторічна трав’яниста рослина до 60 см заввишки, з багатоголовим кореневищем червонуватого кольору, яке за смаком і запахом нагадує гвоздику. Стебло порожнисте, малорозгалужене, прямостояче, шорстко-волохате. Прикореневі листки за формою відрізняються від стеблових: прикореневі — перисторозсічені, черешкові; стеблові — трилопатеві, сидячі. Квіти двостатеві, правильні, 5-членні; пелюстки яскраво-жовті, вільні. Тичинок і маточок багато. Плоди — багатогорішки, утворені з багатьох плодиків-горішків; плодики формуються з маточок. Цвіте з травня до початку червня [22, ст. 80].

Терен колючий

Prunus spinosa

Гіллястий чагарник 1-3 м заввишки. Терен має розлогу крону, гілки густо вкриті листям, з темно-сірою корою й численними колючками. Листки видовжені, довгасто-еліптичні, почергові. Квіти мають п’ятичленну оцвітину, багато тичинок, розміщені поодиноко, рідше по два-три на коротких квітконіжках [8, ст.64]. Плоди Ї кістянки, кулясті, сині з сизим нальотом, на смак терпкі, достигають у вересні-жовтні. Цвіте у квітні-травні.

Перстач прямостоячий

Potentilla erecta

Багаторічна трав’яниста рослина до 25 см заввишки, кореневище коротке, нерівномірно потовщене, циліндричне, здерев’яніле, ззовні темно-буре, на зламі червонувате. За сприятливих умов кореневище може досягати до 8 см у діаметрі. Стебло розгалужене, прикореневі листики трійчасті або п’ятірні на довгих черешках, стеблові Ї трійчасті, сидячі, з двома прилистками. Квітки на довгих квітконіжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечка Ї з чотирьох внутрішніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між собою [14,ст.142]. ПлідЇ багатогорішок, горішки нитковидні, світло-коричневі. Цвіте з травня по вересень.

4.4. Можливості використання лікарських рослин

Черемха звичайна

Padus racemosa

Черемха Ї одна з дуже фітонцидних рослин. Цікаво відзначити, що фітонцидні властивості черемхи були використані під час Другої світової війни для лікування загноєних ран.

Вся рослина містить в собі амигдонітрілглюкозид, який розпадається на гіркомигдальну ефірну олію, синильну кислоту і цукор. У плодах та корі її міститься дубильні речовини. До складу плодів входить також яблучна і лимонна кислоти, флавони, вітаміни С та Р.

В народній медицині використовують плоди, листя, кору. Плоди є добрим в’яжучим засобом і використовується при розкладах шлунково-кишкового тракту. Кору використовують для лікування лихоманки, ревматизму та венеричних захворювань. Листки, які містять у собі понад двісті міліграм-процентів вітамінів С, у вигляді чаю або настою вживають при хворобах легенів, бронхіті, проносах, при фурункульозі [9,ст.81]. Подекуди виготовляють настій однієї чайної ложки квітів у склянці холодної кип’яченої води і використовують його для примочок при запаленні слизової оболонки очей. Плоди черемхи збирають в міру достигання, коли вони стають чорними й соковитими. Сушать на відкритому повітрі.

Горобина звичайна

Sorbus aucuparia

Вживається як в’яжучий, сечогінний, антисептичний, протидизентерійний