Зміст

Вступ...........................................................................................................................2

Розділ І. Огляд літератури ................................................................................6

1.1. Будова нирок у ссавців...........................................................................6

1.2. Будова нирок у людини..........................................................................8

Розділ ІІ. Матеріали і методи дослідження................................................10

2.1.Методи гістологічного дослідження...................................................10

2.2.Виготовлення гістологічного препарату.............................................10

2.3.Спеціальні методи мікроскопії............................................................14

2.4.Гістохімічний метод.............................................................................14

2.5.Імуногістохімічний метод....................................................................14

Розділ ІІІ. Результати дослідження та їх обговорення .............................17

3.1.Структурно-функціональні особливості нирок дитячого віку........17

3.2.Структурно-функціональні особливості нирок дорослого віку.......21

3.3.Структурно-функціональні особливості нирок похилого віку........22

Висновок..............................................................................................................27

Список використаної літератури....................................................................29

Додатки

Вступ

Мета

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей будови та функцій нирок у ссавців на етапах онтогенезу із застосуванням сучасних морфологічних методик. А також метою нашого дослідження було вивчення даних літератури про зміни, які відбуваються у здоровому органі (нирці) в процесі росту та старіння організму, з метою подальшого уточнення особливостей перебігу та прогресування гломерулопатій у різних вікових групах з урахуванням вікового стану органу-мішені(структурних та функціональних інволютивних змін).

Актуальність

Актуальними питаннями були: чи всі вищезгадані зміни у нирках є результатом вікових змін; чи, можливо, результатом первинного ураження нирок або преморбідного стану;як впливають вікові зміни на перебіг ниркових захворювань;чи інволютивні зміни можуть самі спричиняти ураження нирок. або змінювати перебіг та прогноз вже існуючих захворювань, впливати на ефективність лікування хворих.

Наукова новизна одержаних даних

Отримані нові дані оцінки кількісного вмісту лімфопоетичних клітин поодиноких лімфатичних вузликів в різному віці, а також взаємовідносин між клітинами.

Характер новизни носять показники кількісного вмісту лімфопоетичних клітин власної пластинки та внутрішньо-епітеліальних клітин нирок людини в різних періодах постнатального періоду онтогенезу.

Практичне значення одержаних результатів

Наявність в нирках людини власного добре розвиненого імунного апарату, який з віком розвивається та зазнає інволютивних змін, однак до похилого віку зберігають свою структуру та функцію, свідчить про те, що нирки не є рудиментарними, а повноцінним органом, функція якого до кінця не вияснена. Це слід враховувати хірургам при вирішенні питання оперативного лікування.

Характер змін імунного апарату в різному віці нагадує подібні у інших імунокомпетентних органах, що свідчить про наявність загально-біологічних процесів, які відбуваються в них з віком. Окрім цього закономірне становлення даного апарату такі ж у ендокринному та нервовому апаратах нирок та інших органів, що дає підстави вважати їх ланками єдиної системи: первинного реагування, оповіщення і захисту організму.

Найважливіша роль у видаленні продуктів життєдіяльності належить ниркам. Крім видалення шлаків, нирки виконують також функції щодо підтримки параметрів гомеостазу крові, регулювання кровообігу.

Функції нирок:

1) екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну;

2) екскреція чужорідних речовин;

3) екскреція надлишку органічних та неорганічних речовин, які потрапляють з їжею або утворюються в процесі метаболізму;

4) підтримка осмотичного тиску крові на постійному рівні;

5) підтримка іонного балансу організму;

6) підтримка кислотно-основного стану організму;

7) участь у регулюванні кровообігу;

8) утворення біологічно-активних речовин та ферментів;

9) участь у регулюванні об'єму циркулюючої крові.

Тому для нормальної роботи нирок значну роль відіграє їх кровопостачання. Воно характеризується тим, що кров, яка тече через них, використовується не тільки для підтримання трофіки органа, але і для сечоутворення. Тому кровоносні судини, забезпечуючи процес творення сечі, при виконанні функції відповідними відділами нефрона тісно взаємодіють з кожним відділом нефрона в кожній частині. Капіляри клубочків не виконують трофічної функції. Кров, яка виходить з капсули, залишається артеріальною, тобто містить практично стільки ж газів, скільки й та, що надходить. Виносна артеріола в кірковій речовині нирки знову розпадається на капіляри. Навколо звивистих частин канальців, розташованих у кірковому відділі, утворюється густа мережа канальців. На відміну від цього капіляри, що супроводжують канальці мозкового шару нирки, утворюють прямі судини, котрі різко розгалужуються. Ці капіляри беруть участь у процесі сечоутворення і виконують трофічну функцію .

Кровопостачання нирки за інтенсивністю нагадує кровопостачання ендокринних залоз. У нормі у дорослої людини через нирки проходить до 25%

крові, яка викидається серцем (1000- 1200мл/хв). При масі обох нирок 300 г питомий кровообіг через них складає 4 мл/(хв. г). Таке багате кровопостачання забезпечується завдяки анатомічним особливостям ниркових артерій, які відходять від черевного відділу аорти у вигляді короткого стовбура. За рахунок невеликої довжини розгалужень ниркових артерій забезпечується високий тиск у капілярах клубочків (65 - 70 мм рт. ст.). Підтримці високого тиску сприяє і менший діаметр виносної судини, яка забезпечує підвищений опір кровообігу. Такий рівень тиску потрібен для здійснення першої фази процесу сечоутворення - фільтрації .

Особливе місце займають нирки в підтриманні гомеостазу в організмі. Вони регулюють кількість циркулюючої крові і електролітів в крові, підтримуючи їх на однаковому рівні. Крім того ними підтримується стабільність артеріального тиску .

Незважаючи на відносну постійність ниркового кровообігу, при ряді стресових ситуацій (крововтрата, інтенсивне фізичне навантаження, емоційний стрес та ін.) кровообіг у нирках може змінюватися. Приносні артеріоли можуть звужуватися, інколи настільки сильно, що кровообіг майже цілком припиняється. Отже, порушується і процес сечоутворення. Це відбувається під впливом інтенсивної симпатичної імпульсації та дії судинозвужувальних гормонів і місцевих вазоактивних субстанцій.

За даними літератури, багато уваги приділялося будові кровоносного русла нирок в нормі та гістохімічним і патофізіологічним змінам в нирках при їх патології. І в меншій мірі вивчалось кровопостачання нирки на гістологічному та ультраструктурному рівнях. Враховуючи такий стан літературних відомостей, ми вирішили в межах доступних нам можливостей, доповнити наукові пізнання з даної проблеми, експериментально обґрунтувати їх і дати їм якісну та кількісну оцінку.

Таким чином, на сьогодні у літературі визна-чено, що перші зміни показників функціонального стану нирок виявляються рано, вже у 20-літньому віці, за умови діагностованого здоров'я. Вони нарос-тають з кожним наступним 5-річчям і після 35 років за більшістю показників є достовірними.