Квіти горобини допомагають при мізерних менструаціях у жінок. Сирий сік, багатий на вітаміни, з медом п’ють ј склянки двічі-тричі на день. Полівітамінний чай готують так. Половину столової ложки плодів горобини і половину столової ложки плодів шипшини заливають двома склянками окропу варять 10 хвилин, залишають на добу в накритій емальованій посудині, додають до смаку меду або цукру й п’ють по ј склянки двічі-тричі на день.

Шипшина собача

Rosa canina

Плоди шипшини Ї полівітамінна сировина, яка має протизапальну, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну дію та підвищує опірність організму до інфекційних та простудних захворювань. Плоди містять вітамін С, каротин, дубильні і пектинові речовини, лимонну кислоту, цукор, значну кількість солі калію, а також солі заліза, марганцю, магнію і фосфору.

Застосовують як раннозагоювальний засіб при маткових та інших кровотечах, сечо- та жовчокам’яній хворобах, неврозах, астенії, недокрів’ї, гіпертонічній хворобі, нефритах, геморагічних діатезах, гемофілії, діабеті, пневмонії, бронхіальній астмі, при лікуванні хвороб очей, для поліпшення функції кровотворних органів, нормалізує зсідання крові, ущільнює стінки судин і зменшує їх ламкість. З плодів виготовляють сиропи ("Сироп з плодів шипшини"), масляні екстракти (каротолін); з насіння Ї олію шипшини та інші препарати [20, ст.165].

Глід одноматочковий

Crataegus monogina

Плоди глоду містять холін, ацетилхолін, дубильні речовини. Квіти Ї флавоноїди (гіперозид, кварцетин, вітексин), ефірну олію. Препарати глоду використовують при неврозах, деяких захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Їх широко вживають як кардіотонічний засіб при функціональних розладах печінки, серцевій слабкості, безсонні у серцевих хворих, початкових стадіях гіпертонії. Діють тонізуюче на серцевий м’яз, усувають тахікардію та аритмію, знижують кров’яний тиск та поліпшують загальний стан хворого. Рідкий екстракт глоду входить до складу препарату "Кардіовален" [20, ст.54].

Ожина сиза

Rubus caesius

В листках ожини сизої є вітамін С, органічні кислоти, дубильні речовини, в плодахЇ вітаміни C, PP, B , B , D, каротин.

Ягоди використовують як потогінний засіб. Дві столові ложки сухих ягід на 1 склянку окропу настоюють 15-20 хвилин і п’ють 2-3 склянки протягом 1-2 годин. Відвар коренів діє сечогінно, листків виявляє в’яжучу дію. Як протигнильний, кровоочисний засіб, що поліпшує перистальтику кишок, подразливість сліпої кишки, навіть проноси з кров’ю вживають напар ожини з квітками нагідок у співвідношенні 2:1.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку суміші, настоюють 10 хвилин і п’ють 3 малі склянки на день при застарілих катарах кишок.

При екземі, запаленні шкіри, для примочок і для полоскання рота і горла застосовують напар листків ожини (50 г на 1 л окропу) [14, ст.132].

Малина звичайна

Rubus idaeus

З лікувальною метою використовують плоди малини Ї для приготування малинового сиропу, який застосовують для поліпшення смаку ліків. Плоди містять ефірну олію, органічні кислоти (лимонну, яблучну, саліцилову), цукри, пектини.

Сушені плоди є потогінними, протигарячковими, вітамінними, проти- похмільними, болетамувальними, протизапальними, апетитними засобами, що посилюють травлення; їх вживають при гострому катарі верхніх дихальних шляхів, нежиті, грипі. Свіжі ягоди мають протицинготні властивості. Протипростудну дію плодів малини можна пояснити наявністю в них саліцилової кислоти.

Листки є засобом кровоспинним і кровоочисним, в’яжучим, протизапальним та антитоксичним, квіти Ї протизапальним, противірусним засобом, антитоксичним при укусах отруйних змій та скорпіонів [20, ст. 93].

Суниці лісові

Fragaria vesca

Використовують свіжі, сушені плоди і сушене листя. Листки вживають при недокрів’ї, ревматизмі, токсичних гепатитах, вони мають в’яжучу (при проносах) та глистогінну дію. Листки суниці містять алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини, вітаміни. Його збирають у період цвітіння суниці.

Свіжі плоди містять вітаміни (A, C, B, P), флавоноїди (галактози, ціанідин), органічні кислоти (яблучну, саліцилову), дубильні речовини, пектини, цукри, ароматичні сполуки, солі заліза, кобальту, марганцю, селену, кальцію і фосфору. Свіжі плоди збирають уранці коли зійде роса, або в кінці дня до появи роси. Плоди суниці посилюють апетит, покращують травлення, мають сечогінну, жовчогінну, антимікробну, протизапальну, цукровознижувальну, антисероїдну дію застосовують при атеросклерозі, діабеті, гіпохромній анемії, лейкозі, запорах, нервових розладах, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, зобі, жовчокам’яній та ниркокам’яній хворобах, захворюваннях печінки, набряках. Крім того, їх споживають у свіжому вигляді як дієтичне харчування при подагрі, артриті, хворобах селезінки [20,ст.140].

Місцево використовують настій листя та ягід суниць для полоскання ротової порожнини, лікування ран і порізів, виведення веснянок, плям на обличчі, при дерматитах, вуграх, екземі та лишаю.

Внутрішньо Ї настій сушених ягід (2 столові ложки на 200 мл окропу) приймають по 2 столові ложки 4 рази на день. Настій листя суниці (2 столові ложки на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день.

Зовнішньо Ї 200 г свіжих ягід настоювати на 300 мл горілки 30 днів. Протирати цим настоєм шкіру обличчя (перед застосуванням розвести кип’яченою водою 1:1).

Гравілат міський

Geum urbanum

Збирають усю рослину під час цвітіння, кореневища Ї восени. Застосовують як протизапальний і антисептичний засіб при слизистих проносах, катарах шлунка і товстих кишок; при внутрішніх кровотечах; геморої; при запаленні легень, як відхаркувальний засіб і при нічному потінні; при блюванні; здутті і болях у животі; при порушенні функції печінки. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку трави гравілату і настоюють 10 хвилин. П’ють 1-2 склянки на день, ковтками. Запашний відвар коренів вживають при